Постанова

від 15.09.2009 по справі 14/135

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/135

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.09.2009                                                                                           № 14/135

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 за участю представників:

 від позивача - Палієнко А.В. (дов. б/н від 09.07.2008р.), Яблочніков І.А. (дов. б/н від 09.07.2008р.);

 від відповідача - Ніколаєнко І.І. – директор,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Укрсмарт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2009

 у справі № 14/135 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Банківський виробничий центр-Україна"

 до                                                   ТОВ "Укрсмарт"

 про                                                   стягнення 1604433,90 грн. та розірвання договорів

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням від 18.03.2009р. Господарського суду міста Києва у справі № 14/135 задоволено первісний позов задоволено частково: розірвано договір № SV-0806 від 26.10.2006р., Ліцензійну угоду від 26.10.2006р. на використання програмного забезпечення СмартВіста, Ліцензійну угоду від 26.10.2006р. на використання програмного комплексу ТОМАС, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Банківський виробничий центр – Україна”; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Банківський виробничий центр – Україна” 921922,04 грн. - боргу, 354891,10 грн. неустойки за прострочення термінів здійснення платежів, 346500,00 грн. неустойки за затримку передачі інформації, 233038,10 грн. інфляційних нарахувань, 26521,04 грн. - три відсотки річних та судові витрати; в іншій частині в позові відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2009р. у справі № 14/135 повністю та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №14/135 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судових засіданнях від 18.06.2009р. та 25.06.2009р. оголошувалась перерва.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. справу № 14/135 передано для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Островича С.Е., суддів: Іваненко Я.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою від 09.07.2009р. розгляд справи відкладено до 23.07.2009р.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2009р. заяву ТОВ "Укрсмарт" про відвід суддів залишено без задоволення.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2009р. справу № 14/135 передано для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Сотнікова С.В., суддів: Борисенко І.В., Шипка В.В.

Ухвалами від 23.07.2009р., 28.07.2009р., 04.08.2009р. розгляд справи було відкладено.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009р. справу № 14/135 передано для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Сотнікова С.В., суддів: Дзюбка П.О., Шипка В.В.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2006 р. між ТОВ “Банківський виробничий центр – Україна” (Виконавець) і ТОВ “Укрсмарт” (Замовник) був укладений Договір № SV-0806 (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити програмне забезпечення, а також виконати роботи і надати послуги, які вказані в специфікації програмного забезпечення робіт і послуг (згідно Додатку 2 до Договору), а відповідач - прийняти і сплатити програмне забезпечення, результати виконаних робіт і наданих послуг в терміни і на умовах, визначених в Договорі. Окрім цього, позивач надає  відповідачу   право   використовувати   програмне   забезпечення   СмартВіста   і ТОМАС згідно Ліцензійних угод (Додатки відповідно 7 і 11 до Договору) та надає післягарантійне забезпечення і технічне обслуговування, а також надання супутніх послуг протягом всього терміну дії Договору.

На виконання умов Договору ТОВ “Укрсмарт” сплатило на користь ТОВ “Банківський виробничий центр – Україна” за Договором № SV-0806 від 26.10.2006р. грошові кошти на загальну суму 2219177,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 13.11.2006 р. на суму 1184225,00 грн.; платіжним дорученням № 2 від 18.12.2006 р. на суму 129369,12 грн.; платіжним дорученням № 60 від 22.01.2007 р. на суму 129369,12 грн.; платіжним дорученням № 121 від 16.02.2007 р. на суму 129369,12 грн.; платіжним дорученням № 187 від 15.03.2007 р. на суму 129369,12 грн.; платіжним дорученням № 289 від 17.04.2007 р. на суму 129369,12 грн.; платіжним дорученням № 375 від 22.05.2007 р. на суму 129369,12 грн.; платіжним дорученням № 491 від 16.06.2007 р. на суму 129369,12 грн.; платіжним дорученням № 570 від 16.07.2007 р. на суму 129369,12 грн.

В свою чергу ТОВ “Банківський виробничий центр – Україна” передало на користь ТОВ “Укрсмарт” комплекти програмного забезпечення СмартВіста і ТОМАС, що підтверджується видатковими накладними від 20.03.2007р.

Ціна укладеного Договору № SV-0806 від 26.10.2006р. становить 1210000,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України, на дату його укладення становить 6110500,00 грн.

Згідно пп. (3) пункту 16.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт”, затвердженого Загальними зборами засновників від 12.10.2006р. (протокол № 1 від 12 жовтня 2006 року) та зареєстрованого Голосіївською районної в м. Києві державною адміністрацією 23.10.2006р. за реєстраційним № 10681020000017194, діючого на момент укладення Договору, Директор Товариства має право приймати рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (угод, договорів) на суму до 150000,00 грн., або її еквіваленту в іноземній валюті за курсом НБУ.

Також, відповідно до пп. (а) пункту 15.8. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт”, до компетенції Загальних зборів належить прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання правочинів (договорів чи інших угод) одноразово на суму, що дорівнює або перевищує 150000,00 грн. (її еквіваленту в іноземній валюті за курсом НБУ), або декількох правочинів з одним і тим же контрагентом протягом 2 (двох) календарних місяців, що сумарно дорівнюють або перевищують цю суму.

Окрім того, згідно пп.(4) п. 16.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт”, директор має право укладати, змінювати та розривати від імені Товариства правочини (договори), рішення про укладення, зміну чи розірвання яких віднесено до компетенції Загальних зборів, за умови, що таке рішення було прийняте Загальними зборами і доведене до відома Директора. Право на укладення, зміну чи розірвання таких правочинів (договорів) виникає у Директора з моменту надання йому письмового рішення (витягу з протоколу) Загальних зборів, оформленого за підписами Голови та секретаря Зборів.

В тексті правочинів (договорів), прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання яких відноситься до компетенції Загальних зборів, Директор обов'язково зазначає номер та дату прийняття відповідного рішення (протоколу) на підставі якого йому надано повноваження на укладення, зміну чи розірвання таких правочинів (договорів).

Статею 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків та здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 145 Цивільного кодексу України, компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників, згідно ч. 2 ст. 62 Закону України “Про господарські товариства”.

Згідно ч. 4 ст. 62 Закону України “Про господарські товариства”, Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Положення Статуту ТОВ “Укрсмарт” є обов'язковими для виконання всіма учасниками та органами управління Товариства, в тому числі і Директором Товариства, згідно  пп. (4) пункту 16.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт” та чинного законодавства України.

Колегія суддів відзначає, що укладаючи спірний Договір № SV-0806, директор ТОВ “Укрсмарт” прийняв рішення, яке віднесене до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства, чим перевищив надані йому Статутом Товариства повноваження на укладання правочинів на суму не більше 150000 грн. (пп.(4) п. 16.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт”).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що угода, укладена представником юридичної особи (директором) з перевищенням повноважень на її укладення, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним спірного договору, судом першої інстанції помилково покладено обов'язок доказування обізнаності про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди на ТОВ “Укрсмарт”, оскільки таке припущення ґрунтується на обов'язку саме відповідача за зустрічним позовом перевіряти такі повноваження.

Безпідставними у цьому випадку є посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що він не міг бути обізнаним про обмеження, які були встановлені у Статуті позивача, оскільки не був ознайомлений з установчими документами ТОВ “Укрсмарт”, які були зареєстровані 23.10.2006р., а спірний договір укладено вже 26.10.2009р.

Крім того, помилковим є висновок суду першої інстанції про наступне схвалення ТОВ “Укрсмарт” спірного Договору шляхом перерахування грошових коштів на користь свого контрагента.

Так, згідно протоколу Загальних зборів учасників ТОВ “Укрсмарт” від 22.11.2007р. вирішено повідомити ТОВ “Банківський виробничий центр – Україна” про виявлення факту перевищення своїх повноважень директором Товариства при укладенні Договору № SV-0806 від 26.10.2006р., разом з тим, останній платіж було здійснено 16.07.2007р., тобто до виявлення факту порушення вимог закону при укладенні спірного договору.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, є визнання правочину недійсним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що укладений сторонами договір  № SV-0806 від 26.10.2006р. суперечить ст. 92 Цивільного кодексу України, ст. 62 Закону України “Про господарські товариства”, пп. 15, 16 Статуту ТОВ “Укрсмарт”, що є підставою для визнання його недійсним.

Оскільки ТОВ “Банківський виробничий центр – Україна” було обізнано про відсутність у директора ТОВ “Укрсмарт” відповідних повноважень на укладення договору  № SV-0806 від 26.10.2006р., то її засновані на цій угоді вимоги про розірвання договору та стягнення заборгованості за цим договором задоволенню не підлягають.

За таких обставин, на думку колегії суддів, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що є беззаперечними підставами для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з одночасним ухваленням нового у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна колегія вважає, що скарга позивача за зустрічним позовом підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню, зустрічний позов належить задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом  41602,67 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.  

Керуючись статтею 216 Цивільного кодексу України, статтями 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсмарт” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2009р. у справі  № 14/135 скасувати повністю.

3.          Прийняти нове рішення.

4.          В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

5.          Зустрічний позов задовольнити частково.

6.          Визнати недійсним з моменту укладення Договір № SV-0806 від 26 жовтня 2006 року з додатками, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Банківський виробничий центр – Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю  “Укрсмарт”.

7.          Допустити двосторонню реституцію:

7.1          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю  “Укрсмарт” (01033, м. Київ,  вул. Володимирська, 69) повернути все одержане в натурі на виконання Договору № SV-0806 від 26 жовтня 2006 року за видатковими накладними № РН-0000002 від 20.03.2007р. (програмне забезпечення SmartVista), № РН-0000003 від 20.03.2007р. (програмне забезпечення ToMaS Server) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Банківський виробничий центр – Україна” (01021, м. Київ,  вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43).

7.2          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Банківський виробничий центр – Україна” (01021, м. Київ,  вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43; код ЄДРПОУ 33151944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Укрсмарт” (01033, м. Київ,  вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 34664199) 2219177,96 грн. (два мільйони двісті дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 96 коп.

8.          В решті зустрічного позову відмовити.

9.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Банківський виробничий центр – Україна” (01021, м. Київ,  вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43; код ЄДРПОУ 33151944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Укрсмарт” (01033, м. Київ,  вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 34664199) 41602, грн. (сорок одна тисяча шістсот дві) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

10.          Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

11.          Матеріали справи № 14/135 повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді