Рішення

від 03.02.2011 по справі 13/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р. Справа № 13/54.

За позовом приватного підприємця ОСОБА_1.

До товариства з обмеженою відповідальністю В«Логістік-ІтернешнлВ» .

Про стягнення заборгованості в розмірі 34705,31 грн.

Суддя С.О. Миронюк.

Представники:

Від позивача -ОСОБА_2 -представник. Довіреність від 04.12.2010 р. ОСОБА_1 -приватний підприємець.

Від відповідача -ОСОБА_3 -представник.

СУТЬ СПОРУ: приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Логістік-ІтернешнлВ» м. Чернівці про стягнення заборгованості згідно укладених договорів-замовлення за № ЛЗ 0374, № ЛЗ- 0364 від 22.05.2010 р. та 27.05.2009 р. в розмірі 29522,55 грн. основного боргу, 3956,76 грн. інфляційних, та 1226,00 грн. річних.

Ухвалою суду від 24.11.2010 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 09.12.2010 р.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався, ухвалою суду від 24.01.2011 р. продовжено розгляд справи на 15 днів до 03.02.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Представник відповідача позов не визнає та просить суд відмовити за спливом строку позовної давності з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

22.05.2009 року та 27.05.2009 р. між ТзОВ В«Логістік-ІнтернешнлВ» та приватним підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договори-замовлення № ЛЗ-0374 та № ЛЗ-0364 на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні.

На виконання умов укладених договорів, приватним підприємцем ОСОБА_1 було доставлено вантаж з України в Росію, зокрема: - згідно договору-заявки № ЛЗ-0364 від 27.05.2009 р. перевезення за маршрутом з України, Чернівецька обл., м. Хотин вул. Незалежності, 49-А кінцевий пункт- Росія, Краснодарський край, м. Славянськ-на-Кубані, вул.. Гриня, 5; договору -заявки № ЛЗ-0374 від 22.05.2009 р. перевезення за маршрутом з України, Чернівецька обл.., м. Хотин, вул. Незалежності, 49-А кінцевий пункт -Росія, Кабардино-Ьалкарська Республіка, м. Терек, вул. Татуєва, 1. Даний факт підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними № 000073, № 000086, відміткою на них отримувача вантажу. Вартість даних перевозок становила 33522,55 грн.

Вантаж було доставлено автомобілями позивача РЕНО держ. № НОМЕР_1 п/причіп ВХ 6686 ХХ, та РЕНО держ. № НОМЕР_2 п/причіп ВХ 7089 АО.

Згідно Договорів -замовлення від 22.05.2009 року та 27.05.2009 р., оплата проводиться шляхом безготівкового розрахунку, на протязі 14 та 21 банківського дня відповідно, після надання 2-х оригіналів СМR, рахунка, акта виконаних робіт, податкової накладної.

01.06.2009 р. та 03.06.2009 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунки на оплату виконаних перевезень за № ВВ09/057 та № ВВ09/052.

Проте в порушення умов укладених договорів, відповідачем отриманні послуги по перевезенню вантажу оплачені частково згідно платіжного доручення № 21 від 22.01.2010 року в розмірі 4000 грн. (призначення платежу за рахунком № ВВ09/052 від 01.06.2009 р.)

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити за спливом позовної давності.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України: позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заяву відповідача суд прийшов до висновку, що в частині стягнення основного боргу в сумі 16000 грн. за договором № ЛЗ-0364 від 27.05.2009 р. слід відмовити, оскільки спеціальна позовна давність до вимог, які випливають із договорів транспортного перевезення у закордонному сполученні, встановлюється статтею 926 Цивільного кодексу України, - позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезенням у закордонному сполученні, встановлюється міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 6 статті 315 Господарського кодексу України, - щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 32 В«Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ)В» від 19.05.1956 (ратифікована Україною 01.08.2006) визначено, що строк позовної давності до вимог, які випливають з договорів міжнародного транспортного перевезення, в один рік та встановлює момент часу, з якого розпочинається перебіг вищезазначеної позовної давності - по закінченню трьохмісячного терміну з моменту підписання договору перевезення.

Враховуючи, що договір-замовлення № ЛЗ-03641 укладений між сторонами 27.05.2009 р., керуючись ч. 1 ст. 32 Конвенції, строк позивної давності для вимог позивача, які випливають з даного договору, відповідно закінчується 27.08.2010 р. (позовна заява надіслана позивачем до господарського суду 17.11.2010 р.)

Щодо стягнення решта основного боргу в суми 13522,55 грн. за договором замовленням № ЛЗ-0374 від 22.05.2009р. суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині позову слід задовольнити, оскільки відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнав суму основного боргу за договором-замовленням № ЛЗ-0374 від 22.05.2009 р. шляхом часткової сплати боргу за даним договором в сумі 4000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 22.01.2010 р.

З огляду на встановлене судом та враховуючи приписи зазначених вище норм цивільного та спеціального законодавства України, перебіг позовної давності щодо стягнення суми в 13522,55 грн. за договором-замовленням № ЛЗ-0374 від 22.05.2009 р. після його переривання розпочався заново, тобто позовна вимога з врахування ст. 264 ЦК України подана вчасно, оскільки позовна заява надіслана позивачем до господарського суду 17.11.2010 р.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційних втрат в сумі 3956,76 грн. та 3% річних в сумі 1226,00 грн. по двом договорам - замовленням, суд прийшов до висновку що стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 473,29 грн. та 3% річних в сумі 172,29 грн. (тільки за договором № ЛЗ-0374 від 22.05.2009 р.)

Доводи позивача викладені у запереченні на відзив щодо безпідставності посилання відповідача на порушення строків позовної давності при зверненні з позовною заявою до суду, оскільки у Конвенції вказано, що пред'явлення претензії в письмовій формі припиняє відлік терміну позовної давності до того дня, коли перевізник у письмовій формі відхилив претензію і повернув додані до неї документи суд до уваги не приймає, оскільки, тягар доказу факту отримання претензії або відповіді на неї, а також повернення документів, лежить на стороні, яка посилається на ці факти.

Факт отримання претензії підтверджується, направленням відповідачу рекомендованого листа з повідомленням, де є відмітка про те, що відповідач отримав цього листа, - до уваги суду не беруться оскільки, - доказом отримання претензії на яку посилається позивач є копія рекомендованого повідомлення від 12.06.2010 року направленого на адресу відповідача гр. ОСОБА_4 який ні якого відношення до даних договорів-замовлень укладених між сторонами по даній справі не має.

Окрім того ч. 2 ст. 32 В«Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ)В» застосовується у разі, пред'явлення претензії у письмовій формі саме перевізнику припиняє відлік терміну позовної давності до дня коли саме перевізник відхилив претензію і повернув додані до неї документи, згідно умов укладених договорів-замовлень перевізником являється позивач, а не відповідач, тому застосування ч. 2 ст. 32 Конвенції є недоречним.

Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю В«Логістик-ІнтернешнлВ» (юридична адреса: м. Чернівці, вул. Шипинська, 8; поштова адреса: м. Чернівці, вул. Винниченка, 20; код ЄДРПОУ 35361460) на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідент. Код НОМЕР_3) основний борг в сумі 13522,55 грн., інфляційні втрати в сумі 473,29 грн., 3% річних в сумі 172,29 грн., державного мита в сумі 141,69 грн., відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 96,35 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя С.О. Миронюк.