Рішення

від 17.09.2009 по справі 30/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/295

17.09.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Міжнародний економічний комітет»

До                 Товариства  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус»    

Про               виселення та повернення нежилого приміщення

                                                                                             Суддя  Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача        Шушуріна Н.В. –представник за довіреністю № б/н від 21.05.09.;

                             Мельник О.С. - директор

Від відповідача    не з'явився  

Рішення прийнято 17.09.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 25.08.09. по 17.09.09.

                                           ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Міжнародний економічний комітет»до Товариства  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус»про виселення відповідача з нежилих приміщень з № 5 по № 7 (групи приміщень № 210) загальною площею 131,10 кв. м., які розташовані в м. Києві по вул. Московська, № 46/2 (літера А) та повернути нежилі приміщення з № 5 по № 7 (групи приміщень № 210) загальною площею 131,10 кв. м., які розташовані в м. Києві по вул. Московська, № 46/2 (літера А) власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдингова Компанія "Міжнародний економічний комітет".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.09. порушено провадження у справі № 30/295, розгляд справи було призначено на 25.08.09. о 16-00.

В судовому засіданні 25.08.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.09.09. о 15-00.

В судовому засіданні 17.09.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.09.09. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, але через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/295, в зв'язку з відпусткою представника Товариства  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус».

Розглянувши зазначене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 30/295, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з урахуванням наступного.

До клопотання відповідачем не додано належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, і на які відповідач посилається як на підставу відкладення розгляду справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач як юридична особа не позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника, видавши йому довіреність.

За таких обставин,  клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників позивача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

01.01.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Міжнародний економічний комітет»(Орендодавець) та Товариством  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус»(Орендар) укладено Договір оренди нежилого приміщення № 1/Ор (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення з № 5 по № 7 (групи приміщень № 210) загальною площею 131,10 кв. м, які розташовані в м. Києві по вул. Московській, 46/2 (літера А).

Приміщення, що передається в оренду є приватною власністю Орендодавця, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації 01.12.08., зареєстрованим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 10.12.08., записане у реєстрову книгу № 170п-26 за реєстровим № 8905-П.

Відповідно до п. 2.3 Договору сторонами було погоджено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісяця (за поточний місяць), не пізніше 10-го числа кожного поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря,  в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у Договорі. Орендна плата нараховується з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п. 3.1 Договору, сторонами було погоджено строк дії Договору - з дати передачі приміщення в оренду та підписання акту приймання-передачі приміщення по 30.11.2011 включно.

Згідно до п. 4.1 Договору, Орендодавець зобов'язався, зокрема, передати Орендарю приміщення в оренду на умовах, передбачених Договором.

У відповідності до п. 4.3 Договору, Орендар зобов'язався, зокрема, в розмірах та в строки, обумовлені договором, сплачувати орендну плату та інші платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.09. між сторонами було підписано акт приймання-передачі спірного приміщення, відповідно до якого позивач передав в орендне користування відповідачу нежилі приміщення з № 5 по № 7 (групи приміщень № 210) загальною площею 131,10 кв. м, які розташовані в м. Києві по вул. Московській, 46/2 (літера А).

В підтвердження факту орендного користування відповідачем спірним приміщенням сторонами було складено та підписано акти здачі - приймання робіт (надання послуг): від 30.01.09. № ОУ - 0000022; від 27.02.09. № ОУ -0000023; від 31.03.09. № ОУ -00024.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем були грубо порушені умови Договору, а саме, відповідач не сплачував орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Позивач вказує на те, що станом на 01.04.09. Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Міжнародний економічний комітет»не отримало від ТОВ "Едельхаус" орендної плати за користування спірним приміщенням протягом трьох місяців підряд (період з 01.01.09. по 31.03.09.).

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем  у відповідності до вимог ст. 782 Цивільного кодексу України на адресу відповідача було надіслано лист № 1/04-09 від 01.04.09. про відмову позивача від Договору оренди, відповідно до якого позивач просив відповідача сплатити заборгованість та звільнити спірні приміщення.

Але в матеріалах справи відсутні докази відповіді  відповідача на зазначений вище лист позивача.

Позивач вказує на те, що Товариство  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус»на даний час Товариство  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус»не звільнило та не передало його за актом прийому-передачі позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1. ст. 759 Цивільного  кодексу України встановлено, що за договором оренди наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 283 ч. Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, у даному випадку сплатити гроші. Цей обов'язок виникає з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, а саме з договору.         

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своїм листом № 1/04-09 від 01.04.09. відмовився від Договору оренди, в зв'язку з систематичним його порушенням з боку відповідача щодо внесення орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору найму договір вважається розірваним. Наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві предмет оренди в строки, передбачені договором найму (оренди), а якщо такі строки не визначені - в розумний строк (тобто строк, необхідний для підготовки предмету оренди для передачі наймачеві). Строк для повернення орендованого майна може бути встановлений наймачем у повідомленні про відмову від договору найму.

За таких обставин, як вбачається з матеріалів справи, Договір оренди нежилого приміщення № 1/Ор від 01.01.09. було розірвано.

У відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем в розумінні зазначеної правової норми не надано жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивач відмовився від Договору оренди нежилого приміщення № 1/Ор від 01.01.09., в зв'язку з систематичними порушеннями відповідачем умов даного Договору, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Міжнародний економічний комітет»задовольнити повністю.

2.          Виселити Товариство  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 34980043) з нежилих приміщень з № 5 по № 7 (групи приміщень № 210) загальною площею 131,10 кв. м., які розташовані в м. Києві по вул. Московська, № 46/2 (літера А) та повернути зазначені нежилі приміщення з № 5 по № 7 (групи приміщень № 210) загальною площею 131,10 кв. м., які розташовані в м. Києві по вул. Московська, № 46/2 (літера А) власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдингова Компанія "Міжнародний економічний комітет" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 5, нежиле приміщення 71, код ЄДРПОУ 34046954).

3.          Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Едельхаус»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 34980043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Міжнародний економічний комітет»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 5, нежиле приміщення 71, код ЄДРПОУ 34046954) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00  коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його  прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяТ.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 22.09.09.