Рішення

від 19.03.2007 по справі 24/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/13

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.03.07 р.                                                                               Справа № 24/13                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої  

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора   

Представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Роникс” м.Донецьк

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю „Алєт” м.Макіївка

про стягнення 2208 грн. 87 коп.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 06.03.2007р. по 19.03.2007р.

СУТЬ СПОРУ:    

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Роникс” м.Донецьк  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алєт” м.Макіївка про стягнення 2208 грн. 87 коп. з яких:

-          901 грн.10коп. –  сума боргу;

-          325грн.73коп. – сума пені;

-          901грн.10коп. – сума штрафу;

-          13грн.36коп. – сума 3% річних;

-          67грн.58коп.- сума інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови договору поставки товару з відстрочкою платежу №383 від 03.06.05р.; податкові накладні; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; розрахунок суми позовних вимог.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання свого представника не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

          03.06.2005р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару з відстрочкою платежу №383 (далі – „договір”).

          Відповідно до п. 1.1 договору постачальник – позивач зобов'язався продати, а покупець – відповідач прийняти продукти харчування, пиво, безалкогольні, слабоалкогольні та алкогольні напої в  обсягах і за ціною згідно видаткових або товарно-транспортних накладних на одержання товару.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином; вартість наданого відповідачу товару склала 901грн.10коп., що підтверджується товарно-розпорядчими документами, повноважні особи, які їх підписали також не оспорені.

Відповідно до п.3.3 договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату продукції протягом 14 календарних днів з моменту надходження товару. Отримання товару підтверджується відповідачем, підписанням акту звірки з вказанням  дат поставки.

Відповідач вартість наданого товару в сумі 901грн.10коп. не оплатив.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Сума заборгованості відповідача склала 901грн.10коп., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростоване та підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання .

Згідно п.5.2 договору за прострочення платежу понад 90 днів відповідач крім пені сплачує позивачу штраф у розмірі 100% від неоплаченої суми отриманого товару.

Згідно  ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі  901грн.10коп.,  3% річних в сумі  13грн.36коп. та інфляційні  в сумі 67грн.58коп.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Також позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату в сумі 325 грн. 73коп

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. З приписів ч.4 ст.231 Господарського кодексу України вбачається, що розмір штрафних санкцій визначається законом або договором.

Згідно п.5.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу від неоплаченої суми отриманого товару.  

Згідно ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Статтею 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» (далі – «Закон») встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Закон є спеціальною нормою, який хоча і не встановлює обмеження щодо визначення розміру пені, але передбачає обмеження її розміру, має пріоритет по відношенню до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України. До того ж Закон не встановлює відповідний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а – лише обмеження розміру пені, який має застосовуватись при розрахунку суми пені.

У зв'язку з чим, загальна сума пені, що може бути стягнута з відповідача за зазначений період прострочення становить 75грн.85коп., розрахунок із наведеної таблиці:

Всього:75,85грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 22, 33, 43, 46, 49, 78,  82-84 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні  вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Роникс” м.Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алєт” м.Макіївка про стягнення 2208 грн. 87 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алєт” (86157, м.Макіївка, Донецька обл., вул.Чудська,11,  ЄДРПОУ 24465531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Роникс” (83112, м.Донецьк, вул. Адигейська,14,  ЄДРПОУ 22009527) суму боргу 901 грн.10коп., штраф в сумі  901грн.10коп.,  3% річних в сумі  13грн.36коп.,  інфляційні  в сумі 67грн.58коп., пеню в сумі 75грн.85коп.; витрати по сплаченому держмиту – 90 грн.46коп; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу-104грн.65коп.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя                                                                         Ломовцева Н.В.