Ухвала

від 29.09.2009 по справі 13/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

29.09.09                                                                                 Справа № 13/67.

Розглянувши заяви відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”  про відстрочення та розстрочення виконання рішення по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Рітон”, м. Запоріжжя

до відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 228 201 грн. 69 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Секретар судового засідання

Качановська О.А.

За участю:

від позивача  представник не прибув;

від відповідача Ямбогло О.А.- юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 01/48 від 06.01.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Відповідач 17.09.09  звернувся із заявами:

- про відстрочення виконання рішення суду від 14.09.09 № 02/3784, в якій просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 25.06.09 по справі № 13/67 до 01.03.10;

- про розстрочення виконання рішення суду від 14.09.09 № 02/3783, в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 25.06.09 по справі № 13/67 наступним чином: провадити погашення заборгованості в сумі 230 188 грн. 01 коп. за рішенням суду, рівнозначними частинами щомісячно починаючи з жовтня 2009 року по лютий 2010 року у разі 38 364 грн. 67 коп. щомісяця.  

Відповідач заявою від 25.09.09 № 02/3983 відмовився від поданої ним заяви про відстрочення виконання рішення суду від 14.09.09 № 02/3784.

Заява про відмову судом прийнята.

Відповідач уточненням до заяви про розстрочення виконання рішення суду від 25.09.09 № 02/3984 зазначив про часткову сплату ним 18.09.09 заборгованості в сумі 115 094 грн. У зв'язку з частковою сплатою, відповідач, просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області № 13/67 від 25.06.2009 року наступним чином: провадити погашення залишку заборгованості в сумі 115 094 грн. 01 коп. за рішенням суду, рівнозначними частинами щомісячно починаючи з жовтня 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 23 018 грн. 80 коп.   

Позивач запереченням від 25.09.09 № 60 щодо поданих відповідачем заяв заперечує.

З'ясувавши фактичні  обставини,  докази на їх підтвердження, суд    

ВСТАНОВИВ, що рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.2009 року по справі № 13/67 позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”Луганська область, м. Стаханов, ідентифікаційний код 00186513 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Рітон”, м. Запоріжжя, вул. Урицького, 20а, ідентифікаційний код 25218378 борг в сумі 208 400 грн. 00 коп.,  втрати від інфляції 17 254 грн. 71 коп., та 3 % річних –2 137 грн. 59 коп., державне мито у сумі  2 277 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 79 коп. В решті вимог відмовлено.  

Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 13/67 від 25.06.2009 року наступним чином: провадити погашення залишку заборгованості в сумі 115 094 грн. 01 коп. за рішенням суду, рівнозначними частинами щомісячно починаючи з жовтня 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 23 018 грн. 80 коп. (уточнення до заяви про розстрочення виконання рішення суду від 25.09.09 № 02/3984).

Заява про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована складним фінансовим становищем відповідача, що викликано зокрема із знаходженням підприємства у листопаді і грудні 2008 року у вимушеному простої, який був викликаний негативною економічної ситуацією в гірничо-металургійному комплексі України, із знаходженням підприємства з січня 2009 року по теперішній час у частковому простої, наявністю з боку Держави невідшкодованої бюджетної заборгованості з податкову на додану вартість у сумі 133 021  695 грн. 88 коп., наявністю великої дебіторської заборгованості в сумі 654 558, 1 тис. грн., з неї зокрема 133 021 695 грн. 88 коп. це заборгованість бюджету по відшкодуванню ПДВ, яка склалась з серпня 2006 року, 159 748,6 тис. грн. –дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, утому числі за експортними операціями –43 061,8 тис. грн.     

Суд розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду прийшов до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при  наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять  його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за  поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський  суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора  чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин   справи,  може  відстрочити  або  розстрочити  виконання рішення,   ухвали,   постанови,   змінити  спосіб  та  порядок  їх виконання.

Як зазначається у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про  практику  розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових  осіб  державної  виконавчої  служби та звернень учасників виконавчого провадження  від 26.12.2003 року №14", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони  про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу  й  порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання  рішення  (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна,  яке  за  рішенням  суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Майновий  стан  боржника, відсутність у нього на цей час коштів не  може розглядатись тією винятковою обставиною,  що  надає  право  на розстрочку  виконання  грошового зобов'язання. Крім того, негативні кризові явища у фінансово-економічній сфері України та регіону впливають не лише окремо на підприємство відповідача, а і на інші, зокрема і на підприємство позивача.

Відповідно до ч. 1  ст.  9  Конституції  України  частиною  національного законодавства України є Конвенція  про  захист  прав  і  основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною   Радою   України  (Закон  України  від  17.07.97  №  475/97-ВР)  /далі Конвенція/.

Юрисдикція  Європейського  суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення  та застосування Конвенції.

Пункт. 1 ст. 6 §  1  Конвенції  гарантує  кожному  право  на  звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати  до  суду  позов  з  цивільно-правових  питань.  Однак  це  право  було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке   має   обов'язкову   силу,  не  виконувалося  на  шкоду  одній  із  сторін.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у  спорі,  а  саме:  справедливий,  публічний  і  швидкий розгляд, та, водночас, передбачає  виконання  судових  рішень,  оскільки  якщо  вбачати  у ст. 6 тільки проголошення  доступу  до  судового органу та права на судове провадження, то це могло  б  породжувати  ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як  складова частина "суду" ("Горнсбі проти Греції", рішення від 19 березня 1997 р. § 40).

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій   Конвенції,  порушуються,  має  ефективний  засіб  захисту  у  відповідному національному  органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній  якості.

Відповідно до ст. 124  Конституції  України  судові  рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на  всій території України.

Відповідно  до ч. 1 ст.  45  Господарського  процесуального  кодексу  України господарські суди  здійснюють  правосуддя  шляхом  прийняття  обов'язкових  до виконання  на  усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень,  ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та інши ми законами України.

З врахуванням вище зазначеного суд відмовляє в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. 38, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочення  виконання рішення господарського суду Луганської області від 25.06.2009 року по справі № 13/67.

2.          Провадження за заявою відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 14.09.09 № 02/3784 припинити.

Суддя                                                                                    Б.В.Яресько