Постанова

від 06.03.2007 по справі 32/332

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

06.03.2007 р.                                                                         

справа №32/332

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_2 - за довір. НОМЕР_1,

від відповідача:

Шевченко О.А. - за довір.№ 16 від

05.03.2007 року, 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Горлівка Донецької області

на рішення  господарського суду

 Донецької області

від

09.01.2007 року

по справі

№ 32/332

за позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Горлівка Донецької області

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Новофарм" м. Донецьк

про

стягнення безпідставно отриманих

грошових коштів в сумі 77 287 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду

Донецької області від  09.01.2007 року

(суддя Сковородіна О.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 м. Горлівка Донецької області

(далі по тексту - Підприємець) до товариства з обмеженою відповідальністю

"Новофарм"                        

м. Донецьк (далі по тексту - Товариство) про стягнення безпідставно

отриманих грошових коштів в сумі 77 287 грн. 00 коп.

У обгрунтування рішення місцевий

суд послався на те, що вимоги позивача недоведені, оскільки підставою для

перерахування грошових коштів, на думку суду, слід вважати укладений між

сторонами договір  про співробітництво

б/н від 10.12.2003 року (далі по тексту - договір).

Позивач не погодився з рішенням

суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його

скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального і

процесуального права. Зокрема, заявник у апеляційній скарзі та під час судового

засідання звернув увагу на те, що судом першої інстанції не у повному обсязі

з'ясовані істотні обставини справи, оскільки 

не встановлено за які саме послуги або товари перераховані позивачем

відповідачу грошові кошти в сумі 77 287 грн. 00 коп. В зв'язку з цим, на думку

позивача, господарський суд невірно застосував до спірних правовідносин норми

ст. 1212 Цивільного кодексу України та дійшов неправильного висновку про

недоведеність вимог позивача. Крім того, у апеляційній скарзі та під час

судового засідання позивач навів і інші заперечення, які на його думку, є

підставою для скасування оскарженого рішення.

Відповідач у відзиві на апеляційну

скаргу та у судовому засідання проти її задоволення заперечує і вважає рішення

суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський

суд, -

В С Т А Н О В

И В:

Як вбачається з матеріалів справи,

Підприємець звернувся до господарського суду Донецької області з позовом (а.с.

2-4) про стягнення з Товариства безпідставно отриманих грошових коштів в сумі

77 287 грн. 00 коп.

У обгурнтування своїх позовних

вимог заявник послався на те, що 10.12.2003 року між ним та Товариством був

укладений договір про співробітництво (а.с. 10-11). Умовами п. 3.1. цього

договору передбачено, що усі розрахунки між сторонами здійснюються за конкретно

виконані роботи та взаємні послуги. Згідно п. 6.1. вищезгаданий договор

укладений строком на   10 років.

В період дії договору про

співробітництво позивач сплатив відповідачу грошові кошти у наступних розмірах:

платіжним дорученням НОМЕР_2 - 18 087 грн. 00 коп., платіжним дорученням

НОМЕР_3 - 8 200 грн. 00 коп., платіжним дорученням  НОМЕР_4 - 10 000 грн. 00 коп., платіжним

дорученням НОМЕР_5 - 7 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням НОМЕР_6 - 16 000

грн. 00 коп., платіжним дорученням НОМЕР_7 - 8 000 грн. 00 коп. та платіжним

дорученням НОМЕР_8 - 10 000 грн. 00 коп., а всього у сумі 77 287 грн. 00 коп.

При цьому, позивач зазначив у

позовній заяві, що правових підстав для отримання відповідачем вищевказаної

суми не було, оскільки ці грошові кошти були перераховані ним помилково.

Господарський суд Донецької області

рішенням від 09.01.2007 року (а.с. 97-98) відмовив  Підприємцю у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до норм ст. 101

Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний

доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення у

повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах

справи докази в їх сукупності з урахуванням пояснень представників позивача та

відповідача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню, враховуючи наступне.

При винесенні рішення місцевий суд

не у повному обсязі з'ясував істотні обставини справи, дав неналежну юридичну

оцінку наявним у її матеріалах доказам та дійшов помилкового висновку про

необгрунтованість позовних вимог.

Під час розгляду спору місцевим

судом не була надана юридична оцінка наявному у матеріалах справи договору про

співробітництво як підстави перерахування відповідачу грошей.

З змісту договору про

співробітництво від 10.12.2003 року вбачається, що сторони домовились надавати

одне одному фінансову, економічну  та

технічну допомогу у вигляді кредитів, безвідплатних ссуд, техніки та

технологій; здійснювати благодійну діяльність, надавати взаємні послуги у тому

числі надавати у оренду майно, обмінюватись комерційною інформацією,

здійснювати взаємні поставки товарів та 

обладнання; брати участь у сумісних проектах та інших видах сумісної

діяльності, які не суперечать законодавству, на комерційній основі.

Дослідивши  вищевказаний договір, судова колегія прийшла

до висновку, що він не встановлює для сторін обов'язків перераховувати грошові

кошти, оскільки за своєю правовою природою договір про співробітництво  не є відплатним договором. За умов даного

договору сторони набули  обов'язків, які

перелічені вище і які є його предметом.

Наявними у матеріалах справи

платіжними дорученнями НОМЕР_3 на   суму

8 200 грн. 00 коп.,   НОМЕР_4  на суму 

10 000 грн. 00 коп., НОМЕР_5  на

суму 7 000 грн. 00 коп.,  НОМЕР_6 на суму

16 000 грн. 00 коп.,  НОМЕР_7  на суму 8 000 грн. 00 коп. та  НОМЕР_8 

на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 11-17) доводиться, що грошові кошти у

загальній сумі 77 287 грн. 00 коп. були перераховані позивачем відповідачу  у якості оплати за вікна відповідно до

договору від 10.12.2003 року.

Умовами п. 3.1. Договору про

співробітництво від 10.12.2003 року, який укладений між сторонами встановлено,

що  всі розрахунки між сторонами

здійснюються за конкретно виконувані роботи та взаємні послуги.

Таким чином, грошові кошти у

загальній сумі 77 287 грн. 00 коп., що сплачені позивачем відповідачу  за вікна, на думку  судової колегії, не могли бути  перераховані на підставі договору про

співробітництво від 10.12.2003 року, оскільки умовами цього договору не

передбачено надання послуг з виготовлення вікон та відповідно розрахунків за

це. Доказів, що між сторонами було укладено додаткову угоду про виготовлення

вікон в межах договору про співробітництво суду не надано та сторонами

спростовується.

Нормами глави 54 Цивільного кодексу

України визначені істотні умови договорів купівлі-продажу, якими зокрема, є

ціна товару, його якості,  кількість, а

також строки і порядок передачі та інші умови.

Договір про співробітництво від

10.12.2003 року не містить жодних ознак договору купівлі продажу, а тому він не

може бути підставою для сплати будь-яких товарів. Тому судова колегія дійшла

висновку, що Підприємець безпідставно сплатив Товариству  77 287 грн. 00 коп. Саме лише посилання в

платіжних дорученнях на договір від 10.12.2003 р. не є доказом того, що

перерахування коштів здійснювалось на виконання зобов"язань за цим

договором.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного

кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути його потерпілому.

Апеляційний суд вважає, що у даному

випадку грошові кошти в сумі 77 287 грн. 00 коп. (які також вважаються майном

згідно чинного цивільного законодавства України) були набуті Товариством

безпідставно, оскільки договор про співпрацю від 10.12.2003 року  не є підставою для проведення розрахунків за

товари або послуги.

Крім того, судова колегія звернула

увагу і на умови п. 3.1. договору  про

співпрацю, який встановлює обов'язок сторін сплачувати лише виконані роботи та

надані послуги, а не вносити передплату за них. Тобто, перераховані позивачем

гроші не можуть вважатись і передплатою будь-яких робіт, послуг або товару за

цим договором.

Оскільки підстав для перерахування

грошових коштів в сумі 77 287 грн. 00 коп. не було, вказана грошова сума є

безпідставно набутим  Товариством майном,

яке належить Підприємцю. В зв'язку з цим вищезгадана сума підлягає поверненню

позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно  до ст. 33 Господарського процесуального

кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона

посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія вважає, що позовні

вимоги Підприємця доведені належним чином наявними у матеріалах справи доказами

та грунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у

повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене,

апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду Донецької області

від 09.01.2007 року підлягає скасуванню, як таке, що винесене при неповному

з'ясуванні істотних обставин справи, а також з порушенням норм матеріального

права.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102,

103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний

господарський суд, -

П О С Т А Н О

В И В:

Апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення господарського суду

Донецької області від 09.01.2007 року по справі № 32/332 - скасувати.

Стягнути з овариства з обмеженою

відповідальністю "Новофарм" 

(83053, м. Донецьк, вул. Мінська, 3, код ЄДРПОУ 31158508 ) на

користь  суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО ІНФОРМАЦІЯ_1)

безпідставно набуті грошові кошти  в сумі

77 287 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1059 грн. 44

коп., а також витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Господарському суду Донецької

області видати відповідні накази.

Головуючий         

Судді:         

          Надруковано: 5 прим.

          1. 

позивачу

          2. 

відповідачу

          3 . 

у справу

          4. 

ДАГС

                       5.  господарському суду