Рішення

від 14.07.2009 по справі 2/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/189

14.07.09

За позовом    Закритого акціонерного товариства «Поліграфіст»

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Супертюнс»

про                 стягнення 21 410 грн. 88 коп.

          Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача          Бойко Н.В.

Від відповідача     не з'явився           

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Поліграфіст»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супертюнс»про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та пені за Договором від 01.02.08р., всього в сумі 21 410,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

Першого лютого 2008р. між Закритим акціонерним товариством «Поліграфіст»(Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супертюнс»(Орендар, Відповідач) був укладений Договір №01/02 оренди нерухомого майна, за яким Орендарю було передано в строкове платне користування приміщення загальною площею 100 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 33 (літера А), про що Сторони 01.02.2008р. склали та підписали Акт приймання-передачі приміщення.

Згідно з умовами п.3.1. Договору, розмір орендної плати визначається із розрахунку 151,5 грн. за один кв.м. площі і відповідно до п.3.4. Договору сплачується щомісячно до 10-го числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку.

Позивачем були виставлені Відповідачу наступні рахунки на оплату орендної плати за вересень та жовтень 2008р.:

- Рахунок-фактура №РІ-9/Б0011 від 01.09.2008р. на суму 14 538,60 грн. - на сплату орендної плати за вересень 2008р.;

- Рахунок-фактура №РІ-9/Б0082 від 30.09.2008р. на суму 14 583,00 грн. - на сплату орендної, плати за жовтень 2008р.

Позивач протягом всього періоду дії Договору належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, а саме Відповідачу були надані послуги оренди, що підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання робіт.

Факт надання Позивачем послуг протягом вересня 2008р. підтверджується Актом №РІ-0000697 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.09.2008р.

Факт надання Позивачем послуг протягом жовтня 2008р. підтверджується Актом №РІ-0000760 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.10.2008р.

Відповідач не скористався своїм правом з'явитися до суту та надати письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушив умови Договору та Рахунок-фактуру №РІ-9/Б0011 від 01.09.2008р. на суму 14 538,60 грн. - на сплату орендної плати за вересень 2008р. оплатив частково, і по даному рахунку залишилась несплаченою заборгованість в сумі 4 538,60 грн.; а Рахунок - фактуру №РІ-9/Б0082 від 30.09.2008р. на суму 14 583,00 грн. -  на сплату орендної, плати за жовтень 2008р., Відповідач не оплатив взагалі.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, відповідно до якого заборгованість Відповідача по орендній платі по двом вищенаведеним рахункам станом на 03.06.2009р. становить 19 121,60 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості в розмірі 19121,60грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  

Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. №01-8/211, де зазначено, що згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.  

Умовами п.6.2. Договору передбачена відповідальність за прострочення оплати орендних платежів у вигляді сплати пені, розмір якої визначається у відсотках із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона сплачується, від суми боргу за кожний день прострочення.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати.

Проте, позивачем допущено арифметичні помилки в розрахунку пені, долученому до позовної заяви, зважаючи на що суд робить власний перерахунок пені за наведений в позовній заяві період нарахування, відповідно до якого заборгованість Відповідача по сплаті пені становить 2294,60 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; з Відповідача також додатково стягується в доход державного бюджету

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супертюнс»(м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 35134674) на користь Закритого акціонерного товариства «Поліграфіст»(м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 05453433) 19121,60грн. (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять одна грн. 60 коп.) заборгованості з орендної плати, 2294,60 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 60 коп.) пені, 214,11 грн. (двісті чотирнадцять грн. 11 коп.) державного мита та 312,50 (триста дванадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супертюнс»(м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 35134674) в доход Державного бюджету України  5 коп. державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                                               І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –20.07.2009р.