Рішення

від 01.09.2009 по справі 2/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/207

01.09.09

За позовом    Закритого акціонерного товариства «Слов'янський дім»

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа АйТі Консалтінг”

про                 стягнення 15 913,04 грн.        

          Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача         Тесленко Л.В.

Від відповідача     не з'явився           

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Слов'янський дім»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа АйТі Консалтінг” про стягнення заборгованості по орендній платі та штрафним санкціям за Договором оренди № 52(08) від 01.08.08р., всього в сумі 15913,04 грн.     

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2009р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

01.08.08 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди № 52(08) (надалі –Договір).

Згідно з умовами Договору орендодавець (Позивач) здає орендарю (Відповідачу) в оренду нежитлове приміщення за адресою м. Київ, вул. Нагірна, 25-27, загальною площею 20 кв.м., а орендар (Відповідач) користується приміщеннями і своєчасно здійснює орендну плату.

Зазначене приміщення було передано Відповідачеві за Актом від 01.08.08р..

За ініціативою Відповідача Договір було достроково розірвано, а приміщення 31.12.2008р. за актом прийому-передачі було повернуто Позивачу.

Згідно п. 4 Договору орендар зобов'язався щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного поточного місяця, сплачувати орендодавцеві орендну плату у розмірі 130 (сто тридцять) гривень за один квадратний метр за кожен місяць орендного користування.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом з'явитися до суду та надати письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору, а саме проводив оплату орендних платежів несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, відповідно до якого заборгованість Відповідача по орендній платі, за зазначений в позові період, становить 13 000 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості по орендній платі в розмірі 13 000 грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Згідно п. 8.2 Договору у випадку прострочення по сплаті орендної плати на орендаря накладається пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 10% від загальної суми боргу.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем сум пені та штрафу за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені –1613,04 грн. та штрафу –1300 грн. за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа АйТі Консалтінг” (м. Київ, вул. Ревуцького, 7, оф. 380; код ЄДРПОУ 33993643) на користь Закритого акціонерного товариства «Слов'янський дім»(м. Київ, вул. Нагірна, 25-27; код ЄДРПОУ 20043069) 13 000 (тринадцять тисяч) грн. заборгованості по орендній платі, 1613 (одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 04 коп. пені, 1300 (одна тисяча триста) грн. штрафу, 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 13 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                                               І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –07.09.2009р.