cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2011 р. Справа № 11/130-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Новак Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спеці-алізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт»
на рішення господарського суду Вінницької області від 10.11.2010р.
у справі № 11/130-10
за позовом Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-буді-
вельне управління «Вінницяліфт»м.Вінниця
до відповідача Могилів-Подільське міське комунальне підприємство «Житло-
вокомунгосп»м.Могилів-Подільський Вінницької області
про стягнення 23 942 грн. 82 коп. заборгованості по розрахунках
за участю представників сторін:
від позивача- Іскра Л.О., керівник (наказ №58-К від 16.12.2010р.) ;
від відповідача- Борбат А.Д., представник (довір.№6 від 10.01.2011р.).
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Госпо-дарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не подано. Заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.11.2010р. у справі №11/130-10 (суддя Матвійчук В.) позов задоволено частково, вирішено стягнути з Могилів-Поділь-ського міського комунального підприємства «Житловокомунгосп»на користь Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт»12 150 грн. 49 коп. -заборгованості по розрахунках та 241 грн. 28 коп. судових витрат, в решті позову від-мовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в части-ні стягнення боргу за договором від 01.01.2006р. на технічне обслуговування, ремонт ліфтів №345-А в розмірі 12 150,49 грн. є обґрунтованими, а вимоги Позивача про стягнення забор-гованості за надані послуги протягом травня-липня 2010 року в сумі 11 792,33 грн. -не підт-верджено належними та допустимими доказами, зокрема належно оформленими актами ви-конаних робіт.(т.2, арк.справи 13-16).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позову 01.12.2010р. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у позові і прийняти нове рішення, яким позов задоволити повні-стю. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, суд відхилив як належний доказ Журнали технічного огляду ліфтів, хоч надання послуг здійснювалось не по факту їх виконання, а передусім згідно Договору від 01.01.2006р. на технічне обслуговування, ремонт ліфтів №345-А, яким передбачено обов'язок Відповідача щомісяця сплачувати кошти за тех-нічне обслуговування ліфтів.(т.2, арк.справи 24).
В судовому засіданні 12.01.2011р. представник Позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, залишивши рішення без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній до-кази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вста-новила наступне.
Предметом спору у даній справі є відшкодування вартості наданих послуг згідно ук-ладеного договору.
Могилів-Подільське міське комунальне підприємство «Житловокомунгосп»-замовник та Дочірнє підприємство «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт»-підрядник 01 січня 2006р. уклали договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів №345-А та Додатки №1 до нього (надалі в тексті - Договір). Згідно пп. 1.1, 2.1, 3.1, 3.3 Договору, замов-ник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт з технічного обслу-говуванню, ремонту ліфтів на об'єктах замовника відповідно з Додатками №1, які є невід'-ємною частиною Договору. Пунктом 2.1 Договору сторони обумовили, що щомісячна оплата за договором складає 2 986 грн. 33 грн. (без ПДВ). Договір і Додаток №1 підписано начальниками Могилів-Подільського МКП «Житловокомунгосп»та ДчП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт», скріплено відбитками печаток сторін.(арк. справи 9-11).
Вбачається, що даний Договір укладено на підставі Типового підрядного договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем, форма якого затверджена наказом Держбуду України від 10.04.2000р. №73 «Про затвердження державних норматив-них документів».
Сторони вносили зміни до Договору шляхом складання Додатків №1-Відомості обся-гів робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів на 2007 рік та період з 01.09.2008р. Так, Відомістю від 01.09.2008р. - вартість робіт була збільшена до 4 176 грн. 30 коп. (без ПДВ). Додатки №1 підписано начальниками Могилів-Подільського МКП «Житловокомун-госп»та ДчП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 12-13).
Матеріалами справи стверджується, що Відповідач неналежно виконував зобов'язан-ня з оплати вартості наданих послуг згідно Договору.
Так, протягом січня - червня 2010р. Позивачем здійснювалось технічне обслуговуван-ня та ремонт ліфтів на об'єктах Відповідача. По закінченні кожного місяця Позивач складав і направляв Відповідачеві акти виконаних робіт, що представники сторін ствердили в судово-му засіданні 12.01.2011р. Проте, з наданих актів виконаних робіт за вказаний період на за-гальну суму 36 301 грн. 72 коп. (т.1, арк.справи 14-16, 20-81) Відповідачем були підписані лише акти за січень - квітень 2010р. на загальну суму 24 509,39 грн.; частина цієї суми за січень-лютий 2010р. була сплачена Відповідачем протягом 05.01.2010р.-04.06.2010р. в сумі 12 358 грн. 90 коп. (т.1, арк.справи 93-109), а інші акти, починаючи з березня 2010р.-Відповідач не підписаі і не повернув Позивачеві.
З письмових пояснень Відповідача вбачається, що відмова від підписання актів за пе-ріод з березня по липень 2010р. та несплата вартості послуг за вказаний період мали місце через невиконання Позивачем умов Договору. Разом з тим, надалі Відповідач підписав акти виконаних робіт за період березень-квітень 2010р. на загальну суму 12 150 грн. 49 коп. і у відзиві на позовну заяву існування боргу визнав, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 92-93).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції задоволив вимоги Позивача за період бе-резень-квітень 2010р. на суму 12 150 грн. 49 коп., одночасно відмовив у стягненні з Відпові-дача заборгованості за послуги надані протягом травня-липня 2010 року в сумі 11 792 грн. 33 коп., мотивуючи відмову відсутністю обопільно підписаних сторонами актів виконаних робіт за цей період, при цьому, суд не визнав належними доказами Журнали технічного огляду ліфтів, які були надані Позивачем, як додатковий доказ виконання умов Договору.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає хибною таку позицію місцевого суду з огляду на наступне.
Порядку виконання і прийняття робіт з обслуговування та ремонту ліфтів сторони в Договорі не узгоджували і розділ 5 Договору «Порядок розрахунків»передбачає, що доказом надання послуг та підставою проведення розрахунків за надані послуги є спільно підписані акти виконаних робіт. Колегія зауважує, що відмову в позові обгрунтовано саме на умові п.5.3 Договору.
При цьому, суд першої інстанції залишив поза увагою умови пунктів 3.3.8 та 7.5, що під час виконання договірних зобов'язань Сторони керуються діючим законодавством Украї-ни, ПББЕЛ, Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні КД 36.1-001-2000, Положенням про технічне обслуговування, ремонт та реконструкцію (від-новлення) систем ОДС (ОДЗ), ГОСТ 22845-85 «Лифты электрические, пассажирские, грузо-вые. Правила организации производства и приёмки монтажных работ», ГОСТ 22011-95 «Лифты пассажирские и грузовые. Технические условия» і «Особливими умовами» до цього Договору.(т.1, арк.справи 10-11, 122-123).
Згідно Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №73 від 10 квітня 2000р. затверджено Положення про систему технічного обслуго-вування та ремонту ліфтів в Україні.
Пунктом 2.10 Положення, зокрема, передбачено, що вся інформація про виконаний ремонт на ліфті (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) зано-сяться виконавцем до Журналу технічного огляду, який знаходиться в машинному примі-щенні.
п.2.11. Електромеханіки ліфтової аварійної служби (ЛАС) також зобов'язані записува-ти в цьому Журналі дату, перелік виконаних робіт, прізвище та підпис виконавця.
п.5.1. Взаємовідносини між спеціалізованою організацією і власником ліфта визнача-ються вимогами правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, цим Положенням та укладе-ним Договором, які регламентують основні обов'язки, права, відповідальність сторін, а також підстави і форми розрахунків за виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту ліф-тів.
Таким чином, законодавством, яким сторони керуються під час виконання Договору передбачено ведення Журналу технічного огляду ліфтів, копії якого надані Позивачем, як до-каз виконання умов договору.
Виходячи з правила про належність доказів (ч.2 ст.34 ГПК України) -Журнали тех-нічного огляду (т.1, арк.справи 20-81) підтверджують обставини справи, на які посилається Позивач, як на підставу своїх вимог.
Крім того, згідно ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний при-йняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі ви-явлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви-ти про них підрядникові.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не подавав Позивачеві заяв про недо-ліки. Відповідачем надано копії актів виконаних робіт за травень та червень 2010 року з на-писом наступного змісту: «Ліфти не обслуговувались», однак даний напис ні за формою ні за змістом не є заявою про недоліки, оскільки відсутні відомості про місцезнаходження ліфта, який не обслуговувався, особу що вчинила даний напис та її повноваження.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.(ч.1 ст.853 ЦК України).
Також, слід врахувати, що згідно ч.4 ст.853 Цивільного кодексу України у разі виник-нення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Однак Відповідачем, незважаючи на наявність претензій до якості виконаних робіт, не скористався можливістю довести наявність недоліків шляхом проведення експертизи.
Матеріали справи не містять доказів звернення Могилів-Подільського міського кому-нального підприємства «Житловокомунгосп»щодо призначення експертизи.
Таким чином, відсутність підписів на актах виконаних робіт зі сторони Відповідача свідчить лише про порушення останнім свого обов'язку з прийняття виконаних робіт, разом з цим Відповідачем не надано належних доказів виявлення недоліків в роботі підрядника.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, докази по-даються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Колегія суддів вважає, що По-зивач своєчасно надав суду належні і допустимі докази в обгрунтування позовних вимог.
Матеріалами справи стверджується наявність підстав для задоволення позову в повно-му обсязі, що зумовлює скасування рішення господарського суду Вінницької області від 10 листопада 2010р. у данній справі в частині відмови у стягненні з Відповідача 11 792 грн. 33 коп. заборгованості за надані послуги за період травень-липень 2010 року.
З огляду на викладене в сукупності -доводи скаржника, зазначені в апеляційній скар-зі є обгрунтованими і такими, що зумовлюють часткове скасування оскаржуваного рішення з підстав ст.104 ГПК України через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт»задоволити, а рішення господарського суду Вінницької області від 10.11.2010р. у справі №11/130-10 -скасувати в частині відмови у позові. Позов задово-лити в сумі 23 942 грн. 82 коп.
2. Судові витрати покласти на Відповідача. Суду першої інстанції видати відповідний наказ.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Савченко Г.І.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2011 |
Оприлюднено | 28.08.2015 |
Номер документу | 49047605 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Грязнов В.В.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні