Постанова

від 25.08.2009 по справі 54/100

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

54/100

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.08.2009                                                                                           № 54/100

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 позивача - Кобилянський В.А. (дов. від 13.08.2009 року, б/н);

 відповідача - Саєнко Ю.М. (дов. від 22.04.2009 року,б/н);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2009

 у справі № 54/100 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашет Філіпакі Шкульов-Україна"

 до                                                   Фірма "Т.М.М." -Товариства з обмеженою відповідальністю

 про                                                   стягнення 75083,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року у справі № 54/100 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” (далі – позивач, ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна”) до Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – відповідач, Фірма “Т.М.М.” ТОВ) про стягнення 75 083,23 грн. задоволено повністю: стягнуто з Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” 69 980,40 грн. основного боргу, 5 102,83 грн. пені, 750,83 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, Фірма “Т.М.М.” Товариство з обмеженою відповідальністю звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції порушено ст.ст. 21, 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суд порушив провадження у даній справі за позовною заявою ТОВ “АФ Прес”, а в рішенні суду в якості позивача зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року апеляційну скаргу Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 45 хв. 13.08.2009 року.

ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” надало письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити апеляційну скаргу Фірма “Т.М.М.” ТОВ без задоволення, а спірне рішення від 20.05.2009 року – без змін.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 року змінено склад колегії суддів та справу призначено до розгляду у наступному складі: головуючий суддя – Андрієнко В.В., судді Вербицька О.В., Буравльов С.І.

13.08.2009 року в судовому засіданні представник Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю надав письмові  доповнення до апеляційної скарги в яких уточнив період з якого нараховується пеня та просив рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року у справі № 54/100 скасувати та направити справу на новий розгляд.

У зв'язку із наданням представником Фірми “Т.М.М.” ТОВ доповнень до апеляційної скарги, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 13.08.2009 року було оголошено перерву до 09 год. 50 хв. 25.08.2009 року.

25.08.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача. В судовому засіданні представник позивача надав письмові доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року у справі № 54/100 – без змін.

В судовому засіданні представник відповідача усно підтримав вимоги апеляційної скарги та доповнень до неї і просив: скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий розгляд; представник позивача усно просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а спірне рішення – без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, письмового відзиву на неї та доповнень до відзиву, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2008 року Фірма “Т.М.М.” Товариство з обмеженою відповідальністю (Замовник) уклало договір № 59-Р/04-08 на рекламні послуги з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” (Виконавець), згідно умов якого Замовник доручає та оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по розміщенню рекламно-інформаційних матеріалів Замовника у журналі “ELLE Україна”, в порядку і на умовах, обумовлених договором та додатками до нього.

Відповідно до ст. 2 договору, до обов'язків Виконавця входить розміщувати рекламу Замовника відповідно до оригінал-макетів, наданих Замовником, у порядку і на умовах, обумовлених договором та додатками до нього; забезпечувати систематичність розміщення реклами відповідно до узгодженого Замовником календаря бронювання на 2008 р., визначеного у додатку № 1 до договору; представляти Замовнику акти здачі-прийняття виконаних робіт після кожного випадку, коли роботи, передбачені договором і додатками до нього, надавались.

Стаття з договору, передбачає обов'язки Замовника. Так, Замовник зобов'язаний оплачувати послуги Виконавця відповідно до умов цього договору та додатків до нього; підписувати надані Виконавцем акти здачі-приймання наданих послуг або подати мотивовану відмову від підписання в термін не пізніше 5-ти робочих днів з моменту надання акта Виконавцем. Якщо в даний термін мотивована відмова від підписання акту не надійде, то акт не підписаний Замовником, рекламні послуги, вказані у п. 1.1 договору, вважаються наданими.

Відповідно до п. 4.1 договору, вартість послуг і порядок розрахунків за договором встановлюється в кожному конкретному випадку додатком до нього. Якщо сторонами не встановлено інше, оплата здійснюється на підставі рахунків Виконавця в термін не пізніше 30-ти календарних днів з моменту публікації реклами.

Згідно п. 5.2 договору, у випадку прострочення Замовником оплати Виконавець вправі стягнути з нього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 9.4 договору визначено, що всі повідомлення, пропозиції, вимоги або інша інформація та листування за цим договором повинні бути виконані письмово російською або українською мовами і доставлятися рекомендованим листом, кур'єром, оплаченою замовленою авіапоштою, або факсом/телексом на адресу відповідної сторони, вказану у ст. 10 цього договору.

Додатком № 1 до договору сторонами було узгоджено календар бронювання, в якому передбачено строки бронювання/відмовлення від публікації, подачі рекламних матеріалів, виходу журналу, а також встановлені технічні специфікації до макетів.

Додатками № 2-8 до договору сторонами погоджено розміщення реклами Фітнес клубу Тріумф у №№ 86-92 журналу за червень - грудень 2008 р., а також визначено вартість розміщення реклами, яка становить 13 996,08 грн. за кожний номер, і строки оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як визначено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” взяті на себе зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, що підтверджується примірниками журналу “ELLE Україна” за серпень - грудень 2008 р. Крім того сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень-листопад 2008 р. Тобто відповідач прийняв надані позивачем послуги у серпні-листопаді 2008 року без зауважень.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2008 року, який був наданий відповідачеві 04.12.2008 року, Фірмою “Т.М.М.” ТОВ не підписаний. Разом з тим, мотивовану відмову відповідача від підписання акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за грудень 2008 року матеріали справи не містять, рекламні послуги ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” у грудні 2008 року фактично надало, що підтверджується примірником журналу “ELLE Україна” за грудень 2008 року. Отже, відповідно до умов договору, рекламні послуги, надані позивачем у грудні 2008 року, вважаються фактично наданими та підлягають оплаті.

Твердження Фірми “Т.М.М.”, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000269 за грудень 2008 року був направлений відповідачеві на адресу: м. Київ, вул. Звіринецька, 59, у зв'язку із чим його не було отримано не приймаються до уваги, оскільки за цією самою адресою були направлені і попередні акти за серпень-листопад 2008 року, які відповідачем були отримані та підписані.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем рекламні послуги за серпень-грудень 2008 року відповідач не оплатив, у зв'язку із чим 19.01.2009 року ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” направила на адресу Фірма “Т.М.М.” ТОВ претензію № 1 з вимогою сплатити суму основного боргу в розмірі 69 980,40 грн. та пеню.

У відповідь на зазначену претензію позивача Фірма “Т.М.М.” ТОВ у листі від 12.02.2009 року зазначила, що акти за період з серпня по грудень 2008 року були підписані за місяць до фактичного надання послуг.

Однак, відповідно до додатка № 1 до договору, у календарі бронювання 2008 ELLE Україна зазначено, що номер журналу із рекламними матеріалами виходить у продаж 15 числа попереднього місяця, як-то, журнал за серпень 2008 р. виходить у продаж 15 липня 2008 р. Відтак, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) підписувалися одразу після фактичного надходження номеру журналу у продаж.

Оскільки за Фірмою “Т.М.М.” ТОВ існує заборгованість перед ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” за надані рекламні послуги в розмірі 69 980,40 грн., позовні вимоги в частині стягнення 69 980,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” просить також стягнути з Фірми “Т.М.М.” ТОВ пеню в розмірі 5 102,83 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Стаття 626 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з додатків №№ 2-8 до договору, строк сплати наданих ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” рекламних послуг за місяць встановлено до 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Аналізуючи викладене, судова колегія вважає, що останнім днем сплати послуг є 14-е число місяця, а, відтак, враховуючи положення ст. 253 ЦК України, перебіг строку за який нараховується пеня починається з 15-го числа місяця.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судова колегія погоджується, що він є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності договірних правовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "АФ Прес", яке було зазначено в якості позивача в тексті позовної заяви, є необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до матеріалів справи, до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М.” звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “АФ-Прес”, однак вказана позовна заява підписана генеральним директором ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” Мірошниченком С.В., відповідно до протоколу № 2 зборів учасників товариства від 03.05.2006 року, та завірена печаткою цього підприємства. Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” подало клопотання про продовження строку розгляду справи у зв'язку із тим, що позивачем у справі № 54/100 є ТОВ “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна”, а у тексті позовної заяви в найменуванні позивача допущена технічна помилка.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції Фірмою “Т.М.М.” Товариством з обмеженою відповідальністю не доведено вимоги апеляційної скарги, а тому вони не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

Разом з тим, 13.08.2009 року Фірма “Т.М.М.” Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про видачу довідки про часткове повернення державного мита.

Так, відповідно до пп. ”г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" зі змінами і доповненнями (далі - Декрет), із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також із заяв про перегляд за нововиявленими обставинами державне мито сплачується в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пп. “а” п. 2 ст. 3 Декрету, із заяв майнового характеру державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, враховуючи, що ціна позову складає 75 083,23 грн., Фірма “Т.М.М.” Товариство з обмеженою відповідальністю при звернені з апеляційної скаргою повинна була сплатити 375,42 грн. державного мита.

Як вбачається з платіжного доручення від 20.05.2009 року № 516259 відповідач сплатив 1 001,69 грн. державного мита, тобто у розмірі більшому ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

За таких обставин, державне мито в розмірі 626,27 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України відповідачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року по справі № 54/100 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашет Філіпакі Шкульов – Україна” до Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 75 083,23 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Фірми “Т.М.М.” Товариства з обмеженою відповідальністю – без задоволення.

2.          Повернути Фірмі “Т.М.М.” Товариству з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул.. Чаадаєва, буд.. 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675, п/р № 260019800772 у ВАТ “ТММ-Банк”, м. Київ, МФО 300896) з Державного бюджету України 626,27 грн. зайво сплаченого державного мита.

3.          Справу № 54/100 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 26.08.09 (відправлено)