Постанова

від 07.06.2012 по справі 24/140

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2012 № 24/140

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Шипка В.В.

Борисенко І.В.

позивача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином;

відповідача: не з'явився; про день, час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином;

третьої особи: не з'явився; про день, час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія"

на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011 р.

у справі № 24/140 (суддя Шевченко В.Ю.)

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта"

третя особа: ОСОБА_2

про: стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 12 204,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ „Страхова компанія „Гарантія" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - ВАТ «НАСК «Оранта» про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування, пені, 3% річних, збитків від інфляції на загальну суму 12204, 51 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем, як страховником, виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 071,00 грн. внаслідок чого до позивача перейшло право вимогу (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності з урахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якого визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2011 р. № 24/140 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2011 р. № 24/140 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, Позивач - ВАТ „Страхова компанія „Гарантія" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011 р. № 24/140 та прийняти нове судове Рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було зроблено висновки які не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою КАГС від 12.12.2011 р. № 24/140 у складі колегії: головуючий суддя - Скрипка І.М. (доповідач); судді Іваненко Я.Л., Остапенко О.М., вказану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Постановою ВГСУ від 20.02.2012 р. № 24/140 касаційну скаргу ПАТ „СК „Гарантія" задоволено, Ухвалу КАГС від 12.12.2011 р. № 24/140 скасовано, дану справу направлено на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи № 24/140 між суддями, розгляд якої призначено наступному складу суддів: головуючий-суддя Ільєнок Т.В. (доповідач), судді Борисенко І.В. та Остапенко О.М.

Ухвалою КАГС від 03.03.2012 р. № 24/140 у складі нової колегії суддів прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 24.04.2012 р..

У зв'язку із зайнятістю судді Остапенка О.М. у судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 20.04.2012 р. № 01-23/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Брисенко І.В., Шипко В.В.

Ухвалою КАГС від 24.04.2012 р. № 24/140 відкладено розгляд справи на 22.05.2012 р. у порядку п. 1 ч.1 ст. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та третьої особи.

У зв'язку із зайнятістю судді Борисенко І.В. у судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 22.05.2012 р. № 01-23/3/4 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Остапенко О.М., Шипко В.В.

Ухвалою КАГС від 22.05.2012 р. № 24/140 відкладено розгляд справи на 07.06.2012 р. у порядку п. 1 ч.1 ст. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та третьої особи.

У зв'язку із зайнятістю судді Остапенка О.М. у судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 06.06.2012 р. № 01-23/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Брисенко І.В., Шипко В.В.

У судове засідання призначене на 07.06.2012 р. учасники судового процесу повторно не не з'явилися, про поважність причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення учасників судового процесу підтверджується залученими до матеріалів справи зворотніми поштовими повідомленнями (поверненнями) про направлення судової кореспонденції за юридичними адресами сторін (відповідно до Довідок з ЄДРПОУ) та/або за адресами які вказали самі сторони для здійснення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В пункті 11 Інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 Вищого господарського суду України на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, відповів таке: "До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи." З цього приводу див. також пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Таким чином, колегія суддів вважає, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про день, час та місце, зокрема, останнього судового засідання, призначеного на 07.06.2012 р., в зв'язку з чим дійшла висновку про можливість розгляду даної справи за їх відсутності та за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті у відповідності із ст. 75 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ „Страхова компанія „Гарантія", Рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011 р. № 24/140 залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.07.2008 р. між ПАТ "Страхова компанія "Гарантія" та гр. ОСОБА_4 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-1021/08.034 (надалі - Договір), відповідно до якого страховик зобов'язувався при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в разі настання страхового випадку, а саме: пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки "SKODA", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

14.05.2009 р. у м. Дорогобичі у пров. Виноградному сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "ЗІЛ 138А", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Дорогобицькому державному навчально-курсовому комбінату та застрахованого автомобіля.

Постановою Дорогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2009 р. № 3-1312-0911 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України та скоєні ДТП.

На виконання Договору страхування позивач, на підставі Заяви страхувальника та страхового Акту від 23.07.2009 р. № 656, сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 10 071,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.07.2009 р. № 1364.

Як в суді першої, так і в апеляційній інстанції, позивач - скаржник, посилаючись на приписи ст. ст. 1191, 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" наполягає на стягненні з відповідача - ВАТ «НАСК «Оранта» 10 071, 00 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу.

Зазначену позовну вимогу обґрунтовано тим, що майстер виробничого навчання гр. ОСОБА_2, під час навчання курсанта ОСОБА_5, який керував автомобілем "ЗІЛ 138А", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого зазначений автомобіль здійснив зіткнення із застрахованим автомобілем.

Позивач наголошує, що ним було сплачено потерпілій у ДТП особі - гр. ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 10 071, 00 грн. за Договором добровільного страхування від 10.07.2008 р. № 5-1021/08.034, а тому вважає, що до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

Господарським судом встановлено, що на момент настання страхової події автомобіль "ЗІЛ 138А", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, був застрахований - ВАТвом «НАСК «Оранта» за Договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4170305.

У Відзиві на позовну заяву відповідач просив місцевий господарський суд відмовити у задоволенні позову повністю, зокрема, посилаючись на те, що дана дорожня пригода сталася під час навчальної поїздки автомобілем "ЗІЛ 138А", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а відповідно до норм чинного законодавства страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 р. №85/96-ВР визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, приписами наведених положень законодавства встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.

Згідно вищезгаданої Постанови Дорогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2009 р. № 3-1312-0911 встановлено, що 14.05.2009 р. о 14 год. 00 хв. в м. Дорогобичі майстер виробничого навчання водіння ОСОБА_2 під час навчання курсанта ОСОБА_5, під час руху транспортного засобу заднім ходом, не забезпечив безпеку дорожнього руху скоїв наїзд на стоячий автомобіль "SKODA", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пунктом 32.5 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях.

З огляду на зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, про те що позивач не підтвердив заявлену позовну вимогу належними та допустимими доказами, тому, колегія суддів погоджується з правовою оцінкою господарського суду про відмову у стягненні з відповідача 10 071, 00 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу.

Доводи скаржника - ВАТ „Страхова компанія „Гарантія", викладені в апеляційній скарзі про те, що в момент ДТП автомобілем "ЗІЛ 138А", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 керував курсант ОСОБА_5, а не майстер виробничого навчання гр. ОСОБА_2, в зв'язку з чим, суд першої інстанції помилково кваліфікував дану обставину як тренувальну поїздку не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки даному юридичному факту місцевим господарським судом вже надана правильна та обгрунтована правова оцінка, а наведене зауваження скаржника є лише його голослівним припущенням, яке не підтверджено документально.

Крім того, про помилковість вищевказаного зауваження скаржника, переконливо свідчить долучена до матеріалів справи Довідка ДАІ України від 14.05.209 р. № 8393913 (арк. с. 17), за якою визнано, що в момент зіткнення із застрхованим автомобілем марки "SKODA", автомобіль "ЗІЛ 138А" знаходився під керуванням гр. ОСОБА_2.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Скаржник жодних доказів, що підтверджують наявність обставин, за якими відповідач має відшкодувати йому суму сплаченого страхового відшкодування, суду не надав.

Вимоги про стягнення пені в сумі 1 192,38 грн., 3% річних в сумі 287,23 грн., а також інфляційних збитків в сумі 653, 90 грн. за своєю правовою природою є похідними від вимоги про стягнення страхового відшкодування, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011 р. № 24/140 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ВАТ „Страхова компанія „Гарантія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011 р. № 24/140 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р.

№ 24/140 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р.

№ 24/140 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 24/140 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Шипко В.В.

Борисенко І.В.