Рішення

від 01.10.2009 по справі 8/189-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/189-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 жовтня 2009 р.           Справа 8/189-09

за позовом:Приватного підприємства "Олександр і Ко" (вул. Ватутіна, 137, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 23104067)   

до:Приватного підприємства "Альянс" (вул. Червоноармійська, 19, м. Бершадь, Вінницької області, 24400, код ЄДРПОУ 25498834)  

про стягнення 9 669,14 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :   Мазуренко Ю.Ф., за дорученням

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 9669,14 грн., з яких 6962,82 грн. боргу, 617,47 грн. пені та 2088,85 грн. – 10% штрафу.

Відповідач  відзиву на позовну заяву суду в засідання не надав і не надіслав, в судове засідання без поважних причин не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.08.09 р.  не виконав. Ухвала суду від 25.08.09 р. надіслана відповідачу рекомендованим листом в суд підприємством  зв'язку  не повернена , що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції № 381530 та розцінюється судом як вручення її відповідачу і тим самим повідомлення його належним чином про час та місце розгляду судом справи за його участю. За таких обставин  суд вважає, що вжив всі залежні від нього  заходи  для реалізації  відповідачем права  судового захисту своїх  прав і інтересів  , але відповідач відмовився  і не скористався цим правом.  Таким чином, суд вважає за можливе  розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України .

Представник позивача в засіданні суду свої позовні вимоги підтримав в повній сумі, мотивуючи тим, що з позивачем було укладено два договори № 50/01 від 03.01.07 р. та № 34 від 14.01.09 р. на підставі яких відповідач за період з 03.01.09 р. по 24.03.09 р. отримав продукцію на суму 17524,54 грн. За яку відповідач здійснив часткові розрахунки . Крім того, станом на 01.01.09 р. у відповідача, згідно бухгалтерських документів , існує заборгованість в сумі 5001,26 грн. Таким чином, станом на день розгляду справи в суді  у відповідача існує борг перед позивачем в сумі 6962,82 грн. На суму боргу, на підставі умов договору відповідачу нараховано до стягнення також 617,41 грн. пені та 2088,85 грн. штрафу.

По клопотанню позивача справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримує , судом встановлено , що 03.01.07 р. між сторонами було укладено договір поставки № 50/01, за умовами якого постачальник (позивач)  зобов'язується систематично постачати , а покупець (відповідач) приймати і оплачувати продукцію на умовах договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач розраховується з позивачем за отриману продукцію протягом п'яти банківських днів з дати поставки продукції. Датою поставки продукції вважається дата , вказана на накладній на поставку кожної конкретної партії (п. 2.2. договору).

Розділом 5 договору сторони домовились , що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки у тому числі не отриманий прибуток в порядку передбаченому законодавством. У випадку несплати відповідачем коштів за поставку продукції в терміни обумовлені п. 2 даного договору , він зобов'язаний заплатити позивачу штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен прострочений день, що по своїй природі є пенею.

Судом встановлено, що 14.01.09 р. між сторонами було укладено договір поставки № 34, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити , а покупець (відповідач) прийняти та оплатити поставлену продукцію по договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору № 34 від 14.01.09 відповідач оплачує позивачу вартість отриманої продукції протягом 14 календарних днів з дати її отримання.

Розділом 7 договору сторони визначили відповідальність сторін. Зокрема, відповідно до п. 7.2. договору у випадку не оплати відповідачем вартості отриманої продукції в термін встановлений п. 4.1. договору (14 календарних днів) , він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

За кожні 30 календарних днів прострочення платежу після терміну відстрочки зазначеного в п. 4.1. договору відповідач , додатково , щоразу сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми (п. 7.3. договору).

Судом встановлено , що відповідач за період з 03.01.09 р. по 13.01.09 р. по накладним отримав від позивача на підставі договору № 50/01 від 03.01.07 р. продукцію на суму 3 592,56 грн. , розрахунки на яку на підставі п. 2.1. договору повинен був провести протягом п'яти банківських днів з дня поставки продукції та за період з 20.01.09 р. по 24.03.09 р. по накладним отримав від позивача на умовах договору № 34 від 14.01.09 р. продукцію на суму 13931,98 грн. , розрахунки за яку повинен був провести протягом 14 календарних днів. Таким чином позивачем загалом поставлено відповідачу продукції на умовах зазначених договорів на загальну суму 17524,54 грн.

Крім того , судом встановлено , що згідно бухгалтерської документації та акту звірки № 438 від 13.04.09 р. станом на 01.01.09 р. у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 5001,26 грн. В засіданні суду позивач не надав та не надіслав суду матеріалів на підставі яких договірних відносин виник даний борг в сумі 5001,26 грн. і який визнаний відповідачем актом звірки № 438 від 13.04.09 р.

Отже , загальна суму боргу відповідача перед позивачем складає 22 525,80 грн.

В засіданні встановлено  що на виконання умов зазначених договорів відповідач здійснив з позивачем часткові розрахунки в добровільному порядку, а саме : до 12.01.09 р. відповідач сплатив позивачу 3982,32 грн. , з яких оплачено вартість продукції в сумі 3592,56 грн. яку отримано на умовах договору № 50/01 від 03.01.07 р. та частково оплачено вартість продукції поставленої на умовах договору № 34 від 14.01.09 р. в сумі 389,76 грн.; 16.03.09 р. відповідач оплатив позивачу вартість поставленої продукції в сумі 11528,8 грн. та здійснив повернення позивачу поставленої продукції на суму 51,84 грн.

Таким чином , загальний залишок неоплаченої вартості продукції відповідачем позивачу складає 6962,82 грн. , з яких 1962,58 грн. залишок боргу за продукцію поставлену на умовах договору № 34 від 14.01.09 р. та 5001,26 грн. борг відповідача перед позивачем за раніше отриману продукцію, який визнаний відповідачем актом звірки № 438 від 13.04.09 року.

В зв'язку з тим , що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості отриманої продукції , останній 18.05.9 р. під розпис вручив відповідачу претензію № 138 від 15.05.09 р. про сплату боргу з нарахованими пенею та штрафом, яка залишена відповідачем без відповіді та оплати.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння  зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства  , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо  у зобов'язанні  встановлено  строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк  (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має  право вимагати його в будь - який час.  

Відповідно до статті 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу здійснення з позивачем остаточних розрахунків за отриману продукцію. Тому , з огляду на викладене , позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 6962,82 грн. боргу на підставі ст. 11,530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено , що відповідач крім суми боргу нарахував на загальну суму боргу 6962,82 грн. до стягнення з відповідача 617,47 грн. пені та 2088,85 грн. – 10% штрафу на підставі п. 7.2 та п. 7.3. договору № 34 від 14.01.09 р.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором (до 12.10.08 р. ), він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши розрахунок позивача та всі обставини справи ,суд дійшов висновку , що позивач при розрахунку припустився помилок.

Зокрема, позивачем пеню та 10% штрафу, які передбачені п. 7.2. та п. 7.3 договору поставки № 34 від 14.01.09 р. нараховано на всю заявлену до стягнення з відповідача суму боргу 6962,82 грн., тоді як судом встановлено ,що залишок боргу за продукцію отриману на умовах договору поставки № 34 від 14.01.09 р. складає 1961,58 грн. , а борг в сумі 5001,26 грн. виник у відповідача перед позивачем станом на 01.01.09 р. і позивачем не надано суду доказів на підставі яких договірних відносин він виник.

Тому, суд дійшов висновку , що розрахунок штрафних санкцій необхідно здійснювати лише на суму боргу 1962,58 грн. , який виник внаслідок несвоєчасного здійснення відповідачем розрахунків за продукцію поставлену на умовах договору № 34 від 14.01.09 р.

Таким чином , з огляду на викладене , стягненню з відповідача підлягає лише 196,16 грн. - 10%  штрафу. В позові про стягнення з відповідача 617,47 грн. пені та1892,69 грн. штрафу слід відмовити , як заявленим безпідставно та з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до положень ст.44,49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову.

          Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 ,530,614, 655,712 Цивільного кодексу України ст. 44 , 49, 75 , ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Альянс», вул.. Червоноармійська, 9, м. Бершадь, Вінницької області , 24400, код 25498834 (р/р 2600115992 в ВАТ Райффайзенбанк «Аваль», МФО 302247) на користь Приватного підприємства «Олександр і Ко» , вул.. Ватутіна, 137, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 23104067 (р/р 26001051259931 Хмельницька філія АКБ «Укрсоцбанку», МФО 315018)  6962,82 грн. боргу , 196,16 грн. штрафу,76,61 грн. державного мита та 174,73 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В позові про стягнення 617,47 грн. пені та 1892,69 грн. штрафу  відмовити.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  05 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (вул. Ватутіна, 137, м.Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 23104067)

3 - відповідачу  (вул. Червоноармійська, 19, м. Бершадь, Вінницької області, 24400, код ЄДРПОУ 25498834)