Ухвала

від 23.03.2011 по справі 11-294/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.03.2011

Справа № 11-294,2011р. Головуючий у 1-й інстанції Кравченко І.М.

Категорія: ст.309 ч.1КК України Доповідач Ковальова Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 березня 2011 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: судді Ковальової Н.М.

Суддів : Дубченка А.П., Раєнка В.І.

З участю прокурора: Чередниченко Є.Г.

засудженого ОСОБА_1

потерпілого -ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, приймавшого участь у розгляді справи у суді першої інстанції на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 01.07.2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 05.08.2008р. за ч.1 ст.152, ч.1 ст.153, ст.75, ст.76 КК України на п'ять років позбавлення волі, з іспитовим строком в три роки,

засуджений за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, призначено п'ять років два місяці позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Зараховано у строк відбування покарання перебування під вартою з 14.08.2008 р. по 31.08.2009 р.

Запобіжний захід -підписка про невиїзд залишена без змін.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий: 16.05.2002р. за ч.2 ст.186, ч.1 ст.296, ст.42 КК України на два роки позбавлення волі; 07.02.2005 р. за ч.1 ст.309, ст.75 КК України на три роки позбавлення волі з іспитовим строком в два роки, засуджений за ч.2 ст.185 КК України на два рики позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в два роки, та відповідно до ст.76 КК України на нього покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міра запобіжного заходу -підписка про невиїзд залишена без змін.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнані винними і засуджені судом за те, що 13.08.2008 р., в період часу з 01.00 до 03.00 год. за попередньою змовою між собою, з подвір'я будинку №19 по вул. Українській в с. Інгулець Білозерського району Херсонської області, таємно викрали належний потерпілому ОСОБА_2 скутер моделі НТ 50 ОТ-15, вартістю 5000 грн. Шкода відшкодована.

В апеляції прокурор, приймавший участь у розгляді справи у суді першої інстанції, порушує питання про скасування вироку щодо засудженого ОСОБА_1 та постановлення нового у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого внаслідок його м'якості.

Іншими учасниками вирок не оскаржувався.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, засудженого, не підтримавшого апеляцію прокурора і прохавшого вирок суду залишити без змін, потерпілого, вважавшого вирок законним і обґрунтованим, останнє слово засудженого, де прохав вирок залишити без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені крадіжки, за попередньою змовою групою осіб, ґрунтується на всебічно досліджених і належно оцінених у судовому засіданні доказах і його дії обґрунтовано кваліфіковані судом за ч.2 ст.185 КК України і апелянтом не оспорюються.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу, який характеризується за місцем проживання посередньо, обтяжуючу вину обставину, а тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, і призначив покарання необхідне і достатнє для його виправлення, а тому наведені у апеляції прокурора доводи про м'якість призначеного покарання, є необґрунтованими, отже апеляція не підлягає задоволенню.

Не можна погодитись з посиланням апелянта про те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не врахував, що він раніше судимий, оскільки при призначенні покарання особі, яка має непогашені судимості, не є обов'язкове призначення покарання пов'язане з позбавленням волі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 01.07.2010 року, щодо ОСОБА_1 -без змін.

Головуючий:

Судді: