Постанова

від 28.09.2009 по справі 4/224

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/224

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.2009  року                                                                      Справа № 4/224

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                              Іноземцевої Л.В.

суддів                                                         Бородіної Л.І.

                                                            Лазненко Л.Л.

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.09.2009

при секретарі                    

судового засідання                               Жиленко Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача          - Калашніков Є.М., дов. №17/07 від 17.07.2007, представник за

                      довіреністю;

від І-го відповідача –Видрін Д.В., паспорт серії ЕМ № 157964 виданий

                      Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 09.04.2002,

                      голова ліквідаційної комісії;

від ІІ-го відповідача – не прибув

У судовому засіданні відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву з 21.09.2009 по 28.09.2009 для прийняття рішення

Розглянув

апеляційну скаргу                                Товариства з обмеженою відповідальністю  

          „Сілай, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                            Луганської області

                                                        від 02.07.2009

у справі                                                 № 4/224 (суддя - Фонова О.С.)

за позовом                                            Товариства з обмеженою відповідальністю  

               „Сілай”, м. Луганськ

до І-го відповідача                               Товариства з обмеженою відповідальністю  

               „Фірма Сілай”,м. Луганськ

та ІІ-го відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                             „Топцентр”, м. Луганськ

про                                                          стягнення 270311 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.07.2009 у справі № 4/224  (суддя Фонова О.С.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою

Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

відповідальністю "Сілай", м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Сілай", м. Луганськ - І-го відповідача і Товариства з обмеженою відповідальністю "Топцентр", м. Луганськ –ІІ-го відповідача про стягнення заборгованості в сумі 270311 грн. 00 коп. за простим векселем за пред'явленням серії АА  0464514 від 06.12.2006, емітованим І-м відповідачем.

Рішення суду з посиланням на статтю 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", статтю 77 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі (далі по тексту –Уніфікований закон) мотивоване відсутністю доказів належного пред'явлення векселя до платежу, оскільки акт від 04.09.2008 пред'явлення векселя до платежу від імені І-го відповідача підписаний  неповноважною особою –Видріним В.П., який рішенням від 14.04.2008 загальних зборів товариства  був звільнений з посади директора. Факт звільнення  Видріна В.П. з посади директора і відсутність у нього  повноважень на підписання акту пред'явлення векселя до платежу був  відомий позивачу - але представник позивача, незважаючи на ці обставини, також підписав акт від 04.09.2008 пред'явлення векселя  до платежу. З огляду на відсутність доказів належного пред'явлення векселя до платежу суд дійшов висновку і про відсутність у позивача права вимагати стягнення суми за векселем.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілай" (ТОВ "Сілай") - позивач у справі не погодилося з прийнятим рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати і постановити нове рішення.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Рішенням учасників ТОВ "Фірма Сілай" від 14.04.2009 вирішено припинити трудові відносини з Видріним В.П., однак суд залишив поза увагою, що вказане рішення, ані учасниками товариства, ані його виконавчими органами досі не виконано, дату звільнення Видріна В.П. з займаної посади не зазначено, та фактично Видрін В.П. виконував обов'язки директора ТОВ "Фірма Сілай", що неодноразово підтверджувалось представниками ТОВ "Фірма Сілай" у ході судового засідання.

Крім того, у Ленінському районному суді м. Луганська розглянуто справу №2-545/09 за позовом Видріна В.П. до ТОВ "Фірма Сілай" щодо витребування наказу про звільнення, визнання звільнення неправомірним, та поновлення на посаді директора товариства. Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 05.08.2009 №2-545/09 визнано незаконним звільнення з посади директора ТОВ "Фірма Сілай" Видріна Володимира Петровича та прийнято рішення про поновлення його на посаді директора.

Зважаючи на те, що рішення Ленінського районного суду м. Луганська винесено після розгляду справи №4/224 господарським судом Луганської області заявник апеляційної скарги просить долучити копію цього рішення до матеріалів справи та виконавчий лист до нього, в якості доказів того, що акт пред'явлення векселя до платежу був підписаний повноважною особою від імені ТОВ "Фірма Сілай".

Заявник апеляційної скарги також зазначає, що діючим законодавством взагалі не передбачено обов'язку пред'явлення векселя до сплати, для виникнення у векселедержателя права звернення з позовом до векселедавця.

У судове засідання апеляційної інстанції 21.09.2009 позивач подав клопотання про зупинення  апеляційного розгляду даної справи до розгляду апеляційним судом Луганської області апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Сілай" на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05.08.2009 № 2-545/09, яким було визнано неправомірним звільнення Видріна В.П. з посади директора ТОВ "Фірма "Сілай" та поновленню його на вказаній посаді.

Вказане клопотання  відхиляється колегією суддів апеляційного господарського суду з наступних підстав. Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 05.08.2009 №2-545/09 не надавалось суду першої інстанції при розгляді справи і не впливає на вирішення даного спору. Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що Видрін В.П. не мав повноважень на підписання акту пред"явлення векселю до платежу 04.09.2008. Прийняття Ленінським районним судом м. Луганська рішення про поновлення Видріна В.П. на посаду директора лише підтверджує цю обставину.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Сілай" (ТОВ "Фірма Сілай") –І-й відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, про що викладено у відзиві на апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топцентр" (ТОВ "Топцентр") –ІІ-й відповідач у справі відзив на апеляційну скаргу не надало, участь представника в судове засідання не забезпечило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників позивача та І-го відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в :

01.10.2005 між ТОВ "Фірма Сілай" - І-м відповідачем у справі і ТОВ "Топцентр" -  ІІ-м відповідачем у справі, укладений договір № 01/10-Т, за умовами якого ІІ-й відповідач, за договором  продавець, зобов'язався поставити бензин автомобільний марки А-95 на суму 54950 грн. 00 коп., а І-й відповідач, за договором  покупець, прийняти і оплатити товар.

Пунктами 4.1, 4.3 вказаного договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця суми, зазначеній у видаткових накладних.

У забезпечення заборгованості по даному договору можлива видача емітованого продавцем простого векселя на суму фактично поставленого товару (а. с. 79, т. 1).

10.02.2006 між цим ж сторонами було укладений аналогічний договір купівлі-продажу за умовами якого ІІ-й відповідач зобов'язався  продати автомобільний бензин марки А-80 на загальну суму 250000 грн. 00 коп., а І-й відповідач прийняти і оплатити товар (а. с. 58).

Договори прийняті сторонами до виконання. Так, ІІ-м відповідачем на виконання умов вищевказаних договорів було поставлено І-му відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000126 від 28.02.2006, № РН-0000638 від 28.10.2005 та довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯЗЖ № 033974 від 28.02.2009 та серії ЯАЗ № 928128 від 20.10.2005  (а. с. 60, 62, 80 -81, т. 1).

І-й відповідач з ІІ-м відповідачем не розрахувався та видав простий вексель серії АА 0464514 від 06.12.2006 на суму 270311 грн. зі строком погашення - за пред'явленням, але не раніше 01.09.2008 (а. с. 9, т. 1).

03.09.2008 між ТОВ "Сілай" - позивачем у справі і ТОВ "Топцентр" - ІІ-м відповідачем у справі, укладений договір № СТ-03/09, за умовами якого позивач, за договором продавець, зобов'язався продати дизельне паливо у кількості 43600 літрів по ціні 6 грн. 20 коп. на загальну суму 270311 грн. 00 коп., ІІ-й відповідач, за договором  покупець, придбати і оплатити товар на підставі виставленого продавцем  рахунку (а. с. 13, т. 1).

На виконання умов договору № СТ-03/09 представник ІІ-го відповідача, що діяв на підставі довіреності  від 04.09.2008, по накладній № РН-0000001 від 04.09.2008 одержав від позивача дизельне паливо на суму 270311 грн. 00 коп. (а. с. 14 - 15, т. 1).

Згідно додаткової угоди № 1 від 04.09.2008 до договору № СТ-03/09 від 03.09.2008 покупець у зв'язку з відсутністю можливості провести розрахунки в строки, що обумовлені у рахунку-фактурі, видає у забезпечення заборгованості простий вексель на суму 270311 грн. Факт передачі векселя посвічується актом приймання –передачі (а. с. 127, т. 1).

04.09.2008 позивач прийняв від ІІ-го відповідача за актом приймання - передачі вказаний вексель, емітований І-м відповідачем, в якості оплати за договором № СТ-03/09 від 03.09.2008 (а. с. 12, т. 1).

04.09.2008 між  позивачем, як  векселедержателем, та І-м відповідачем, як платником, складено акт пред'явлення векселя до платежу, за змістом якого позивач пред'явив, а І-й відповідач прийняв до оплати вексель АА 0464514, векселедавцем якого є ТОВ "Фірма Сілай", перший векселедержатель ТОВ "Топцентр", номінальна  вартість векселю 270311 грн. 00 коп., строк платежу до 10.09.2008, місце платежу м. Луганськ.

Акт пред'явлення векселя до платежу від імені І-го відповідача підписаний директором Видріним В.П. і  засвідчений печаткою товариства (а. с. 27, т. 1).

31.10.2008 позивач надіслав на адресу І-го відповідача лист, за змістом якого запропонував виконати зобов'язання за векселем № АА 0464514 від 06.12.2006, пред'явленим до платежу 04.09.2009  та сплатити кошти в сумі 270311 грн. 00 коп.

І-й відповідач відхилив вимогу позивача щодо оплати векселя, посилаючись на те, що вексель № АА 0464514 від 06.12.2006 не пред'являвся йому до платежу у встановленому порядку, оскільки акт  пред'явлення векселя до платежу від 04.09.2008 від імені товариства підписаний неуповноваженою особою (а. с. 11, т. 1).

17.12.2008 ТОВ "Сілай" подало позов у господарський суд Луганської області до ТОВ "Фірма Сілай" про стягнення заборгованості за простим векселем АА 0464514 в сумі 270311 грн. 00 коп., з огляду на те, що відповідач ухиляється від оплати по векселю, посилаючись на те, що акт пред'явлення векселя до платежу підписаний неуповноваженою особою (а. с. 2 - 3, т. 1).

При вирішенні спору місцевим господарським судом встановлено, що рішенням від 14.04.2008 загальних зборів ТОВ "Фірма "Сілай" вирішено директора Видріна В.П. звільнити з посади за підставами, що передбачені пунктом 2 статті 41 КЗпП.

Вказане рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фірма "Сілай" було оскаржено Видріним В.П. та Башковою С.І. у судовому порядку, однак, рішенням господарського суду від 23.06.2008 у справі № 3/66н-к, залишеним без змін постановами судів апеляційної від 22.07.2008 та касаційної інстанції від 18.11.2008, у задоволені позову про визнання недійсним рішення загальних зборів від 14.04.2008 було відмовлено.

За інформацією державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради 17.04.2008 ним були винесені зміни до відомостей про юридичну особу –ТОВ "Фірма "Сілай", що  містяться у Єдиному державному реєстрі, які пов'язані зі зміною керівника. Новим керівником став Видрін Дмитро Володимирович (а. с. 21, 86, т. 1).

Рішенням господарського суду від 02.07.2009 у задоволенні позову відмовлено з підстав викладених вище. Оригінал простого векселя серія АА 0464514 приєднаний до матерів справи (а. с. 123, т. 1, а. с. 23 - 25, т. 2).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з огляду на наступне.

Спір між сторонами у даній справі виник з приводу обов'язку І-го відповідача оплатити емітований ним простий вексель за пред'явленням на суму 270311 грн. 00 коп.

Відносини, що пов'язані з обігом векселів в Україні регулюються конвенцією, якою запроваджено  Уніфікований закон про переказні та прості векселі, Законами України від 05.04.2001 № 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (далі по тексту –Закон про обіг векселів), від 23.02.2006 № 3480-ІV "Про цінні папери та фондовий ринок".

За правилами статті 4 Закону  про обіг векселів видавати  прості і переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

На дату звернення  з позовом позивач є законним  векселедержателем простого векселя за пред'явленням, але не раніше 01.09.2008,  емітованого 06.12.2006 І-м відповідачем, який одержаний позивачем від ІІ-го відповідача при проведенні розрахунків за товари.

Цивільним кодексом України  проголошено презумпцію  правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), договори купівлі-продажу, по яких  зазначений вексель передавався у якості платежу не розірвані у встановленому порядку  не визнавались недійсними, а тому доводи І-го відповідача щодо невизнання цих правочинів апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Простий вексель серії АА 0464514 має всі обов'язкові реквізити простого векселя, наведені у статті 75 Уніфікованого закону.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі  ж положення, що стосуються  переказних векселів, зокрема, строку платежу (статті 33 –37), позову у разі неакцепту або неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54), давності (статті 70, 71).

Підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення вексельної суми судом першої інстанції  стала та обставина, що вексель позивачем у встановленому порядку до платежу не пред'являвся, оскільки акт пред'явлення векселя до платежу від 04.09.20008 підписаний від  імені І-го відповідача неуповноваженою особою. Апеляційна інстанція  погоджується з тим, що Видрін В.П. на дату підписання акту пред'явлення  векселя к платежу не мав  повноважень на підписання документів від імені І-го відповідача з огляду на рішення від 14.04.2008 загальних зборів І-го відповідача, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Але   зазначена обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення вексельної суми з огляду на правила статей 53, 78 Уніфікованого закону, якими встановлено, що у разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця.

За вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і  боржників у порядку регресу. Векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя є прямими боржниками. У Постанові Пленуму Верховного Суду України від   08.06.2007 № 5 "Про деякі питання  практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" вказано, що вимоги до прямих боржників, а також авалістів   (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності, незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора (пункт 18 Постанови).

За змістом статті 70 Уніфікованого закону векселедержатель має право вимагати від векселедавця простого векселя оплати по векселю до закінчення трьох років з дня строку платежу, у даному випадку до 02.09.2012, враховуючи  встановлений по векселю строк пред'явлення до платежу, який закінчився 02.01.2009.

З огляду на неприйняття до уваги акту від 04.09.2008 про пред'явлення векселя до платежу, позивач, як кредитор за векселем, вважається таким що прострочив.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 вказано, що кредитор, який не спростовував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені статтею 613 ЦК України.

За правилами частини 4 статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.  За даним позовом проценти за векселем не заявлялись.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілай" підлягає задоволенню, рішення господарського суду від 02.07.2009 скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Фірма "Сілай" на користь ТОВ "Сілай" вексельної суми в розмірі 270311 грн. 00 коп. за простим векселем серії АА 0464514.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на позивача  з огляду на відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, та відсутності вини відповідача в  несплаті  позивачеві суми за векселем.

У задоволенні вимог до ІІ-го відповідача слід відмовити.

Доводи І-го відповідача щодо його сумнівів стосовно дійсності векселя апеляційним судом  відхиляються, оскільки, як зазначалось вище, договори купівлі-продажу у судовому порядку недійсними  не визнавались, як і вексель таким, що не підлягає оплаті.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито за подачу апеляційної скарги стягується з І-го відповідача на користь позивача.

Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

п о с т а н о в и в:

   1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілай" на рішення господарського суду Луганської області від 02.07.2009 у справі № 4/224 задовольнити.

     2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.07.2009 у справі                  № 4/224  скасувати.

3. Позов задовольнити.

 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сілай", м. Луганськ, вул Рудя, 18, ідентифікаційний код 20177321, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілай", м. Луганськ, вул К.Маркса, 47, ідентифікаційний код 35844088 борг за  векселем  серія АА № 0464514 в сумі 270311 грн. 00 коп., судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 1351 грн. 56 коп.

5. Судові витрати за позовом покласти на позивача.

     Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

     Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                                Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко