Постанова

від 21.07.2009 по справі 51/99

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/99

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.07.2009                                                                                           № 51/99

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Воробйова І.В. (дов. від 13.01.2009р.),

 від відповідача-1: Стешук В.М. – директор,

Сташкевич Н.І. (дов. № 168 від 13.07.2009р.),

від відповідача-2: Ткачук Ю.В. (дов. № 110 від 12.02.2009р.),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.04.2009

 у справі № 51/99 (суддя  

 за позовом                               Подільська районна у м.Києві рада

 до                                                   Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

                                                  Комунальне підприємство "Оренда"

 про                                                   усунення перешкод в користуванні власністю

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2009р. у справі № 51/99 позов задоволено повністю; визнано недійсною додаткову угоду від 05.02.09р. до договору оренди № 243 від 22.08.03р., укладену між Комунальним підприємством “Оренда” та Міжнародним центром дитячо-юнацького туризму; виселено Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму з нежитлових приміщень з № 1 по № 23 (групи приміщень № 72) площею 190,1 кв.м, нежитлової будівлі, за адресою: вул. Ігорівська, 2/6, літера “А” місто Київ; зобов'язано Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму передати Подільській районній у місті Києві раді приміщення з № 1 по № 23 (групи приміщень № 72) площею 190,1 кв.м, нежитлової будівлі, за адресою: вул. Ігорівська, 2/6, літера “А” місто Київ; стягнуто з Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму на користь Подільської районної у місті Києві ради 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 88,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Комунального підприємства “Оренда” на користь Подільської районної у місті Києві ради 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму в доход державного бюджету України 42,50 грн. державного мита; стягнуто з Комунального підприємства “Оренда” в доход державного бюджету України 42,50 грн. державного мита.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2009р. у справі № 51/99 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав порушення норм процесуального права.

Ухвалою від 19.06.2009р. апеляційну скаргу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму прийнято до розгляду.

14.07.2009р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.07.2009р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2009р., розгляд справи доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді Сотнікова С.В., суддів:  Суліма В.В., Пантелієнка В.О.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Представники відповідача-1 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове, яким відмовити у позові.

Представник відповідача-2 просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 1034 від 22.08.03р. про продовження договорів оренди на нежилі приміщення, доручено Комунальному підприємству “Оренда” укласти з Міжнародним центром дитячо-юнацького туризму договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 190,1 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Ігорівська, 2/6 літ. А, строком на 3 роки відповідно до додатку.

Згідно свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва 27.07.07р., № 962-В власником зазначеного нерухомого майні є територіальна громада Подільського району міста Києва в особі Подільської районної у місті Києві ради.

На виконання розпорядження від 22.08.03р. № 1034 Міжнародним центром дитячо- юнацького туризму (орендар) та Комунальним підприємством “Оренда” (орендодавець) був укладений Договір № 243 оренди приміщення (будівель, споруд, приміщень) від 22.08.2003р., за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 190,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, 2/6 літ. “А” для розміщення дитячої турбази.

Орендоване приміщення було передано відповідачу-1 згідно акта прийому-передачі приміщення (будинка) від 22.08.2003р.

Пунктом 6.2. Договору № 243 сторони погодили строк його дії з 22.08.2003р. до 22.08.2006р.

Відповідно до п. 6.3 укладення повторного договору оренди можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів (розпорядження Подільської райдержадміністрації м. Києва).

Згідно п. 6.5 Договору № 243 даний договір припиняє дію, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Доказів на підтвердження пролонгації Договору № 243 сторонами не надано.

Посилання відповідача-1 як на підставу пролонгації договору оренди № 243 на додаткову угоду до договору № 243 від 22.08.2003р. щодо сплати за комунальні послуги від 20.02.2007р., додаткову угоду до договору № 243 від 22.08.2003р. щодо сплати за комунальні послуги від 08.01.2008р., додаткову угоду до договору № 243 від 22.08.2003р. щодо сплати за комунальні послуги від 05.02.2009р. є безпідставними, оскільки зазначеними угодами було внесено зміни до Договору № 243 в частині обов'язку орендаря сплачувати комунальні послуги, їх розмір та штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань.

Частиною 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом № 595 від 13.09.2006р. (отриманий Міжнародним центром дитячо - юнацького туризму 15.09.2006р., що підтверджується поштовим повідомлення про вручення відтравлення № 2243059 від 13.09.2006р.)  відповідач-2 повідомив відповідача-1 про закінчення строку дії договору оренди, запропонував звільнити приміщення та повернути майно, а також в місячний термін передати розпорядчі документи щодо майна.

Листом № 1294 від 23.12.08р. відповідач-2 вдруге звернувся до відповідача-1 з вимогою негайно звільнити займане приміщення.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що договір оренди № 243 від 22.03.2003р. припинив свою дію 22.08.2006р. правомірним.

Згідно статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 5.5. договору № 243 передбачено, що орендар зобов'язаний в разі закінчення строку дії договору оренди повернути орендодавцю орендоване приміщення по акту в задовільному технічному стані.

Відповідач-1 всупереч вимог чинного законодавства та п. 5.5 договору № 243 продовжує користуватися приміщенням площею 190,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, пул. Ігорівська, 2/6 літ. “А”, що не заперечується останнім.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Статтею 387 ЦК України встановлено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, виселення відповідача-1 з орендованого приміщення, зобов'язання передати орендоване приміщення позивачу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки договір оренди № 243 від 22.08.2003р. припинив свою дію 22.08.2006р.

Щодо позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди до договору № 243 від 22.08.2003р. щодо сплати за комунальні послуги від 05.02.2009р. колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню та зазначає наступне.

В судовому засіданні колегією суддів оглянуті оригінали додаткових угод до договору № 243 від 22.08.2003р. щодо сплати за комунальні послуги від 20.02.2007р., від 08.01.2008р., від 05.02.2009р. (т. 1, а.с. 126-127, 129) та встановлено, що вони укладені з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, додатковою угодою від 20.02.2007р. внесено зміни до Договору № 243 від 22.08.2003р., а саме у п. 2.10, доповнено розділ 2 пунктом 2.15, доповнено розділ 5 пунктом 5.9.

Додатковою угодою від 08.01.2008р. внесено зміни до Договору № 243 від 22.08.2003р., а саме у п. 2.10, доповнено розділ 2 пунктом 2.15, доповнено розділ 5 пунктом 5.9.

Додатковою угодою від 05.02.2009р. внесено зміни до Договору № 243 від 22.08.2003р., а саме у п. 2.10, доповнено розділ 2 пунктом 2.15, доповнено розділ 5 пунктом 5.9.

Всі зазначені вище додаткові угоди підписані від імені Комунального підприємства “Оренда” невідомою особою від імені директора, без зазначення прізвища та ініціалів.

Відповідно до п. 3 рішення Подільської районної у місті Києві ради від 27.12.01р. № 49 “Про створення комунального підприємства “Оренда”, останнє наділено повноваженнями укладати договори оренди нежитлових приміщень, які є комунальною власністю району на підставі розпоряджень райдержадміністрації.

Як зазначено вище, розпорядженням Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 1034 від 22.08.2003р. Комунальному підприємству “Оренда” доручено укласти з Міжнародним центром дитячо-юнацького туризму договір оренди.

Пунктом 6.3. договору № 243 визначено, що укладення повторного договору оренди на вказане приміщення можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Пунктом 4 розпорядження Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 270 від 27.02.2007р. визначено таким, що втратив чинність, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, п. 1 додатку до розпорядження адміністрації № 1034 від 22.08.2003р. “Про продовження договорів оренди на нежилі приміщення” (на підставі якого було укладено договір оренди № 243).

Відповідно до п. 2.8. розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.11.2002р. № 1366 “Про оренду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належать до комунальної власності району” питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умов вирішується на підставі звернення орендаря, поданого не пізніше як за один місяць до закінчення строку його дії відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 1.4 цього порядку встановлено, що продовження та переоформлення договорів оренди проводиться на підставі розпорядження Голови Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.

Відповідно до Порядку про надання дозволу на передачу в оренду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності м. Києва, затвердженого розпорядженням Голови Київської міської державної адміністрації № 301 від 11.12.1995р., питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови приймається членами відповідної комісії управління комунального майна. Комісія приймає протокольне рішення, на підставі якого приймається розпорядження міськдержадміністрації про надання дозволу на продовження дії договору оренди.

Відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Доказів на підтвердження уповноваження відповідача-2 позивачем щодо розпорядження спірним нежитловим приміщенням сторонами не надано.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки додаткова угода від 05.02.2009р. укладена відповідачем-2 з перевищенням повноважень в порушення вимог п. 3 рішення Подільської районної у м. Києві ради № 49 від 27.12.2001 року “Про створення комунального підприємства “Оренда”, то вона підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимога позивача про визнання недійсною Додаткової угоди від 05.02.2009р. до Договору № 243 від 22.08.2003р. щодо сплати за комунальні послуги є підлягає задоволення, як така, що ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва  від 29.04.2009р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2009р. у справі  

№ 51/99 – без змін.

Матеріали справи № 51/99 повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді