Рішення

від 31.08.2009 по справі 34/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/119

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.09 р.                                                                                     Справа № 34/119                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Шамшур Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТРІМ”, м. Київ  

до відповідача – Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 3300000,00грн., пені у розмірі 132470,14грн., збитків від інфляції у розмірі 27225,00грн., 3% річних у розмірі 17697,95грн., вартість наданої правової допомоги у розмірі 6000,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Чехоєва Н.М. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

        По справі була оголошена перерва з 27.08.2009р. до 31.08.2009року до 14-00год.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТРІМ”,             м. Київ до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”,                   м. Макіївка про стягнення заборгованості за договором у розмірі 3300000,00грн., пені у розмірі 132470,14грн., збитків від інфляції у розмірі 27225,00грн., 3% річних у розмірі 17697,95грн., вартість наданої правової допомоги у розмірі 6000,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №192/07, специфікацію №4 від 19.09.2007року, протокол виконання робіт від 10.02.2009року, контракт №1РСБ-01495 від 24.09.2007року, рахунок-фактуру.

Позивач 31 серпня 2009року (вхід. №02-41/39620) надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить  стягнути з відповідача заборгованість по договору (3етап) у розмірі 2475000,00грн., пеню у розмірі 153260,14грн., збитки від інфляції у розмірі 27225,00грн., 3% річних у розмірі 20545,89грн., зобов'язати відповідача прийняти устаткування, стягнути суму по 4 етапу у розмірі 825000,00грн., витрати по сплаті наданої правової допомоги у розмірі 6000,00грн. Дана заява судом до розгляду не приймається, оскільки позивачем не надано доказів її направлення відповідачу.

Судом розглядаються первинні позовні вимоги заявлені позивачем у позові від 19.08.2009року (вхід.№02-38/10835).

Відповідач у судове засідання не з'явився, у клопотанні від 31 серпня 2009року (вхід.№02-41/39506) просить відкласти розгляд справи на тиждень та продовжити строк розгляду справи на місяць.

У зв'язку з тим, що відповідачем по справі наданий відзив на позовну заяву, додаткові документи, які стосуються спору по даній справі, а також те, що відповідачем не наданий перелік документів у клопотанні від 31.08.2009року, які необхідні для розгляду справи та будуть ним надані, суд розглядає спір по суті без участі представника відповідача у судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву від 31 серпня 2009року (вхід. №02-41/39504) відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи господарський суд, встановив :

Між Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТРІМ”  (продавець) 09 січня 2007року  укладено договір №192/07, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити технологічне обладнання (далі-обладнання) на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.4.1. ч.4 Договору поставка обладнання здійснюється за цінами, зазначеними у специфікаціях до договору.

Згідно до п.4.2. ч.4 укладеного договору загальна сума договору встановлюється як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється згідно доданих до нього специфікацій та на момент  укладення договору, орієнтовано складає 2700000,00грн. у тому числі ПДВ 450000,00грн.

Оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.(п.5.1.ч.5 Договору).

Відповідно до п.7.2. ч.7 укладеного договору у разі порушення строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше двійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно до специфікації від 21 березня 2007року  №1 до договору №192/07  продавець продає, а покупець приймає та сплачує наступне обладнання: запасний  апарат Ф4800мм загальною вартістю 1254000,00грн.

Додатковою угодою від 19 вересня 2007року №2 до договору №192/07 від 09.01.2007року сторонами внесено зміни в п.4.2 договору №192/07 від 09.01.2007року виклавши його у наступній редакції: „Загальна сума договору встановлюється як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється згідно доданих специфікацій та орієнтовано складає 10298520,00грн., у тому числі ПДВ 1716420,00грн.

19 вересня 2007року тими ж сторонами підписано специфікацію №4 до договору №192/07 від 09.01.2007року, за умовами якої  продавець поставляє, а покупець  приймає та сплачує наступне обладнання: запасний апарат Ф4800мм, малий конус зі штангою , обертовий розподільник шихти, бункер, клапани тарілчасті (лівий, правий) загальною вартістю 8250000,00грн.

Відповідно до ч.3 специфікації №4  строк та порядок оплати: 40% передплата протягом 3-х днів після підписання специфікації, 20% - протягом 3 днів по повідомленню про готовності обладнання на 80%; 30% - протягом  3 днів після проведення випробувань та підписання акта приймання; 10% - протягом 5 днів після поставки обладнання.     

Позивач стверджує, що відповідачем не виконані зобов'язання по третьому етапу, а саме: з оплати 30% - протягом  3 днів після проведення випробувань та підписання акта приймання.

24 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством „Азовмаш” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТРІМ” (покупець) укладено контракт №1РСБ-01495, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити  вузли клапанно-завантажувального пристрою, що входять в ЗИП 7500.365.000 (далі – товар), в номенклатурі, кількості та ціні згідно специфікації №1, що є невід'ємною частиною контракту та на умовах викладених у контракті.

Відповідно до п.1.2 Контракту покупець зобов'язується  прийняти та оплатити товар.

Згідно специфікації №1 до контакту загальна сума товару по специфікації №1 на умовах поставки ЕХW -  склад постачальника складає 6545640,00грн.

Між тими ж сторонами підписано протокол розбіжностей до контракту від 24.09.2007року, яким визначено порядок оплати (а.с.22).

Таким чином як вбачається з наявних в матеріалах справи документів позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія ТРІМ” є посередником між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством „Азовмаш” та на виконання умов основного договору №192/07 від 09.01.2007року позивачем було укладено контракт №1РСБ-01495 з ВАТ „Азовмаш”.

Як вбачається  з матеріалів справи відповідач листом від 11.04.2008року №409/009 звернувся до позивача щодо поставки обладнання у травні 2008року. Позивач у відповіді №11/04-1 повідомив про можливість відвантаження обладнання у травні 2008року. У листі від 19 травня 2008року №19/05-1 позивач повідомив відповідача про виготовлення обладнання не раніше 25.06.2008року.

Відповідачем наданий лист позивача №19/05-1 від 19.05.2008року у якому останній пропонував підвищення вартості клапано - завантажувального устаткування Ф4800мм у складі із комплектом обладнання по договору №192/07 від 09.01.08р. на 12%. Відповідач листом від 06.06.08р. №001/491, №4725/0126 погодився на збільшення ціни на 12% та просив виконати постачання обладнання у червні.

Відповідачем також до відзиву надані його листи до позивача  від 13.06.2008року, від 24.06.2008року, від 03.07.2008року, від 27.07.2008року, від 07.08.2008року щодо проведення спільної наради по строку поставки обладнання, однак відповідачем  не надано жодного доказу направлення цих листів позивачу, відтак вони не можуть вважатися належними доказами.

Листом від 23 січня 2009року №23/01-05 позивач звернувся до відповідача з проханням на виконання умов п.3 Специфікації №4 від 19.09.2007року до договору направити представника для проведення випробувань і підписання акта приймання, які відбудуться на території ВАТ „Азовмаш” в м. Маріуполі 02 лютого 2009року о 10год. Даний лист отриманий відповідачем 26 січня 2009року про що свідчить штамп відповідача та підпис його представника на зазначеному листі. 02 лютого 2009року  ВАТ „Азовмаш” та ТОВ „Компанія „ТРІМ” складено протокол про неможливість проведення випробувань у зв'язку з відсутністю компетентних представників ЗАТ „ММЗ”.

Листом від 03 лютого 2009року №03/02-01м позивач повторно звернувся до відповідача щодо направлення представника 10 лютого 2009року для проведення випробувань. Позивач також повідомив відповідача, що у разі повторної  відсутності представників ЗАТ „Макіївський металургійний завод”, ТОВ „Компанія „ТРІМ” та ВАТ „Азовмаш” будуть вимушені провести випробування устаткування без представників заводу. Лист отриманий відповідачем 04 лютого 2009року про що свідчить його відмітка у правому нижньому куті (а.с.26).

Згідно протоколу приймання виконаних робіт по договору №1РСБ-01495 від 24.09.2007року на виготовлення вузлів клапанно-завантажувального пристрою, що входять в ЗИП 7500.365.000, складеного 10 лютого 2009року встановлено, що при зовнішньому огляді вузлів зауважень до конструкцій та якості виготовлення не має. Також складено акт випробувань обертового розподільника шихти  черт. №4719.03.000.1, згідно якого вироби відповідають технологічній документації та підлягають відвантаженню замовнику.

19 травня 2009 року  ТОВ „Компанія „ТРІМ” виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000040 від 19.05.2009року (а.с.24) на загальну суму 2475000,00грн., рахунок-фактура отриманий відповідачем  20 травня 2009року, про що свідчить лист №19/05-01 з відміткою відповідача (а.с.23) .

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 3300000,00грн., пені у розмірі 132470,14грн., збитків від інфляції у розмірі 27225,00грн., 3% річних у розмірі 17697,95грн., вартість наданої правової допомоги у розмірі 6000,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню  частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем двічі листами від 23 січня 2009року та від 03 лютого 2009року викликалися компетентні представники відповідача для проведення випробувань устаткування та у зв'язку із неприбуттям представників ЗАТ „Макіївський металургійний завод” позивач був вимушений провести випробування за участі  виробника Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”.

Згідно ч.3 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо  строк виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач в свою чергу не здійснив оплату 30% вартості, що складає 2475000,00грн. на виконання  умов специфікації №4 від 19.09.2007року.  Доказів оплати рахунку - фактури №СФ-0000040 від 19 травня 2009року та виконання умов договору відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відтак  позовні  вимоги  щодо  стягнення заборгованості за договором у розмірі 2475000,00грн. обґрунтовані  та  підлягають  задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ЗАТ „Макіївський металургійний завод” 825000,00грн. суд у їх задоволенні відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює  наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.3 специфікації №4 від 19.09.2007року до договору №192/07 від 09.01.2007року строк і порядок оплати є 10% протягом 5 днів після поставки обладнання.

Позивачем в свою чергу не надано доказів поставки обладнання відповідачу. Таким чином строк оплати за даним пунктом не настав у зв'язку з його не виконанням. Відтак вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат, 3% річних, та пені суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Відповідно  до  положень  ст.230  Господарського  кодексу  України, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 27225,00грн. за період з 23.05.2009року по 17.08.2009року.

З матеріалів справи вбачається, що рахунок-фактура був отриманий відповідачем 20 травня 2009року (а.с.23) та відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України повинен здійснити оплату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто інфляційні втрати повинні нараховуватися з 27 травня 2009року. Однак згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується  з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

У даному місяці індекс інфляції нараховується з червня 2009року. 2475000*1,01(середній індекс інфляції) - 2475000 =24750. Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню у розмірі 24750,00грн.

Вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 132470,14грн. підлягають частковому задоволенню, у зв'язку із невірним періодом нарахування пені з 23.05.2009року, а не з 27.05.2009року.

Згідно розрахунку суду здійсненого з допомогою програми „Законодавство” сума пені за період з 27.05.2009року по 17.08.2009року складає 124156,85грн.

Відсоток  Граничний строк    Строк розрахунку Кількість Сума до сплати, Сума річних,

*Ставка НБУ   оплати товару річних                     днів                 грн.                        грн.

2*Ставка НБУ  27.05.2009        17.08.2009              82               2475000             124156.85

Відтак вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 124156.85грн.

Крім того позивач у позові просить стягнути 3% річних у розмірі 17697,95грн.  Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що сума  3% річних складає 16680.82грн.:

Відсоток  Граничний строк    Строк розрахунку  Кількість днів  Сума до      Сума річних,

                 оплати товару         річних                     прострочки      сплати,грн.  грн.

3%              27.05.2009               17.08.2009              82                      2475000       16680.82

Тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 16680.82грн.

Крім того позивачем заявлялися вимоги про стягнення з відповідача вартості наданої правової допомоги у розмірі 6000,00грн. та обґрунтовував ці вимоги  позивач договором №10-08 від 10 серпня 2009року на надання юридичних послуг, свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю №3598 на ім'я Чехоєвої Н.М. Також як доказ позивачем надано довідку від 12.08.2009року та платіжну відомість, якими підтверджується оплата на виконання умов договору №10-08 суми 6000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат належать також послуги адвоката.

Згідно до ст. 49 ГПК України  суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково у сумі 2640587,67грн., витрати по сплаті вартості наданої правової допомоги підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам 75,9%, що складає  4554,00грн.

Судові витрати з державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України. Враховуючи, що при подачі позову позивачем недоплачене державне мито у розмірі 500,00грн., ця сума підлягає стягненню до Державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 32,33,36, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТРІМ”,             м. Київ  до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”,               м. Макіївка  про стягнення заборгованості за договором у розмірі 3300000,00грн., пені у розмірі 132470,14грн., збитків від інфляції у розмірі 27225,00грн., 3% річних у розмірі 17697,95грн., вартість наданої правової допомоги у розмірі 6000,00грн., задовольнити частково.  

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургів,47, ЄДРПОУ 33185989, р/р260023107491 в АКБ „ЮНЕКС”, м. Київ, МФО 322539, ІНН 331859805184, Св-во №06516378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТРІМ” (01014, м. Київ, Дорога Набережно-Печерська,1, ЄДРПОУ 33302329, р/р260003107741 в АКБ „ЮНЕКС” м. Київ, МФО 322539, ІНН 333023226557) заборгованість по договору  2475000,00грн., пеню у розмірі 124156,85грн., збитки від інфляції у розмірі 24750,00грн., 3% річних у розмірі 16680,82грн.,  витрати по сплаті вартості наданої правової допомоги у розмірі 4554грн., державне мито у розмірі 18975грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 179,12грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ТРІМ” (01014,     м. Київ, Дорога Набережно-Печерська,1, ЄДРПОУ 33302329, р/р260003107741 в АКБ „ЮНЕКС” м. Київ, МФО 322539, ІНН 333023226557) на користь Державного бюджету України  державне  мито  в  розмірі 120,32 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургів,47, ЄДРПОУ 33185989, р/р260023107491 в АКБ „ЮНЕКС”, м. Київ, МФО 322539, ІНН 331859805184, Св-во №06516378) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 379,68грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття  і може бути оскаржене  через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя