Рішення

від 01.10.2009 по справі 14/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/263

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.10.09 р.                                                                                     Справа № 14/263                               

за позовом  Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 21560766,

                    м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії

                    Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 01183764,

                    м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькморепродукти

                         плюс”, ЄДРПОУ 31055091, м.Донецьк

про стягнення 1384 грн. 58 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Гацула О.В.-юрисконсульт

від відповідача: Власенко М.Г.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецькморепродукти плюс”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1384,58 грн., у тому числі основний борг в сумі 1185,39 грн., пеня в сумі 57,46 грн., інфляція в сумі 127,37 грн. та три проценти річних в сумі 14,36 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про надання послуг електрозв'язку №11642 від 15.02.2001р., рахунки, наряди, картки підприємства, розрахунок суми позову.

Відповідач надав пояснення на позов без номера та дати, що надійшли до суду 22.09.2009р., в яких проти позовних вимог заперечує. Зокрема, як вказує відповідач, з 2008р. він не знаходиться у приміщенні, до якого позивачем надавались телекомунікаційні послуги. Крім цього, відповідач також стверджує про відсутність підписаного між сторонами договору №11642 від 15.02.2001р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, 15.02.2001р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №11642 про надання послуг електрозв'язку, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надавати послуги електрозв'язку перераховані у додатку №1 до договору та безплатні послуги, визначені у додатку №2 до договору.

Як вказує позивач, згідно з умовами договору ним за період з вересня по грудень 2008р. надавалися відповідачу послуги електрозв'язку на суму 1185,39 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №11642 від 15.02.2001р. в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих послуг, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1185,39 грн.

Крім цього, згідно п.5.8 договору №11642 від 15.02.2001р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 57,46 грн. за період з жовтня 2008р. по березень 2009р.

Одночасно, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем  за період з 21.10.2008р. по 31.03.2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 14,36 грн. та  інфляцію в сумі 127,37 грн. за період з вересня по грудень 2008р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у поясненнях на позов, що надійшли на адресу суду 22.09.2009р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При подачі позову до суду за приписом ст.54 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивачем повинні бути викладені обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, визначені докази, що підтверджують позов, наданий обгрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача, зокрема, основного боргу за надані телекомунікаційні послуги в сумі 1185,39 грн.

В обгрунтування вказаних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №11642 від 15.02.2001р. в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих послуг.

Як встановлено судом, в якості доказу позивачем до матеріалів справи надано копію договору №11642 від 15.02.2001р. про надання послуг електрозв'язку. Згідно з преамбулою вказаного договору останній укладається між позивачем та відповідачем. Одночасно, за висновками суду, на вказаній копії договору відсутній відповідний підпис уповноваженого представника відповідача та печатка підприємства останнього.

В судовому засіданні 22.09.2009р. судом та сторонами оглянуто оригінал договору №11642 від 15.02.2001р. з додатками, зміст яких відповідає змісту копії договору та додаткам до нього, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.4 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент підписання позивачем договору №11642 від 15.02.2001р.) цивільні права і обов'язки виникали, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечили.

Статтею 14 Закону України „Про зв'язок” було передбачено, що послуги операторами зв'язку  всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв'язку і оплати послуг.

Згідно із ст.153 Цивільного кодексу УРСР договір вважався укладеним, коли між сторонами в  потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Проте, за висновками суду, враховуючи непідписання відповідачем договору №11642 від 15.02.2001р., сторонами не були погоджені його умови, внаслідок чого цей договір не може бути укладеним.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, пространстві та по відношенню до невизначеного кола осіб, тому не може бути прийнятий судом до уваги як доказ по справі.

Крім цього, відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (враховуючи, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за період з вересня по грудень 2008р.) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

За приписом ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно із ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 63 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що телекомунікаційні    послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, а також оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Рішенням від 26.03.2009р. N1420 Національної комісії з питань регулювання зв'язку України було затверджено Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг.

За приписом п.2.1 Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг такий договір укладається відповідно до законодавства, цих вимог та повинен містити істотні умови, визначені законодавством. Договір із споживачем (абонентом) про надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг укладається лише в письмовій формі шляхом оформлення єдиного документа, підписаного сторонами, за винятком доступу до послуг служб екстреної допомоги, довідкових служб зв'язку за допомогою таксофонів.

Таким чином, нормою закону передбачено обов'язковість укладання договору про надання телекомунікаційних послуг лише в письмовій формі шляхом оформлення єдиного документа, підписаного сторонами.

За висновками суду, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано відповідного договору з відповідачем про надання телекомунікаційних послуг у формі єдиного документу, підписаного сторонами.

Як вказувалось вище, позивач обгрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем умов договору №11642 від 15.02.2001р.

Інших підстав для виникнення у відповідача обов'язку сплатити позивачу грошові кошти в сумі 1185,39 грн. останнім не вказано.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність підписаного між сторонами договору, який став би підставою для виникнення прав та обов'язків сторін, виходячи з того, що відповідних доказів, які б підтверджували виникнення у відповідача обов'язку сплатити вартість телекомунікаційних послуг, до матеріалів справи не надано, суд дійшов висновку про відсутність порушеного з боку відповідача права позивача на отримання винагороди в сумі 1185,39 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1185,39 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 21.10.2008р. по 31.03.2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 14,36 грн. та  інфляцію в сумі 127,37 грн. за період з вересня по грудень 2008р.

Згідно п.5.8 договору №11642 від 15.02.2001р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 57,46 грн. за період з жовтня 2008р. по березень 2009р.

Враховуючи висновки суду про недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов'язків, тобто, за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 57,46 грн., інфляції в сумі 127,37 грн. та трьох процентів річних в сумі 14,36 грн. також підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькморепродукти плюс”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1384 грн. 58 коп., у тому числі основний борг в сумі 1185 грн. 39 коп., пеня в сумі 57 грн. 46 коп., інфляція в сумі 127 грн. 37 коп. та три проценти річних в сумі 14 грн. 36 коп.

В судовому засіданні 01.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.10.2009р.

Суддя