Рішення

від 23.01.2007 по справі 3/585

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 3/585                                                                                                        

23.01.07

За позовом    Міністерства вугільної промисловості

України

До                       Товариства з обмеженою

відповідальністю «Орфей»

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача        Регіональне відділення фонду державного

майна України по

                       місту Києву

Про                        звільнення нежитлового приміщення

Суддя

Хілінська В.В.

Представники:

Від позивача           Фещик Н.М. -по дов. № 01/01-04/1605

від 06.10.2006

Від відповідача          повноважний представник не з'явився

Від третьої особи   Костишена В.Л. -по дов. № 130 від 14.12.2006

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду

міста Києва передані вимоги  Міністерства

вугільної промисловості України про зобов'язання Товариства з обмеженою

відповідальністю «Орфей»звільнити нежитлове приміщення № 2 загальною площею 58

кв. м., що розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою

м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4; про зобов'язання Товариства з обмеженою

відповідальністю «Орфей»передати по акту прийому-передачі нежитлове приміщення

№ 2 загальною площею 58 кв. м., що розташоване на першому поверсі

адміністративної будівлі за адресою м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4.

Відповідач повноважного

представника в засідання суду не направив. Крім того, суд зазначає, що строк

дії довіреності, яка  видана Мельнику

О.М. ТОВ «Орфей»закінчився 31.12.2006.

Відповідачем до канцелярії

суду  подано клопотання про відкладення

розгляду справи, в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Розглянувши подане клопотання суд

відзначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Відповідно до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених

статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може

бути вирішено в даному засіданні.

Строк вирішення спору, встановлений

ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у даній справі

закінчився. Клопотання про продовження строку вирішення спору, що передбачено

ч. 4 ст. 69 цього Кодексу від сторін не надходило.

У письмовому відзиві на позов

відповідач зазначає, що аргументація позивача відносно зобов'язання відповідача

звільнити займане останнім виробниче приміщення має певні підстави, що

стосується матеріально права. Разом з тим позивач випустив з поля зору

порушення, які були допущені сторонами при підписанні договірних відносин,

зокрема при підписанні додаткової угоди № 4 від 01.07.2003 до договору на оренду

нежитлового приміщення від 03.01.1997. Дана додаткова угода до договору

підписана зі сторони відповідача директором товариства Г.М.Сердюк, а згідно

протоколу № 9 від 01.10.2003 зазначена посадова особа була призначена вищим

органом управління товариства тільки 01.10.2003. Таким чином, дана додаткова

угода між сторонами підписана неправомочною особою зі сторони відповідача. На

підставі вище зазначеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних

вимог та припинити провадження у справі.

У письмових уточненнях до відзиву

зазначає, що аргументація позивача відносно зобов'язання судом відповідача

звільнити займане останнім виробниче приміщення має певні підстави, що

стосується матеріально права. Разом з тим позивач випустив з поля зору

порушення, які були допущені сторонами при підписанні договірних відносин,

зокрема при підписанні додаткової угоди № 4 від 01.07.2003 до договору на

оренду нежитлового приміщення від 03.01.1997. Дана додаткова угода до договору

підписана зі сторони відповідача директором товариства Г.М. Сердюк, а згідно

протоколу № 9 від 01.10.2003 зазначена посадова особа була призначена вищим

органом управління товариства тільки 01.10.2003. Таким чином, дана додаткова

угода між сторонами підписана неправомочною особою зі сторони відповідача. Отже

посилання позивача на підписану додаткову угоду № 4, якою між сторонами

установлений невизначений термін договірних відносин безпідставні. На підставі

вище зазначеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа у письмових поясненнях

зазначає, що як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів,

18.05.2006 листом за № 02/01-04/478 Міністерство вугільної промисловості

України повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Орфей»про відмову в

продовженні орендних відносин по договору оренди № 2 від 03.01.1997 і

зобов'язало звільнити та передати йому орендоване майно за актом

приймання-передачі. Додатковою угодою № 4 від 01.07.2003 сторони погодили

внести зміни до договору оренди № 2 від 03.01.1997, зокрема в п. 6.1. : договір

слід вважати укладеним на невизначений строк. Згідно ч. 1 ст. 175 та ч. 6 ст.

283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

Господарським кодексом України. Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних

положень Цивільного кодексу України № 435 від 16.01.2003 до договорів, що були

укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності

Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав,

порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від

дати їх укладення. Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна

із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися

від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один

місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Така заява з боку

Міністерства вугільної промисловості України була (лист № 02/01-04/478 від 18.05.2006).

Відповідно до п. 1.ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»у

разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його

продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві

об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Проте як вбачається з

матеріалів справи до цього часу орендоване нерухоме майно, що знаходиться за

адресою м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4 Товариством з обмеженою

відповідальністю «Орфей»не звільнено. Згідно п. 1 ст. 785 ЦК України у разі

припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві

річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у

стані, який було обумовлено в договорі. Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа

зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,

згодом відпала.

Відповідачем 12.12.2007 було подано

клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративної

справи порушеної Господарським судом міста Києва за позовом ТОВ «Орфей»про

зобов'язання включити спірне приміщення до переліку об'єктів, які підлягають

приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Орфей».

Розглянувши подане клопотання

відзначає наступне

Відповідно до ст. 79 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в

разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої

справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи те, що спір у справі про

включення спірного приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації

не пов'язаний з вирішенням даної справи, клопотання по зупинення провадження у

справі задоволенню не підлягає.

           Розглянувши матеріали справи та

вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

            03.01.1997

між Державним спеціалізованим виробничим підприємством

«Спецвуглесервіс»(орендодавець) та 

Товариством з обмеженою відповідальністю «Орфей»(орендар) було укладено

договір оренди нежилого приміщення № 2 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору

орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежиле приміщення площею

58 кв. м., що знаходиться за адресою вул. Б.Хмельницького, 4.

Згідно п. 6.1. договору строк дії

договору сторонами  встановлений з

01.01.1997 до 01.07.2000.

01.08.2001 між Виробничим

об'єднанням «Бурвуглекомплекс»(орендодавець) та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Діака»(орендар) було укладено додаткову угоду № 3 до договору

№ 2 від 03.01.1997, згідно якої строк дії договору встановлений з 01.07.2000 до

01.01.2007.

Додатковою угодою № 3 від

01.07.2003 внесено зміни до договору № 2 від 03.01.1997, а саме орендодавцем

зазначено Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності

«Укрінтеренерго». Зазначеною угодою п. 6.1. договору викладено в такій редакції

: «6.1. цей договір укладено з 03.01.1997 на невизначений строк».

Додатковою угодою № б/н від

01.08.2004 внесено зміни до договору № 2 від 03.01.1997, згідно якої

орендодавцем є Міністерство палива та енергетики України.

Указом Президента України від

05.10.2005 № 1417/2005 визначено, що Міністерство вугільної промисловості

України є правонаступником Міністерства палива та енергетики України в частині

прав та обов'язків, що стосуються реалізації державної політики у вугільній

промисловості.

Стаття 759 Цивільного кодексу

України чітко зазначає поняття договору найму (оренди), відповідно до якого

наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування

за плату на певний строк.

Згідно з п. 1 ст. 763 Цивільного

кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2 ст. 763

Цивільного кодексу України якщо строк найму не встановлений, договір найму

вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму,

укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який

час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму

нерухомого майна - за три місяці.

Міністерство вугільної

промисловості України листом від 18.05.2006          № 02/01-04/478 повідомило, що не має

наміру продовжувати орендні відносини по зазначеному договору та всіх

додаткових угодах до нього та попередило про звільнення зайнятого нежитлового

приміщення та повернення його Міністерству вугільної промисловості України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону

України «Про оренду державного та комунально майна» на вимогу однієї із сторін

договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного

суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав,

передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ст. 785

Цивільного кодексу України у разі припиненні договору найму наймач зобов'язаний

негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в

договорі.                    

Заперечення відповідача не

приймаються судом до уваги з огляду на вищенаведене.

Посилання відповідача на

недійсність додаткової угоди № 4 від 01.07.2003 до договору на оренду

нежитлового приміщення від 03.01.1997 є помилковими, оскільки

відповідачем не надано доказів

визнання вказаної додаткової угоди недійсною в установленому законом порядку;

позивач вчинив дію по наданню

послуг, а відповідач схвалив її вчинення (ст.63 Цивільного кодексу УРСР, що

діяла на час підписання додаткової угоди) шляхом перерахування орендної плати

(платіжні документи залучені до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач

доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

            Зважаючи на вищевказане, вимоги

позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

            Витрати по сплаті державного мита

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно

до вимог ст. 49 ГПК України,  підлягають

стягненню з відповідача на користь позивача.

 Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з

обмеженою відповідальністю «Орфей»(м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код

23733449) звільнити нежитлове приміщення   

№ 2 загальною площею 58 кв. м., що розташовано на першому поверсі

адміністративної будівлі за адресою м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4 повернувши

зазначене приміщення по акту приймання-передачі Міністерству вугільної

промисловості України (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4 код 33833561).

3. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю «Орфей»(м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код

23733449) на користь Міністерства вугільної промисловості України (м. Київ,

вул. Б.Хмельницького, 4 код 33833561) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по

сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

                                        В.В.Хілінська