Постанова

від 16.09.2009 по справі 44/33пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

44/33пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 вересня 2009 р.                                                                                    № 44/33пд  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:Губенко Н.М.,

Суддів : Барицької Т.Л.,Мирошниченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

ВАТ "Топаз"

на  постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р.

у справі№ 44/33пд   господарського суду Донецької області

за позовомВАТ "Топаз"

дотреті особиТОВ "Донгорстрой"Виконавчий комітет Донецької міської радиРегіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

прозобов'язання укласти додаткову угоду

за  участю представників  сторін:

позивача не з'явились,

відповідачатретьої особи-1третьої особи-2Христенко С.В.,не з'явились,не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Топаз" звернулось  до господарського суду з позовом до  ТОВ "Донгорстрой" про внесення до інвестиційного договору №1/3-И від 19.03.2004р. змін та доповнень наступного змісту:  

-          виключити п.п. 2.1.2, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.2, 2.3.6, 2.3.7, 2.3.10 та 3.6 Угоди;

-          викласти п. 3.8 Угоди у наступній редакції: "…Риск случайного уничтожения или повреждения объекта строительства несёт Сторона 2, кроме случаев, если это произошло вследствие обстоятельств, указанных в п. 3.7…";

·          викласти п. 5.1 Угоди у наступній редакції: "...Все расходы, понесённые передающей стороной после ввода в эксплуатацию дома, до передачи его в коммунальную собственность, несёт Сторона 2…";

·          доповнити розділ 2 Угоди п.п. 2.3.12 та 2.3.13, виклавши їх у наступній редакції:  п. 2.3.12. "…Сторона 2 возмещает Стороне 1 расходы, вызванные арендной платой за земельный участок, на котором ведётся строительство жилого дома по строительному адресу, указанному в пункте 1.1 дополнительного соглашения от 01.11.04 года…"; п. 2.3.13. "…Возмещение расходов Стороне 1, вызванных арендной платой за земельный участок, на котором ведётся строительство жилого дома, осуществляется Стороной 2 путём перечисления денежных средств на расчётный счёт Стороны 1 по выставленным ею счетам в течении 5 банковских дней со дня получения счёта Стороной 2…"  (в редакції п. 1 заяви позивача в порядку  ст.22 ГПК України від 26.06.2008р., а.с. 140 т.1).

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2008 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2008 р. позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2008 року зазначені судові акти скасовано, а справа направлена на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.03.2009р. у справі №44/33пд (судді: Джарти В.В., Курило Г.Є., Сгара  Е.В.) за результатами нового розгляду справи позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Постановою  Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р. (судді: Алєєва І.В., Москальова І.В., М'ясищев А.М.) зазначене рішення скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив постанову у даній справі скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановив апеляційний господарський суд, 19.03.2004 р. позивач та ТОВ "Соціальна ініціатива" уклали інвестиційний договір №1/3-И (далі - Договір), предметом якого є передача  у довірче управління інвестиції у вигляді об'єкта незавершеного будівництва  (фундамент) для будівництва та подальшого продажу багатоповерхового  житлового  будинку, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 3, 4.

Після введення об'єкта в експлуатацію забудовник зобов'язаний передати інвестору в рахунок інвестиції житлові приміщення загальною площею  826 м2.

01.11.2004 р. позивач та ТОВ "Соціальна ініціатива" уклали додаткову угоду до Договору. Новою редакцією Договору встановлено, що після введення об'єкта забудови в експлуатацію ВАТ "Топаз" отримує 1180,30 м2 житлових приміщень згідно додатку №2. При цьому, відповідно до п. 2.1.7  угоди з площі житлових приміщень, наданих згідно додатку №2, підлягає передачі в розпорядження міськвиконкому 10% квартир загальною площею  650 м2 на інфраструктуру  міста.

24.12.2004 р. сторони уклали додаткову угоду №2, якою передбачена зміна  назви ТОВ "Соціальна ініціатива" на  ТОВ "Донгорстрой"(а.с. 96 т. 1).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2007р. у справі №11/143пд залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2007р., яким задоволено позов щодо зміни договору №1/3-И від 19.03.2004р. (в редакції додаткової угоди від 01.11.2004р.) шляхом викладення в новій редакції п. 1.2 Договору, у тому числі положень щодо обсягу житлових приміщень, що підлягали передачі позивачу після закінчення  будівництва (650 м2 площі житлових приміщень), а також шляхом змін до додатків №2; №3.

Сторони у справі  не заперечують, що за своєю правовою природою договір має складний характер з елементами  підряду на капітальне будівництво та інвестування діяльності. В зв'язку з укладанням додаткової угоди № 1, права та обов'язки сторін змінилися, що дає підстави з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.04.2008 р. у справі № 40/240пд, вважати Договір договором про спільну діяльність.

Згідно з положеннями ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли  згоди щодо приведення  договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо  його розірвання, договір може бути розірваним, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно чотирьох умов, вказаних у частині 2 цієї ж статті.

Апеляційний господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що місцевим господарським судом неправильно застосована ч. 2 ст. 652 ЦК України. Згідно з цією нормою  договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони виключно з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, якою передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною  обставин  допускається  за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання  договору  суперечить  суспільним інтересам  або  потягне для сторін  шкоду, яка  значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.  Дані обставини, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, позивач належними доказами не довів. При прийнятті оскарженого судового рішення місцевим господарським судом безпідставно не були застосовані положення ч. 4 ст. 652 ЦК України. 

Крім того, апеляційний господарський суд погодився з доводами відповідача про те, що зменшення  долі  площ ВАТ  "Топаз" та відповідного  економічного інтересу  цього підприємства  викликане  наданням ним для будівництва дефектної фундаментної плити, що зменшення економічного інтересу, не може базуватися тільки на судовому рішенні у справі №11/143пд.       У місцевого господарського суду були відсутні процесуальні підстави для переоцінки висновків рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2007р. у справі № 11/143пд, яке набуло законної сили і є обов'язковим  до виконання на всій території України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог, а відтак скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та прийняв постанову, яка відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З урахуванням викладеного, підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Топаз" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р. у справі № 44/33пд залишити без змін.

Головуючий Н. Губенко

СуддіТ. Барицька

С. Мирошниченко