Рішення

від 10.09.2009 по справі 19/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.09                                                                                 Справа № 19/138

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий мир", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар-Луганськ", м.Луганськ

про стягнення 12231 грн. 24 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Гололобова В.П., довіреність № б/н від 01.06.09;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача борг за договором підряду № 7 від 23.04.2008 у розмірі 22770 грн., інфляційних у розмірі 3096,72 грн., 3% річних у розмірі 617,59 грн. та борг за договором підряду № 8 від 23.04.2008 в розмірі 77072,80 грн., інфляційні у розмірі 7167,74 грн., 3% річних у розмірі 1140,25 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чистий мир" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар-Луганськ" (відповідач, покупець) 22.08.2008 був укладений договір купівлі-продажу № б/н (далі –договір), за умовами якого позивач –продавець, зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а відповідач –покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

У п.1.2 договору сторони обумовили найменування товару: серветки вологі в асортименті, серветки столові в асортименті, хустинки паперові в асортименті, туалетний папір 4 шт./уп. в асортименті, туалетний папір 2 шт./уп. в асортименті.

Груповий асортимент товару, що постачається згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за відвантажений товар має бути перерахована продавцю протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

У п.12.2 та п.12.4 сторони домовились, що покупець несе відповідальність за невиплату своїх зобов'язань у вигляді штрафної неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань у період дії договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 1% від суми договору. Загальна сума договору складає усі отримані видаткові накладні.

На виконання умов договору, за видатковою накладною № РН-0231 від 22.08.2008 позивач поставив 10800 одиниць товару на суму 9568,03 грн. (а.с.12).

Відповідач отриманий товар не оплатив.

Згідно п.12.2 та п.12.4 договору позивач нарахував станом на 01.07.2009 штрафну неустойку у розмірі 2296,33 грн. та штраф у розмірі 95,68 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані інфляційні нарахування у сумі 688,89 грн. та 3% річних у сумі 221,77 грн.

Таким чином загальна сума боргу на 01.07.2009 складає 12870,70 грн.: борг - 9568,03 грн.; штрафна неустойка –2296,33 грн.; штраф –95,68 грн.; інфляційні нарахування – 688,89 грн.; 3% річних –221,77 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № б/н та без дати з вимогою оплати суму заборгованості, яка отримана 23.04.2009 нарочно працівником відповідача (а.с.7-8).

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договорами, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.07.2009 було порушено провадження по справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 05.08.2009 справу № 19/1138 було передано на розгляд судді Косенко Т.В.

Справа неодноразово відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача по справі.

10.09.2009 представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача борг у сумі 8768,03 грн., інфляційні нарахування у розмірі 1253,83 грн., пеню у розмірі 1882,09 грн., 3% річних у сумі 239,61 грн., штраф у розмірі 87,68 грн.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні та прийнята судом до розгляду, оскільки це право позивача, передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № б/н від 22.08.2008 позивачем був поставлений товар на загальну суму 9568,03 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договорами, не оплатив у повному обсязі виконані роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 8768,03 грн., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Позивачем була направлена відповідачу вимога про оплату суми заборгованості № б/н та без дати, яка отримана відповідачем нарочно 23.04.2009.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.   

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Тобто позивачем правомірно за період з 22.09.2008 по 20.08.2009 нараховані 3% річних, що за розрахунком позивача складає 3/365 х 333 х 8768,03/100 = 239,98 грн. та інфляційні нарахування, але при розрахунку інфляційних нарахувань позивач допустився помилки, оскільки враховуючи лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; при цьому умовно необхідно вважати, що сума за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахування цього місяця, а якщо с 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Тобто сума інфляційних нарахувань буде складати 8768,03 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,009 х 1,005 х 1,011 х 0,999 х 0,998 - 8768,03 = 1235,16 грн.

У відповідності до п.12.4 договору позивачем правомірно нарахований штраф, що складає 8768,03 х 1% = 87,68 грн.

Також п.12.2 договору передбачена відповідальність відповідача за неоплату товару у вигляді штрафної неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вище викладеного розмір штрафної неустойки повинен нараховуватися за період з 22.09.2008 по 22.03.2009 та буде складати 8768,03 х 0,066% х 182 = 1053,22 грн.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 0 грн. 26 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 10.09.2009 за згодою представника позивача були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 47, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар-Луганськ", м.Луганськ, вул.Днепровська, б.53А, код 35025044 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий мир", м.Дніпропетровськ, вул.Панікахі, б.2, корп.11, код 33183501 - заборгованість у сумі 8768 грн. 03 коп., 3% річних у сумі 239 грн. 98 коп., інфляційні нарахування у сумі 1235 грн. 16 коп., штраф у сумі 87 грн. 68 коп., штрафну неустойку у сумі 1053 грн. 22 коп., державне мито у сумі 113 грн. 84 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 279 грн. 04 коп., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий мир", м.Дніпропетровськ, вул.Панікахі, б.2, корп.11, код 33183501 зайве сплачене за платіжним дорученням № 1923 від 01.07.2009 державне мито в сумі 0 грн. 26 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 15.09.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова