Постанова

від 11.09.2009 по справі 14/168-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/168-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                «07»вересня   2009 р.                                                 Справа №  14/168-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Івакіної В.О.

при секретарі  Шубіній Ю.Є.

за участю представників сторін:

позивача – Морозової Т.В., довіреність № 01-12/785 від 01 березня 2009 року,

відповідача –Костюченко О.А., довіреність б/н від 02 вересня 2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2219С/1-6) на рішення господарського суду Сумської  області від 02 липня 2009 року  у справі  № 14/168-09

за позовом Охтирської міської ради, м. Охтирка Сумської області  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест», м. Охтирка Сумської області   

про укладення додаткової угоди до договору оренди землі,

встановила:

     Рішенням господарського суду Сумської області від 02 липня 2009 року  у справі  № 14/168-09 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено.  Зобов'язано  відповідача  протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили укласти з Охтирською міською радою  додаткову угоду щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме: № 040761400139 від 26.10.2007 року за адресою: м. Охтирка, вул. Чкалова, площею 1,4480 га,  зареєструвати його в Охтирському міському відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України.   Стягнуто з відповідача   в доход держбюджету   85 грн.  00 коп.  держмита та  312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до  Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області   від 02 липня 2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог,  мотивуючи  неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також  порушенням судом норм матеріального та процесуального права.  В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, зокрема, про те, що  після укладення договору оренди землі  до деяких законодавчих  актів України були внесені зміни. Вважає, що  дані зміни стосуються лише договорів, що були укладені після  набрання чинності відповідних змін до законодавства. Посилаючись на положення частини  1 статті  58 Конституції України, зазначив,  що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.  Крім того,   вважає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки   надісланий відповідачу по пошті екземпляр судового рішення не був  підписаний суддею господарського суду Сумської області.

    Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає рішення місцевого господарського суду законним,  прийнятим відповідно до норм діючого законодавства України, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що  Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесені зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»в частині збільшення розміру орендної плати за землю  та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у держаній і комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, для інших категорій земель, крім земель сільськогосподарського призначення. Рішенням Охтирської міської ради від 14 січня 2008 року за № 440 –МР внесені зміни до ставок орендної плати за земельні ділянки у відсотках від їх нормативної грошової оцінки згідно з класифікатором видів економічної діяльності в частині збільшення мінімального розміру орендної плати за землю. Враховуючи наявність змін у діючому законодавстві та умови, визначені сторонами в договорі оренди землі, позивач вважає, що повинні бути внесені зміни до діючих договорів оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати за землю з одного до трьох  відсотків нормативної грошової оцінки  земельної ділянки шляхов укладення додаткових угод, врахування збільшеного розміру орендної плати за землю при поданні податковї декларації та сплата орендної плати у збільшеному розмірі, починаючи з 01 січня 2008 року.

       Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею  101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників  позивача та відповідача,   колегія  суддів встановила наступне.

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить  зобов`язати відповідача   укласти додаткову угоду щодо підвищення розміру орендної плати за землю до договору оренди землі від 26.10.2007 р. № 040761400139 по вул. Чкалова, м. Охтирка, та зареєструвати її в Охтирському міському відділі Сумської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” при Держкомземі України; стягнути з відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи.

          Як вбачається із матеріалів справи, 15 жовтня 2007 року між Охтирською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Охтирка-Будінвест” (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування  земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Охтирка, вул. Чкалова,  відповідно до рішення Охтирської міської ради 5-го скликання від 18.09.2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду та постійне користування земельних ділянок»(а.с.6-8).

Зазначений договір  зареєстрований в Охтирському міському відділі Сумської регіональної філії ДП центр ДЗК при Держкомземі України 26.10.2007 року за № 040761400139.

Відповідно до  ст.  93  Земельного Кодексу України  право  оренди земельної ділянки -  це  засноване  на  договорі  строкове  платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

    Право на оренду земельної  ділянки  виникає  після  укладення договору   оренди і  його державної реєстрації, що передбачено статтею 125 Земельного кодексу України.

Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянокю, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір   оренди   землі   -  це  договір,  за  яким  орендодавець зобов'язаний за  плату  передати  орендареві  земельну  ділянку  у володіння  і користування на певний строк,  а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до  умов  договору  та вимог земельного законодавства.

В пунктах  8, 11   спірного  договору оренди землі сторони визначили, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1 (один) відсоток нормативної грошової оцінки землі, що складає 10073,74 грн.; орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в сумі 839,48 гривень не пізніше 30 числа, наступного за останнім календарним днем звітного місяця.

Отже, сторони погодили одну із істотних умов договору оренди землі, якою є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, що відповідає положенням статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Законом України від 28.12.2007 р.  "Про Державний  бюджет  України  на  2008  рік  та про внесення змін до деяких  законодавчих  актів  України", на який посилається позивач,    внесено зміни до статті  21   Закону України «Про оренду землі» в  частині встановлення розміру орендної плати за  земельні  ділянки,  які  перебувають  у державній або комунальній власності.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Слід зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008 Конституція України не надає Закону  про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися відповідні  закони.

Відповідно до статті  23 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено зміни орендної плати, визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядаються один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди землі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право  вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка, що перебуває в оренді відповідача, є державною власністю та  відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) відноситься до категорії земель житлової забудови і громадського призначення (а.с.24).

В  пунктах 13,   14 спірного договору оренди землі також зазначено  цільове призначенням земельної ділянки - землі житлової забудови, земельна ділянка передана в оренду для будівництва житлового будинку з оздоровчих комплексом.

Таким чином, земельна ділянка згідно з умовами договору не була передана відповідачу  в оренду для сільськогосподарського використання. Приписами  статті  23 Закону України «Про оренду землі»не перебдачені зміни орендної плати  за землі, які передані в оренду за іншим цільовим призначенням, в тому числі щодо земель житлової забудови.

Крім того, судова колегія вважає необгрунтовами позовні вимоги щодо зобов`язання укладення додаткової угоди про внесення змін до спірного договору оренди землі в частині збільшення орендної плати, виходячи також з наступного.

В пункті 11 спірного  договору оренди землі сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік  у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до  статті  30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною  згодою  сторін.  У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,  на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.   

    В пункті 32 спірного договору оренди землі сторони визначили, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору спір розв`язується у судовому порядку.

    Правом позивача, як орендодавця, відповідно до пункту 26 спірного договору, є зокрема, вимагати від орендаря  своєчасного внесення орендної плати, збільшення розміру  орендної плати у випадках змін умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначеної цим договором, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації; збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку.

    Позивач не надав доказів щодо порушень відповідачем істотних умов договору.

     Відповідно до матеріалів справи  Управління  фінансів Охтирської міської ради листами за № 03-01/292 від 02.04.2008 року,   № 03-01/379 від 05.05.2008 року,  за  № 03-01/790 від 19.09.2008 запропонувало відповідачу  підписати додаткову угоду  від 04.02.2008 р. про зміни та доповнення до договору оренди землі № 040761400139 від 26.10.2007 р. та зареєструвати в Охтирському міському відділі регіональної філії ДП «Центр ДКЗ»при Держкомземі України (а.с.9,10, 11).

    Разом з тим, стороною у спірному договорі є Охтирська міська рада, від імені якої діє міський голова на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Положення про порядок оформлення права на оренду земельних ділянок, справляння та стягнення  орендної плати за землю», затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 27.02.2007 р. № 202-МР.

   Позивач - Охтирська міська рада, як сторона по договору, не звертався до відповідача з пропозицією про зміни до договору оренди землі.

   Як уже було зазначено,  листи з пропозицією оформлення додаткової угоди про зміни та доповнення до договору оренди землі № 040761400139 від 26.10.2007 року були направлені управлінням фінансів Охтирської міської ради.

   Управління фінансів Охтирської міської ради не є стороною у спірному договорі та не наділено повноваженнями щодо внесення змін до існуючого  договору оренди землі.

  Так, відповідно до Положення про порядок оформлення права на оренду земельних ділянок, справляння та стягнення орендної плати за землю (витяг із додатку 1 до рішення міської ради від 27.02.2007 р. № 202 –МР)  Управління фінансів Охтирської міської ради є уповноваженим органом міської ради, який забезпечує організацію підготовки проектів та укладення договорів оренди земельних ділянок, веде оперативний облік нарахування та надходження орендної плати за землю, виступає стороною в судових органах при розгляді справ щодо стягнення заборгованості з орендної плати (а.с. 14).

Слід зазначити, що у рішенні за результатом розгляду спору про зобов`язання внести зміни до договору зазначаються  умови, на яких сторони зобов`язані укласти додаткову угоду до договору з посиланням на поданий позивачем проект додаткової угоди до договору.

Але  ні позовна заява, ні рішення місцевого господарського суду не містять тексту проекту додаткової угоди до спірного договору, не містять умов, на яких сторони зобов`язані укласти додаткову угоду з посиланням на проект додаткової угоди, зокрема  в частині встановлення розміру орендної плати, порядку, строків її сплати, тощо.

Необгрутованими є посилання позивача на те, що повинні бути внесені зміни до діючих договорів оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати за землю з одного до трьох  відсотків нормативної грошової оцінки  земельної ділянки шляхом укладення додаткових угод, врахування збільшеного розміру орендної плати за землю при поданні податковї декларації та сплата орендної плати у збільшеному розмірі, починаючи з 01.01.2008 року, виходячи з наступного.

В силу частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Але вказана норма не передбачає захисту прав та інтересів шляхом визнання змін до договору з певного моменту. Не передбачений такий спосіб захисту прав також іншими законодавчими нормами, у тому числі і статтею 152 Земельного кодексу України, якою передбачені способи захисту прав на земельні ділянки.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту  набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, вказаною нормою чітко  визначено момент зміни зобов`язань у разі вирішення спору у судовому порядку.

Не можна погодитись з посиланням   місцевого господарського суду на положення статті 188 Господарського кодексу України, за змістом якої пропозицію щодо змін умов укладеного договору повинна надіслати сторона договору, оскільки  відповідно до статті  4  Господарського кодексу України  земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

Разом з тим,  судова колегія вважає необгрутнованими   посилання відповідача стосовно застосування положень статті 58 Конституції України, якою закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують  відповідальність особи. Взаємовідносини, які склалися між сторонами спірного договору, врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про плату за землю», іншими спеціальним правовими нормами, а також договором, якими визначені права і обов`язки як орендодавця,  так і орендаря. Заявлені позовні вимоги не стосуються   відповідальності, а  мають місце спірні правовідносини, які виникли між сторонами,  та які врегульовані вищенаведеними у цій постанові Законами.

Крім того, необґрунтованим є посилання  відповідача на порушення судом норм процесуального права з підстав, передбачених п. 4 ч. 2 статті 104 Господасрького процесуального кодексу України.

В  матеріалах справи наявним є рішення господарського суду Сумської області від 02 липня 2009 року у справі № 14/168-09, яке  підписано суддею, який зазначений у рішенні (а.с.58-60).

 Посилання відповідача на те, що надісланий йому  по пошті екземпляр судового рішення не був підписаний суддею господарського суду Сумської області,  натомість на рішенні стоїть підпис лише його помічника, не є порушенням норм процесуального права та відповідає приписам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (із змінами і доповненнми, внесеними наказами Вищого господарського суду України від 17.11.2003 р. № 57, від 25.10.2004 р. № 64).

Відповідно до п. 3.5.11 цієї Інструкції перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам справи надсилається решта примірників процесуального документа, засвідчених відміткою, складеною зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує примірник, її ініціалів та прізвища.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення  господарського суду  Сумської області від 02 липня 2009 року у справі № 14/169-09  винесене з порушенням вимог чинного матеріального   права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача  підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2  ч. 1  ст. 103,  п. 4 ч. 1 ст. 104,  ст. 105  Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача  задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 02 липня 2009 року у справі № 14/169-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.  

                    Головуючий  суддя                        (підпис)           Бондаренко В.П.

                                            суддя                         (підпис)          Камишева Л.М.   

                                            суддя                        (підпис)           Івакіна В.О.

Повний текст постанови підписаний 11 вересня   2009 року.