Постанова

від 21.09.2009 по справі 11/218-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/218-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2009 року                                    Справа №  11/218-09

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Прудніковій Г. В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Мінайленко А.М. представник, довіреність №б/н  від 01.07.09;

від позивача:  Денисенко Є.М. представник, довіреність №б/н  від 01.09.09;

від позивача:  Галкін М.Г. представник, довіреність №б/н  від 01.09.09;

від відповідача:  Кузніченко Д.Л. представник, довіреність №11  від 06.07.09;

          розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод”, м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. у справі №11/218-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” , м. Дніпропетровськ

до закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод”,                  м. Нікополь

про стягнення 16 176 грн,-

                                                           ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” звернулося в  господарський суд Дніпропетровської області до закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод” з позовом про стягнення 16 176 грн.  У своїй заяві позивач посилався на те, що в порушенні умов договору поставки виробничо-технічного призначення №160708/3НРЗ від 16.07.2008 року відповідач не оплатив продукцію, отриману за видатковими накладними №РН-136 від 03.10.2008 року та №РН-145 від 16.10.2008 року на загальну суму 16176 грн. (а.с.2- 4)

         Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.(а.с.49-51)

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено: стягнуто з закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” борг у сумі 16176 грн. і судові витрати.(а.с.88-89)  

          11.08.2009 року Дніпропетровський апеляційний господарський судом за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод” порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009 року. Скарга мотивується порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, зокрема, на думку скаржника, позивач не довів факт виставлення позивачу рахунків, а отже строк оплати продукції, не настав.(а.с.91-96)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод” Кузниченко Д.Л, яка висловилась на підтримку апеляційної скарги, та товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” Мінайленко А.М, Денисенко Є.М, Галкіна М.Г, які проти скарги заперечували, розглянувши  доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, 16.07.2008 року між закритим акціонерним товариством “Нікопольський ремонтний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” було укладено договір поставки №160708/3НР3, за умовами якого постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець: закрите акціонерне товариство “Нікопольський ремонтний завод” - прийняти та оплатити продукцію, найменування, асортимент та кількість якої вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені в договорі.

Постачальник здійснює поставку продукції на умовах поставки СРТ (перевезення оплачено) в пункт призначення-матеріальний склад закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод” у м. Нікополі  відповідно до вимог “Інкотермс” ( редакція 2000 року)

Відповідно до пункту 2.3 договору загальна сума договору складає 300000 грн.(а.с.25-27)

Згідно з пунктом 3.3. договору датою поставки продукції вважається дата передачі цієї продукції постачальником   в розпорядження покупця на складі відповідача в м. Нікополі.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” за видатковими накладними №РН-136 від 03.10.2008 року та № РН-145 від 16.10.2008 року поставив продукцію на загальну суму 16176 грн. (а.с.30,34)

Продукцію було одержано за довіреностями №470 від 29.09.2008 року та №522 від 14.10.2008 року.(а.с.29,33)

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунок по договору здійснюється покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків по факту поставки кожної партії продукції на протязі 10 банківських днів з наступного дня за днем поставки даної партії продукції і виставлення рахунку на оплату даної партії продукції.

Отже, отриману відповідачем продукцію за накладною від 03.10.2008 року слід було оплатити до 19.10.2008 року, а за накладною від 16.10.2008 року - до 02.11.2008 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на момент звернення товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” з позовом до суду закрите акціонерне товариство “Нікопольський ремонтний завод” за поставлений товар не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство “Регіон-Дніпро” про стягнення у закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод” суми заборгованості.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.  

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статей 525,526 Цивільного кодексу України  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

   За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк,

встановлений договором або законом.

       Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який

здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у

встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях,

не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним

використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити

за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами пункту 1 статті 692 вказаного кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття

або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо

договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений

інший строк оплати товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

За умовами пункту 4.1 договору поставки оплата поставленої продукції проводиться покупцем протягом десяти банківських днів після дати поставки даної партії продукції і виставлення рахунку на оплату даної партії продукції.

Відповідно до пункту 3.4 договору поставки разом з продукцією постачальник передає покупцю оригінали слідуючих документів:

-          рахунок –фактуру,

-          накладну,

-          сертифікат якості виробника і інші документи, що підтверджують його якість.

В своєму листі за №02/-3046 від 15.12.2008 року закрите акціонерне товариство“Нікопольський ремонтний завод” визнав свою заборгованість перед позивачем і просило розстрочити сплату боргу на п'ять місяців.(а.с.36)               

Більш того, відповідач 31.12.2008 року виготовив акт звірки взаємних розрахунків, який направив на підпис позивачеві, в якому послався не тільки на свої приходні документи на отримані ним товари, але й на рахунки, виставлені йому позивачем ( рахунок №3225/7 від 03.10.2008 року, рахунок №0332/7 від 16.10.2008 року). (а.с.37-38,115-116)

Таким чином, доводи скаржника на те, що строк оплати   отриманого ним товару не наступив, не заслуговують на увагу.

            Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Нікопольський ремонтний завод” залишити без задоволення

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. у справі №11/218-09  залишити без змін.  

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                       Л.В. Чоха

      Судді:                                                                                І.В.Тищик             

                                                                                                 Л.О. Чимбар