Постанова

від 26.12.2006 по справі 31/358

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/358

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.12.2006                                                                                           № 31/358

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Лопатко В.В., Сорока В.Ф.

 від відповідача - Якусик О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства "Спарта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.08.2006

 у справі № 31/358 (Катрич В.С.)

 за позовом                               Приватного підприємства "Удача Плюс"

 до                                                   Спільного підприємства "Спарта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

 про                                                  припинення діїдоговору про сумісну діяльність

ВСТАНОВИВ:

 ПП «Удача Плюс» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом про:

-          припинення дії договору про сумісну діяльність від 18.07.2002 р. у зв'язку з неможливістю досягнення учасниками мети, для якої укладався договір;

-          визнання ПП «Удача Плюс» правонаступником всіх прав та обов'язків за договором про сумісну діяльність від 18.07.2002 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.08.2006 року позов ПП «Удача Плюс» задоволено частково, а саме:

-          припинено дію договору про сумісну діяльність від 18.07.2002 р. у зв'язку з неможливістю досягнення учасниками мети, для якої укладався договір;

-          в задоволенні позовних вимог ПП «Удача Плюс» визнати його правонаступником всіх прав та обов'язків за договором про сумісну діяльність від 18.07.2002 р. відмовлено;

-          визнано ПП «Удача Плюс» єдиним власником прав та обов'язків щодо здійснення реконструкції будинку № 19/7 по вул. Липській у м. Києві, та проведення в цьому будинку будівельно-монтажних робіт.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю подало апеляційну скаргу, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.  

Зокрема відповідач  стверджує про те, що у позивача були відсутні правові підстави подавати позов до господарського суду  про припинення договору, оскільки відповідачем письмово було повідомлено позивача про можливість розірвання спірного договору  за умови узгодження всіх істотних умов припинення договору. При цьому дане повідомлення було направлено у відповідь пропозиції позивача про розірвання договору.

Також скаржник посилається на відсутність доказів неможливості досягнення результату сумісної діяльності, визначеної спірним договором, а тому, стверджує апелянт,  відсутні правові підстави для  припинення договору у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу проти заявлених вимог заперечує, просить суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 56 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1446 від 10.07.1998 року, п. 25 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1088 від 07.07.2000 року, ПП «Удача Плюс» отримало право виступати інвестором та замовником реконструкції з розширенням в частині надбудови додаткового поверху та мансарди будинку №19/7 по вулиці Липській у місті Києві.

Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 448 від 24.03.2003 року дозвіл на здійснення реконструкції з розширенням в частині надбудови додаткового поверху та мансарди та двох поверхів та мансарди у чотириповерховій частині житлового будинку № 19/7 на вул. Липській з влаштуванням огорожі наданий ПП «Удача Плюс».

03.09.1998 року між Державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району, яке діяло за дорученням Печерської районної державної адміністрації міста Києва (уповноважений орган власника) та Приватним підприємством «Удача Плюс» був укладений інвестиційний контракт № 62.

У відповідності до інвестиційного контракту № 62 від 03.09.1998 р. уповноважений орган власника у встановленому порядку надав ПП «Удача Плюс» право користування горищем (дахом) будинку № 19/7 по вул. Липській, згідно з рішенням конкурсної комісії та розпорядженнями, вказаними у пунктах 1.2 та 1.3 цього контракту, для проведення ремонтно-будівельних робіт з метою переобладнання зазначеного горища (даху) під мансардний поверх, а також здійснити передачу у власність інвестору новозбудованих площ.

В свою чергу інвестор - ПП «Удача Плюс» зобов'язався забезпечити здійснення переобладнання горища (даху) у мансардний поверх в визначені терміни, а також виконати умови конкурсу, визначені у документі, який приведений в пункті 1.2. цього контракту.

18.07.2002 р. між ПП «Удача Плюс» та СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю був укладений договір про сумісну діяльність, згідно п. 1.1 якого сторони зобов'язались сумісно діяти з метою виконання будівельних робіт у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Липська, 19/7, а саме: реконструкції горища та будівництва додаткового поверху і мансарди, а в чотирьохповерховій частині будинку – двох поверхів і мансарди, зазначених у відповідних розпорядженнях Київської міської державної адміністрації   № 1446 від 10.07.1998 року( п. 56) та  № 1088 від 07.07.2000 року (п. 25), та введення об'єкта в експлуатацію, шляхом об'єднання сторонами майна, грошових коштів та зусиль в порідку і на умовах, визначених цим договором.

У п. 2.1 даного договору сторони зазначили, що для досягнення мети, зазначеної у розділі 1 цього договору, і фінансування необхідних витрат, пов'язаних із здійсненням договору, сторони об'єднують своє майно, фінансові ресурси та результати власної діяльності (виконаних робіт) і зобов'язуються вчинити ряд дій, пов'язаних з реалізацією договору.

Порядок ведення спільних справ сторони визначили у  розділі 4 договору. Так, зокрема у п. 4.1 сторони погодили, що керівництво сумісною діяльністю за цим договором, а також ведення спільних справ доручається ПП «Удача Плюс», яка діє на підставі довіреності СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про надання відповідних повноважень для представництва перед третіми особами.

Також даним договором визначені внески і частки сторін у сумісній діяльності (п. п. 5.1 – 5.3 договору ), а також правовий режим спільного майна (п. 5.4 – 5.6 договору).

Утворення і розподіл результатів сумісної діяльності врегульовані розділом 6 договору.

Так, згідно п. 6.3 договору, мета сумісної діяльності за цим договором вважається досягнутою з моменту отримання результату згідно п. 1.2 договору.

У відповідності до п. 1.2 договору результатом сумісної діяльності за цим договором є прибуток, отриманий від продажу кінцевому споживачу введеного в експлуатацію об'єкта, після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Також, сторони в договорі передбачили відповідальність за невиконання умов договору ( розділ 7 договору).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями ( ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).          

У відповідності до  ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

          Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

          За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 Цивільного кодексу України).

          Вкладом учасника вважається все, що він вносить у спільну діяльність ( спільне майно, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки ( ч. 1 ст. 1133 Цивільного кодексу України).

          При цьому Закон надає учасникам договору простого товариства право брати участь у веденні спільних справ (ст. 1135 Цивільного кодексу України), право на доходи від спільного майна відповідно до своєї частки (ст. 1139 Цивільного кодексу України), право на інформацію (ст. 1136 Цивільного кодексу України), право на відмову від безстрокового договору ( 1142 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Виходячи із змісту договору та враховуючи те, що предметом оспореного договору є виконання будівельних робіт у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Липська, 19/7, а саме: реконструкції горища та будівництва додаткового поверху і мансарди, а в чотирьохповерховій частині будинку – двох поверхів і мансарди та введення об'єкта в експлуатацію, шляхом об'єднання сторонами майна, грошових коштів та зусиль в порідку і на умовах, визначених цим договором, і договором ( розділ 6) передбачено, що грошові або майнові внеси сторін, а також майно створене або придбане в процесі їх діяльності за договором є їх власністю, а також те, що сторони за умовами договору визначили порядок ведення спільних справ (розділ 4 договору) та розподілу майна, яке буде створено в результаті діяльності сторін, то колегія суддів дійшла висновку, що договір, укладений 18.07.2002 р.  між ПП «Удача Плюс» та СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за своєю правовою природою є договором простого товариства, передбаченим  ст. 1132 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що ПП «Удача Плюс» уклало з фізичним особами – інвесторами договори про дольову участь інвестуванні будівництва житла, що є об'єктом договору від 18.07.2002 р.,  укладеного між ПП «Удача Плюс» та СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Рішеннями Печерського районного суду від 29.11.2005 р. та від 28.03.2006 р. за фізичними особами – інвесторами визнано право власності на новостворені житлові приміщення.

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що ПП «Удача Плюс» вважає, що після набрання чинності вищезазначеними рішеннями інвестори стали власниками нових приміщень, а тому досягнення результату за договором (отримання прибутку від продажу кінцевому споживачу введеного в експлуатацію об'єкта) стало неможливим. Наведена обставина на думку позивача є підставою для пред'явлення у суді вимоги про припинення договору у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведені вище обставини судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб (ч. 3 ст. 1141 Цивільного кодексу України).

Отже, чинне законодавство пов'язує момент настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим із припиненням договору простого товариства.

Судом встановлено, що 03.06.2005 р. Подільським районним судом м. Києва було прийнято рішення по справі № 2-111-05, яким було зобов'язано ПП «Удача Плюс», яке є учасником договору про сумісну діяльність від 18.07.2002 року припинити реконструкцію будинку №19/7 по вул. Липській в м. Києві; відновити в натурі стан допоміжних приміщень та несучих конструкцій будинку до стану, який вони мали до початку реконструкції; демонтувати ліфтову шахту та ліфтове обладнання і забезпечити належний технічний стан стіни та місць кріплення ліфтової шахти до стіни будинку № 19/7 по вул. Липська у м. Києві.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.04.2006 року рішення Подільського району суду м. Києва від 03 червня 2005 року було залишено без змін.

Згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи, що 19.04.2006 року рішення Подільського району суду м. Києва від 03.06.2005 року набрало законної сили, а з його змісту вбачається, що в подальшому ведення будівельно-монтажних робіт на об'єкті неможливе, суд вважає дату набуття чинності рішенням моментом настання обставини, коли досягнення мети товариства стало неможливим, а отже і моментом припинення договору від 18.07.2002 р.,  укладеного між ПП «Удача Плюс» та СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Чинним законодавством не передбачено можливості сторін за договором звертатись до господарського суду з позовом про припинення дії договору простого товариства у судовому порядку. Як зазначено вище, момент припинення договору простого товариства закон пов'язує з настанням обставин, визначених зокрема у п. 7 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України, і визнання такого договору припиненим у судовому порядку не вимагається.

У зв'язку із наведеним судова колегія вважає, що вимоги ПП «Удача Плюс» про припинення дії договору про сумісну діяльність від 18.07.2002 р. у зв'язку з неможливістю досягнення учасниками мети, для якої укладався договір не підлягають задоволенню судом.

Щодо вимоги про визнання ПП «Удача Плюс» правонаступником всіх прав та обов'язків за договором про сумісну діяльність від 18.07.2002 р. суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту цивільних прав (п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України). Такого способу захисту не передбачено також а ні законом, а ні договором. З огляду на наведене в позові в частині визнання ПП «Удача Плюс» правонаступником всіх прав та обов'язків за договором про сумісну діяльність від 18.07.2002 р. належить відмовити.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правонаступництво як перехід прав і обов'язків від однієї особи до іншої за законом або за угодою передбачає набуття правонаступником прав і обов'язків первісного суб'єкта правовідносин.

Виходячи зі змісту поняття правонаступництва визнання однієї з сторін двостороннього договору правонаступником прав та обов'язків, які випливають з цього договору,  її контрагента за цим договором,  має наслідком припинення зобов'язання у зв'язку із поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 Цивільного кодексу України).

Проте, як зазначено вище, зобов'язання сторін по договору від 18.07.2002 р. вже припинились, оскільки припинився даний договір в силу п. 7 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України. У зв'язку із цим обидві  сторони набули право на поділ  майна, що є у їх спільній власності, і спільних прав вимоги, які виникли у них, що передбачено ч. 2 п. 2 ст. 1141 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд у рішенні від 14.08.2006 р. вийшов за межі позовних вимог та визнав ПП «Удача Плюс» єдиним власником прав та обов'язків щодо здійснення реконструкції будинку № 19/7 по вул. Липській  у м. Києві, та проведення в цьому будинку будівельно-монтажних робіт.

Судова  колегія вважає, що вийшовши за межі позовних вимог місцевий господарський суд порушив приписи ст. п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якою суд має право виходити за межі позовних вимог,  якщо  це  необхідно  для захисту  прав  і  законних  інтересів  позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет  спору  і  про  це  є  клопотання заінтересованої сторони. З огляду на відсутність відповідного клопотання у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для виходу за межі позовних вимог та визнання ПП «Удача Плюс» єдиним власником прав та обов'язків щодо здійснення реконструкції будинку № 19/7 по вул. Липській  у м. Києві, та проведення в цьому будинку будівельно-монтажних робіт.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що визнаючи ПП «Удача Плюс» єдиним власником прав та обов'язків щодо здійснення реконструкції місцевий господарський суд порушив приписи законодавства щодо підвідомчості спорів, встановивши у резолютивній частині рішення відповідний факт. Згідно із положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлення фактів належить до компетенції судів загальної юрисдикції.

Також місцевим судом було вирішено питання з приводу правовідносин, які не є предметом розгляду у даній справі, оскільки предметом розгляду є правовідносини сторін безпосередньо в межах договору від 18.07.2002 р.  

Наведене судова колегія вважає неприпустимим та таким, що порушує права СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю як контрагента за договором, який в силу ч. 2 п. 2 ст. 1141 Цивільного кодексу України має право на  поділ  майна, що є у спільній власності, і спільних прав вимоги, які виникли за договором від 18.07.2002 р.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду в цій частини також підлягає скасуванню. В позові ПП «Удача Плюс» до СП «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю належить відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2006 року у справі № 31/358 скасувати частково та прийняти нове рішення.

2.          В позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Удача Плюс» (м. Київ, вул. Липська, 19/7, код 30055771) на користь Спільного підприємства «Спарта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Київ, вул. Л. Гавро, 11, кв. 56, код 23502170) 42,5 грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

4.          Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

 27.12.06 (відправлено)