Постанова

від 28.08.2009 по справі 4/161

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/161

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.08.2009 р.                                                                         справа №4/161

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

При секретарі Тітовій В.О.

За участю представників сторін:

від позивача : Олійник-В.М.-протокол №5 від 21.11.2005р.

від відповідача: Бузивська Н.М.-довіреність №09-18/1495 від 02.01.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецька область

на рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2009 року

у справі №4/161 (суддя Гринько С.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" м.Алчевськ

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецька область

про стягнення 168134грн.заборгованості та пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарський суд Донецької області від 02.07.2009р. по справі №4/161 задовольнив позов ТОВ "Промснаб" м.Алчевськ до ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь про стягнення 13334,00грн. пені в повному обсязі. Припинив провадження у справі за відсутності спору в частині стягнення 154800,00грн. боргу.

Рішення господарського суду  мотивовано тим, що між сторонами 11.09.2008р. був підписаний договір поставки №07/379 зі специфікацією, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним. За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу товар у відповідності зі специфікацією до договору (п. 1 договору), а останній оплачувати товар в порядку, що обумовлений специфікацією до договору  (п.6.3 договору). На виконання умов договору сторонами підписана специфікація №1 про поставку дренажно-розподільчого пристрою (ДРУ) для фільтрів Ф3000 мм ТУ У 29.2-31707700-001-2002 у кількості 4 штук на загальну суму 309600,00грн., згідно п. 3 якої оплата товару проводиться протягом 20 банківських днів з дати поставки та отримання покупцем документів, які зазначені в п. 7.1 договору. Господарський суд в рішенні посилається на норми ст.193 ГК України. Відповідачем позивачу був направлений лист №07-02/1347 від 10.11.2008року, в якому він просив поставити дренажно-розподільчі пристрої для фільтрів у кількості тільки двох штук. Відповідачем на підставі довіреності серії НБЙ №332508 від 17.11.2008 року отриманий цей товар по видатковій накладній №56 від 20.11.2008року на загальну суму 154800,00грн. Господарський суд посилається на норми п.4 ст.268 ГК України. Оскільки, відповідачем отриманий товар від позивача без будь-яких зауважень, а сторонами в договорі передбачений конкретний строк оплати товару, відповідач повинен був оплатити цей товар з урахуванням вимог ст.530 ЦК України, а саме: боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, тобто в термін 20 банківських днів з дати поставки і одержання (п.3 специфікації №1 від 11.09.2008р.). Відповідач не оплатив отриманий ним товар, таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 154800,00грн., яку він перерахував після звернення позивача з позовною заявою до суду, тому, враховуючи відсутністю спору в цій частині в результаті добровільного перерахування боргу відповідачем, господарський суд припинив провадження на підставі п.1-1ст.80 ГПК України в цій частині позову. Щодо стягнення пені в сумі 13334,00грн., господарський суд посилаючись на ч.2 ст.9 ЦК України, ст.ст.534,549-552, ст.625 ЦК України, ст.ст.229-234 ГК України та статті Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", задовольнив їх в повному обсязі. Крім того, господарський суд вирішив, що оскільки спір виник з вини відповідача, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

Оскаржуючи рішення суду, скаржник просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 13334,00грн., судові витрати  покласти на позивача. З рішенням в частині стягнення пені та судових витрат відповідач не згоден, посилаючись на норми ст.ст.526, 530, пункти 7.1., 7.2. договору, ст.34 ГПК України та вважає, що господарським судом була помилково застосована ст.688 ЦК України до спірних взаємовідносин, оскільки за висновком господарського суду, відповідач сам повинен був запросити у позивача неотримані документи. Оскільки, господарським судом, були невірно застосовані норми ст.ст.530, 688 ЦК України, це призвело до прийняття невірного рішення в частині стягнення пені та судових витрат. Господарський суд посилаючись на ст.1-3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.9.6. договору, розрахував суму пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а саме 131 день. Однак, ані п.9.6. договору, ані ст.ст.1-3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлено, що пеня повинна розраховуватися на сплачуватися за кожен день прострочення. Крім того, в рішенні господарського суду вказано, що на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом сумі. Суд задовольнив вимоги позивача в частині 13334,00грн., однак судові витрати по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнув у повній сумі 1681,34грн. та 312,50грн., що є порушенням ст.49 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області без змін. Позивач посилаючись на п.п.1.1.,2.1.,7.1.,7.2.,7.4.1.,7.4.2. та на специфікацію №1 до договору вказує на те, що на виконання вищевказаних пунктів договору позивач передав відповідачу визначений специфікацією товар та документи на нього. Підтвердженням цього та належним доказом виконання позивачем цього є накладна №56 від 20.11.2008р., яка підписана представником відповідача без зауважень, без вказівки на те, що йому не представлена документація. Відповідач не представив суду доказів того, що на момент прийомки продукції від позивача їм був виявлений факт невідповідності комплектності продукції вимогам договору, а саме відсутності супроводжувальних документів на продукцію. Позивач, посилаючись на норми ч.6 ст.265 ГК України, ч.2 ст.662, ст.666 ЦК України, вказує на те, що відповідачем не було реалізоване право, надане цими статтями. Крім того, відповідачем була проведена оплата продукції вже після подання позову до господарського суду. Таким чином, доводи відповідача про ненадання позивачем разом з продукцією, необхідних документів, передбачених п.7.1. договору є необґрунтованими. Щодо незгоди відповідача по оплаті пені за кожен день прострочення, позивач, посилаючись на норми ч.3 ст.549 ЦК України, вважає, що доводи відповідача в цій частині не відповідають нормам чинного законодавства, а рішення суду є обґрунтованим та законним.       

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:

Між сторонами  укладений договір поставки №07/379 11.09.2008р., за яким  позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу товар у відповідності зі специфікацією до договору  (п. 1 договору), а останній оплачувати товар в порядку, що обумовлений специфікацією до договору  (п. 6.3 договору).

На виконання умов договору сторонами підписана специфікація №1 про поставку дренажно-розподільчого пристрою (ДРУ) для фільтрів Ф3000 мм ТУ У 29.2-31707700-001-2002 у кількості 4 штук на загальну суму 309600,00грн., згідно п. 3 якої оплата товару проводиться протягом 20 банківських днів з дати поставки та отримання покупцем документів, які зазначені в п. 7.1 договору.

Відповідно до п.9.6 договору, у разі неоплати покупцем постачаємої  постачальником продукції, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у листі №07-02/1347 від 10.11.2008року направленому на адресу позивача звернувся з клопотанням про  поставку дренажно-розподільчих пристроїв для фільтрів у кількості  двох штук.

Позивач автомобільним транспортом поставив вищевказану продукцію, яка

відповідачем по довіреності серії НБЙ №332508 від 17.11.2008року через Мерзлякова Е.В. отримана  по видатковій накладній №56 від 20.11.2008року на загальну суму 154800,00грн.

     Взяті на себе зобов'язання щодо оплати продукції відповідач не  виконав, тому сума заборгованості  перед позивачем на день звернення із позовом складає 154800,00грн.,

     Однак до прийняття судового рішення пл. дорученнями № 3000338414 від 15.06.2009р.та № 3000336977 від 26.05.2009р. на підставі рахунку №14-11.01 від 20.11.2008р.   перерахував суму боргу і цей факт не оспорюється позивачем.

     Таким чином, враховуючи  факт відсутністю спору, господарський суд  обґрунтовано припинив провадження по справі  на підставі п.1-1ст.80 ГПК України в цій частині позову.

Відповідно до п.9.6. договору, у разі несплати покупцем поставленої  постачальником продукції, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Оскільки умовами п.9.6 договору не передбачено нарахування штрафної санкції за кожен день прострочення платежу , тому  пеня підлягає стягненню виходячи з розрахунку 154800,00грн*0,5% в сумі 774грн. , а рішення суду в цій частині позову частковому скасуванню.      

      Тому відповідно до вимог ст.49 ГПК України, державне мито, яке підлягає стягненню з відповідача  складає 1493 грн.57 коп., а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 289,15 грн.

     Посилання скаржника на те, що позивачем  в порушення п.7.3 договору не були передані документи не може бути прийнято до уваги.

     В судовому засіданні представник скаржника пояснив, що таким документом є рахунок - фактура. Оскільки оплата заборгованості здійснена позивачем самостійно на підставі  рахунку №14-11.01 від 20.11.2008р., а він не пояснив, коли саме був отриманий цей документ, тому відсутні підстави вважати, що цей документ не був переданий, або переданий несвоєчасно  відповідачу . Разом з тим, факт відсутності документів при прийманні продукції  не підтверджений відповідними доказами, оскільки відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного  призначення та товарів народного споживання за кількістю - П-6 , якою керувалися сторони при прийманні продукції, при  відсутності документів складається акт, в якому вказується, які документи відсутні.

З огляду на наведене, рішення господарського суду не відповідає матеріалам справи, приписам чинного законодавства та підлягає частковому скасуванню.  

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,-

                                        ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2009р. по справі №4/161 скасувати частково.

     Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЗКПО 00191158, р/р №26003501676000 ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Промснаб" м.Алчевськ (94207, Луганська область, м.Алчевськ, вул. Гагаріна, 24, ЗКПО 31707700, р/р №260066583 в ЛОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 304007) пеню в сумі 774грн.00коп., 1493грн.57коп. державного мита та 289,15грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      В іншій частині рішення залишити без змін.

              Зобов'язати господарський суд Донецької області  видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС

                                                                                                                                                1.госп.суду