Рішення

від 31.08.2009 по справі 27/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/354

31.08.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Буд»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Моноліт»

простягнення  121 228, 86 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Пінчук Г.Б. –представник за довіреністю від 30.06.2009 року;Багнюк М.І. –представник за довіреністю від 30.06.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон-Буд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Моноліт»про стягнення заборгованості у розмірі 103 269, 73 грн., 3% річних у сумі 3 057, 14 грн. та збитки від інфляції у розмірі 118 171, 71 грн. за договором поставки № 01-05/08 від 19.05.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.07.2009 року.

Представники сторін у судове засідання 01.07.2009 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 22.06.2009 року не виконали, проте відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.

Крім того, позивач разом з позовною заявою з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, які знаходяться на його рахунках.

Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом із позовною заявою або викладене в цій заяві, може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку ст. 65 ГПК України, а також, і в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті. Такаж думка Вищого господарського суду України, викладена у п. 10 інформаційного листа від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалось в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем  позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 року розгляд справи відкладено до 14.07.2009 року у зв'язку із неявкою представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 14.07.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору. Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 14.07.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2009 року відкладено розгляд справи до 31.08.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 31.08.2009 року подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якого зменшує основну суму заборгованості на 10 000, 00 грн. у зв'язку із частковою оплатою боргу відповідачем. А також, уточнює розрахунок 3% річних та збитків від інфляції та просить суд стягнути 15 178, 68 грн. збитків від інфляції та 2 753, 26 грн. 3% річних.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про (уточнення) зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 31.08.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08122664   

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

19.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон-Буд»(надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МПК-Моноліт»(надалі - одержувач) було укладено договір поставки  № 01-05/08 (надалі - договір) за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність в обумовлений даним договором термін, а одержувач прийняти й оплатити продукцію –товарні бетони, будівельні суміші.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата продукції, що поставляється за даним договором, здійснюється шляхом попередньої оплати, а саме: безготівкового переведення коштів, на підставі рахунків, виставлених постачальником на кожну партію поставки.

Як встановлено судом, відповідач не виконав умови зазначеного пункту договору та не здійснив попередню оплату продукції, проте позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 948 570, 73 грн., що видатковими накладними:

-          № б-0000258 від 31.05.2008 року на суму 32 300, 00 грн.;

-          № б-0000257 від 30.05.2008 року на суму 6 800, 00 грн.;

-          № б-0000227 від 28.05.2008 року на суму 13 174, 94 грн.;

-          № б-0000246 від 27.05.2008 року на суму 1 700, 00 грн.;

-          № б-0000243 від 26.05.2008 року на суму 25 075, 00 грн.;

-          № б-0000239 від 24.05.2008 року на суму 5 950, 00 грн.;

-          № б-0000233 від 23.05.2008 року на суму 5 100, 00 грн.;

-          № б-0000224 від 22.05.2008 року на суму 32 299, 85 грн.;

-          № б-0000226 від 21.05.2008 року на суму 8 500, 00 грн.;

-          № б-0000278 від 07.06.2008 року на суму 4 675, 00 грн.;

-          № б-0000275 від 06.06.2008 року на суму 15 300, 00 грн.;

-          № б-0000273 від 05.06.2008 року на суму 17 000, 00 грн.;

-          № б-0000264 від 03.06.2008 року на суму 36 125, 00 грн.;

-          № б-0000262 від 02.06.2008 року на суму 4 250, 00 грн.;

-          № б-0000340 від 28.06.2008 року на суму 12 750, 00 грн.;

-          № б-0000341 від 30.06.2008 року на суму 53 125, 00 грн.;

-          № б-0000323 від 24.06.2008 року на суму 25 500, 00 грн.;

-          № б-0000311 від 18.06.2008 року на суму 29 750, 00 грн.;

-          № б-0000309 від 17.06.2008 року на суму 25 500, 00 грн.;

-          № б-0000301 від 13.06.2008 року на суму 4 250, 00 грн.;

-          № б-0000299 від 12.06.2008 року на суму 5 950, 00 грн.;

-          № б-0000281 від 09.06.2008 року на суму 27 200, 00 грн.;

-          № б-0000386 від 17.07.2008 року на суму 35 700, 00 грн.;

-          № б-0000375 від 11.07.2008 року на суму 109 840, 00 грн.;

-          № б-0000364 від 09.07.2008 року на суму 14 135, 00 грн.;

-          № б-0000354 від 07.07.2008 року на суму 16 075, 94 грн.;

-          № б-0000346 від 02.07.2008 року на суму 9 775, 00 грн.;

-          № б-0000442 від 15.08.2008 року на суму 6 480, 00 грн.;

-          № б-0000474 від 27.08.2008 року на суму 6 480, 00 грн.;

-          № б-0000463 від 25.08.2008 року на суму 10 080, 00 грн.;

-          № б-0000459 від 21.08.2008 року на суму 2 670, 00 грн.;

-          № б-0000415 від 31.07.2008 року на суму 7 200, 00 грн.;

-          № б-0000413 від 31.07.2008 року на суму 4 249, 98 грн.;

-          № б-0000408 від 29.07.2008 року на суму 24 120, 00 грн.;

-          № б-0000403 від 28.07.2008 року на суму 55 810, 00 грн.;

-          № б-0000402 від 26.07.2008 року на суму 99 090, 00 грн.;

-          № б-0000393 від 22.07.2008 року на суму 12 750, 00 грн.;

-          № б-0000388 від 19.07.2008 року на суму 29 750, 00 грн.;

-          № б-0000446 від 16.08.2008 року на суму 11 645, 00 грн.;

-          № б-0000448 від 18.08.2008 року на суму 2 670, 00 грн.;

-          № б-0000479 від 28.08.2008 року на суму 6 480, 00 грн.

Відповідно до чинного законодавства передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.

        Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для  підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Ухвалою суд вимагав від позивача надати довіреності на підставі, яких передавалася продукція Товариству з обмеженою відповідальністю «МПК-Моноліт».

Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.

Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, судом встановлено, що сторони вчинили дії спрямовані на виконання умов передбачених Договором, не зважаючи на ухилення відповідачем від проведення попередньої оплати. Позивачем була передана відповідачу продукція на загальну суму 948 570, 73 грн. згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Однак договором, строку оплати поставленої продукції за відсутності проведення попередньої оплати, сторонами встановлено не було.

Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог, позивач зазначає, що вимога по зобов'язанню відповідача сплатити суму заборгованості була викладена ним в листі на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Моноліт»від 08.08.2008 року, а тому строк прострочення сплати боргу починається з 18.08.2008 року.

Дослідивши матеріали справи, суд не може погодитися з даним твердженням позивача, оскільки в матеріалах справи лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Буд»від 08.08.2008 року відсутній, натомість є претензія № 11/09 від 02.02.2009 року з вимогою сплатити заборгованість у сумі 103 269, 73 грн., яка була направлена на адресу відповідача 03.02.2009 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з урахуванням поштового перебігу відповідач повинен був оплатити заборгованість у строк до 13.02.2009 року.

Відповідачем була здійснена часткова оплата боргу на загальну суму 855 301, 00 грн., а тому заборгованість відповідачем перед позивачем становить 93 269, 73 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази повної оплати не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повну оплату відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 93 269, 73 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 2 753, 26 грн. та збитки від інфляції у розмірі 15 178, 68 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися у строк до 13.02.2009 року, а тому 3% річних та збитки від інфляції нараховуються починаючи з 14.02.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

98 269, 73 грн. (заборгованість) * 3% * 54 (з 14.02.2009 року по 08.04.2009 року) / 365 = 436, 16 грн.

93 269, 73 грн. (заборгованість) * 3% * 123 (з 09.04.2009 року по 09.08.2009 року) / 365 = 942, 92 грн.

Таким чином, за перерахунком суду 3% річних становлять 1 379, 08 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

98 269, 73 грн. (заборгованість) * 101,5 % * 101,4 % - 98 269, 73 грн. = 2 870, 46 грн.

93 269, 73 грн. (заборгованість) * 100,9 % * 100,5 % * 101,1% - 93 269, 73 грн. = 2 350, 35 грн.

Отже, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції становить 5 220, 81 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 530, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Моноліт»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35195428) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Буд»(04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21; код ЄДРПОУ 34347639) заборгованість у розмірі 93 269 (дев'яносто три тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 73 коп., 3% річних у сумі 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 08 коп., збитки від інфляції у розмірі 5 220 (п'ять тисяч двісті двадцять) грн. 81 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 998 (дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 72 коп., та 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

      Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 08.09.2009 року