Рішення

від 29.09.2009 по справі 13/134-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/134-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.09.2009                                                                Справа №  13/134-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Фермерського  господарства  "Надія"

до Приватного  підприємства  "Сервіс АПК"  

про стягнення 355334,10 грн,

за участі представників:

позивача –Склярова О.Е. (представника за дорученням),

відповідача –не з'явився,

                                               в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення вказаної суми спричинених збитків, обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором зберігання № 10/09-1-2008 від 05.09.2008 р. щодо збереження переданої на зберігання продукції.

Ухвалою суду від 19 серпня поточного року відкрито провадження у даній справі та її розгляд призначений на 8 вересня із зобов'язанням відповідача з'явитись в судове засідання і надати відзив на позову. Проте, відповідач свого представника в засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, а тому розгляд справи відповідною ухвалою був відкладений до 29 вересня. Не дивлячись на вимоги суду відповідач вдруге свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, а тому розгляд справи проведено без участі представника відповідача та за наявними у справі документами. За результатами розгляду справи судом оголошена вступна те резолютивна частина даного рішення.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 5 вересня 2008 року між сторонами укладено договір складського зберігання продукції № 10/09-1-2008, за умовами якого відповідач зобов'язався  забезпечити зберігання насіння соняшнику врожаю 2008 року, належного позивачу, протягом 12 місяців. Пунктом 5.1.7. договору сторонами обумовлено, що відповідач зобов'язаний повернути майно за першою вимогою позивача.

На виконання умов договору 14 жовтня 2008 року відповідач за актом приймання-передачі  прийняв на зберігання від позивача 151,206 т насіння соняшнику в заліковій вазі, свідченням чому є також реєстри надходжень насіння соняшнику, оформлені безпосередньо самим відповідачем, а також накладні № 15/09 від 15.09.2008 р.,  № 18/09 від 18.09.2008 р., № 29/09 від 29.09.2008 р., № 30/09 від 30.09.2008 р., № 1/10 від 01.10.2008 р., № 2/10 від 02.10.2008 р., № 3/10 від 03.10.2008 р., № 11/10 від 14.10.2008 р. про передачу продукції на зберігання.    

В подальшому 21 грудня 2008 року та повторно 19 січня 2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про зняття зі зберігання продукції, а також з претензією від 03.06.2009 р. і повторною від 03.07.2009 р. про сплату вартості зерна, яке не повернуто позивачу.

Проте, відповідач передану на зберігання продукцію не повернув, а також не компенсував її вартість, у зв'язку з чим позивачем на підставі довідки Запорізької товарної біржі „Гілея” № 191 від 07.07.2009 р. визначена вартість втраченого продукції в розмірі 355334,10 грн, виходячи з вартості 1 т насіння соняшнику врожаю 2008 року 2350 грн.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором зберігання, а тому правовідносини сторін підлягають регулюванню главою 66 Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно до статті 936 названого Кодексу за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності. Статтею 849 цього ж Кодексу визначено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Нормами статей 950 та 951 ЦК України встановлена відповідальність зберігача за втрату переданого на зберігання майна, а саме у разі витрати (нестачі) речі збитки, завдані поклажедавцеві такою втратою, відшкодовуються у розмірі її вартості.

Враховуючи той факт, що відповідач втратив продукцію, яка передана йому на зберігання позивачем, він зобов'язаний відшкодувати її вартість, яка складає 355334,10 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. При цьому суд зазначає, що витрати позивача в розмірі 19734,27 грн на правову допомогу адвоката не підлягають віднесенню на відповідача, оскільки за своїм характером витрати адвоката повинні бути пов'язаними з безпосереднім розглядом справи в господарському суді, що слідує з приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України. При цьому адвокат Макаренко О.М. такої участі у розгляді справи не приймав.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                                                 в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства „Сервіс АПК” (розташованого за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози,  вул. Поштова, 36-Б; код 33468597; розрахунковий рахунок 26000330012777 в ХВ ВАТ „ВІЕЙБІ Банк” МФО 342337) на користь фермерського господарства „Надія” (розташованого за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Мирне, вул. Степна, буд. 11-А; код 13633296; розрахунковий рахунок 260060208 в ЗРД ВАТ АБ „Бізнес Стандарт” м. Київ МФО 339500) –355334,10 грн спричинених збитків, 3553,34 грн компенсації по сплаті державного мита та 118 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                                     Дата підпису рішення –30 вересня 2009 року             

                              Суддя                                                               М.К. Закурін