Рішення

від 19.08.2009 по справі 37/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/326

19.08.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Електро»

простягнення 16 089, 92 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:            Реутов В.А. –предст. за дов. б/н від 15.06.2009 р.

від відповідача:            не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТІ України»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Електро” про стягнення 14 566, 43 грн. основного боргу, 1 305, 71 грн. пені, 217, 78 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором

№ 06-02/06 від 28.02.2006 р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/326, розгляд справи призначено на  20.07.2009 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 20.07.2009 р. розгляд справи був відкладений до 05.08.2009 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача та витребуванням додаткових доказів у справі.

Ухвалою суду від 05.08.2009 р. розгляд даної справи було відкладено до 19.08.2009 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання уповноважених представників сторін та не виконанням сторонами попередніх вимог ухвал суду.

Представник позивача у судовому засіданні 19.08.2009 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду витребувані документи на виконання вимог попередніх ухвал суду у даній справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна»(продавець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Електро»(покупець) був укладений договір № 06-02/06 від 28.02.2006 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у встановлений цим договором строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. договору № 06-02/06 від 28.02.2006 р., постачання товару здійснюється за рахунок та транспортом покупця, або в інший спосіб, щодо якого сторони дійшли взаємної згоди, на підставі замовлень покупця, підтвердженням яких є підписані сторонами видаткові накладні, в яких вказується кількість та асортимент партії товару, що замовляється.

У відповідності до пункту 3.1. зазначеного договору, товар постачається покупцю за узгодженими сторонами цінами, які вказуються в Специфікаціях або/та накладних.

Пунктом 3.2.,3.3. договору № 06-02/06 від 28.02.2006 р. сторони погодили, що розрахунки за товар проводяться покупцем у безготівковій формі на умовах не пізніше 30 днів з дати отримання товару покупцем за видатковими накладними. Датою оплати за товар вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця або внесення готівки в касу покупця.

У відповідності до видаткових накладних № ЕТ-2822 від 15.08.2007 р. на суму

4821, 94 грн., № ЕТ-2999 від 27.08.2007 р. на суму 624, 10 грн., № ЕТ-3339 від 13.09.2007 р. на суму 8695,49 грн., № ЕТ-3557 від 25.09.2007 р. на суму 1651, 99 грн., № ЕТ-3787 від 08.10.2007 р. на суму 738, 19 грн., позивачем за договором № 06-02/06 від 28.02.2006 р. Товариству з обмеженою відповідальністю “Електро” поставлено  товар на загальну суму 16531, 71 грн.

Відповідачем було частково оплачено товар в сумі 1647, 28 грн. за видатковою накладною

№ ЕТ-3339 від 13.09.2007 р. на суму 8695,49 грн. та частину товару на суму 318, 00 грн. було повернуто позивачеві.

Представник позивача пояснив суду, що відповідач поставлений товар не повністю оплатив, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Електро” перед Товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями “ЕТІ Україна” станом на день вирішення спору становить 14 566, 43 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 1 305, 71 грн. пені та 217, 78 грн. трьох процентів річних у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань.

Листом від 02.11.2007 р. за вих. № 56 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, а 17.12.207 р. за вих. № 75 на адресу ТОВ «ЕТІ Україна»було направлено претензію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином,  тоді як відповідач за поставлений  товар розрахунок провів частково.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ «ЕТІ Україна»щодо стягнення з ТОВ “Електро” основного боргу за договором № 06-02/06 від 28.02.2006 р.  у розмірі 14 566, 43 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕТІ Україна” просить суд також стягнути з відповідача 1 305, 71 грн. пені та 217, 78 грн. річних процентів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з пунктом 4.2. Договору за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань винна сторона сплачує стороні, що постраждала, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення їх виконання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норм та пункту 4.2 Договору №06-02/06 від 28.02.2006 р., і складає:

Сума боргу

Період простроченнякількість днів прострочення2-на облікова ставка НБУПеня

4821, 94 грн.з 14.09.2007 р. по 31.12.2007 р.10816%228, 28 грн.

423, 80 грн.

з 01.01.2008 р. по 13.03.2008 р.7420%195, 52 грн.

624, 10 грн. з 25.09.2007 р.  до 31.12.2007 р.9816 %26,81 грн.

55,54 грн.

з 01.01.2008 р. по 24.03.2008 р.8420% 28, 73 грн.

6730, 21 грн.з 12.10.2007 р. по 31.12.2007 р.

8016%236, 02 грн.

605, 17 грн.

з 01.01.2008 р. по 11.04.2008 р. 10220%369, 15 грн.

1651, 99 грн.з 24.10.2007 р. по 31.12.2007 р. 6816%49, 24 грн.

152, 43 грн.

з 01.01.2008 р. по 23.04.2008 р. 10220%103,19 грн.

738, 19 грн.з 06.11.2007 р. по 31.12.2007 р.5516%17, 80 грн.

68,77 грн.

з 01.01.2008 р. по 05.05.2008 р. 12620%50, 97 грн.

Всього:1305, 71 грн.

Таким чином, підлягає стягненню пеня у сумі  1305, 71 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із наданим розрахунком позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 217, 78 грн.

За розрахунком Господарського суду міста Києва, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню річні проценти у розмірі 217, 89 грн., виходячи з наступного:

Сума заборгованості в грн.Розмір річних процентівПеріод простроченняКількість днів простроченняСума річних процентів

4821, 94 314.09.2007 р. по 13.03.2008 р.18272, 13 грн.

624, 10 325.09.2007 по 24.03.2008 р.1829, 33 грн.

6730,21312.10.2007 р. по 11.04.2008 р.182100, 68 грн.

1651, 99324.10.2007 р. по 23.04.2008 р.18224, 71 грн.

738, 19306.11.2007 р. по 05.05.2008 р.18211, 04 грн.

Всього:217, 89 грн.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 217, 78 грн. штрафних санкцій, а ця сума менша ніж та, що підлягає стягненню, то суд задовольняє позов в цій частині в межах заявлених позивачем вимог.

          Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1305, 71 грн. пені та 217, 78 грн. річних процентів.

          Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро» (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4а, код ЄДРПОУ 31625178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна»(03113, м. Київ, вул. Туполева, 19,  код ЄДРПОУ 32711330) 14 566 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 43 коп. основного боргу, 1 305 (одну тисячу триста п'ять) грн. 71 коп. пені, 217 (двісті сімнадцять) грн. 78 коп. трьох процентів річних, 160 (сто шістдесят) грн. 89 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.