Рішення

від 02.10.2009 по справі 39/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/282

02.10.09

За позовом       Приватного підприємства «Мега Тойс»

до               Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна»

про  стягнення 184393,05  грн.

                                                                                                                          Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:. Поліщук П.Я.(довіреність № 44 від 23.07.2009 року)

Від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Мега Тойс»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна»(відповідача) про стягнення 184393,05 грн. заборгованості за Договором поставки № 106/04/08-ПТ від 14.04.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором поставки № 106/04/08-ПТ від 14.04.2008 р., не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 184393,05 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь основний борг у вищезазначеній сумі, а також понесені ним по справі судові витрати –1843,93 грн. – державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/282 та призначено справу до розгляду на 02.10.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2009 р. подав документи та письмове повідомлення на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2009 р., позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.10.2009 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.09.2009 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/282 від 15.09.2009 р. було направлене відповідачу за його поштовою адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та безпосередньо відповідачем у Договорі поставки № 106/04/08-ПТ від 14.04.2008 р., а саме: 04050, м. Київ, вул. Довнар –Запольського, 9/10. Підтвердженням надсилання відповідачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на її зворотньому боці.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/282 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 02.10.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

В судовому засіданні 02.10.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                         ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 року між Приватним підприємством «Мега Тойс», визначеним як  Постачальник (позивач),  та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна», визначеним як  Покупець (відповідач) був укладений Договір поставки № 106/04/08-ПТ (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до Замовлень, поставляти Товар, а відповідач в свою чергу зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених даним договором, приймати товар та оплачувати його вартість, за цінами вказаними в Специфікації.

Поставка Товару повинна була здійснюватися з метою його оптово-роздрібної реалізації відповідачем через мережу магазинів «О`Кей»(п. 1.2 Договору).

Згідно Договору сторони визначили, що Товар –це товар, вказаний у Специфікації;  Специфікація –додаток до даного договору, в якому зазначається асортимент Товару, що може бути поставлений постачальником та погоджений з покупцем, а також вартість Товару, інше; Замовлення –заявка покупця на поставку певної кількості Товару , відповідно до Специфікації, зразок якої наведено в додатку до даного договору; ТТН/ТН - товарно –транспортна накладна та/або товарна накладна.

Відповідно до пункту 1.4 Договору сторони домовились, що Товар буде вважатися поставленим покупцю за умови, що сторони, зокрема, підписали ТТН/ТН, що засвідчує отримання Товару покупцем, постачальник поставив Товар покупцю відповідно до умов даного договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Замовлення покупця на поставку товару обов'язкове для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові письмово, по факсу, електронній пошті або в іншій попередньо погодженій сторонами формі.

Згідно п. 5.12.1 Договору постачальник при поставці відповідної партії Товару повинен передати до відділу приймання товарів покупця визначену цим пунктом Договору супровідну документацію, у т.ч. ТТН/ТН, яка не повинна містити ціну Товарів.

Відповідно до п. 5.12.2 Договору за результатами приймання Товарів, протягом одного дня з моменту їх приймання, постачальник складає видаткову накладну та податкову накладну та надсилає їх на поштову адресу покупця, що вказана у п. 17 цього Договору (04050, м. Київ, вул. Довнар –Запольського, 9/10).

Згідно п. 5.12.8  Договору покупець повідомляє постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа покупця, що буде приймати Товар, буде завіряти свій підпис про одержання Товару. За умови надання такого повідомлення, покупець отримує Товар від постачальника без надання останньому довіреності.

Пунктом 7.1 Договору передбачено право покупця повернути Товар у разі його неліквідності.

Крім того, сторони погодили, що покупець здійснює оплату Товару протягом 50 днів з моменту поставки Товару, тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 12.1, 12.2 договору, договір діє до 31 грудня 2008 р. і у випадку якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік; така пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки Товару здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

На виконання умов Договору відповідач надіслав електронною поштою позивачу замовлення на поставку Товару (згідно переліку, наведеного на стор. 1-2 позовної заяви, копії замовлень в матеріалах справи), а позивач, в свою чергу, на підставі поданих замовлень поставив відповідачу Товар на загальну суму 220431,82 грн., що підтверджується відповідними товарними та видатковими накладними (згідно переліку, наведеного на стор. 2-3 позовної заяви; копії накладних в матеріалах справи).

        Факт прийняття Товару відповідачем у відповідності до пункту 5.12.8 Договору та абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 (надалі –Інструкція) підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача, завірених відбитком печатки (штампу) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна»на товарних та видаткових накладних

Так, згідно абз. 3 п. 13 Інструкції, при централізовано –кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

З огляду на вищенаведені приписи Інструкції, позивачем до матеріалів справи залучено копію повідомленням № 054 за підписом директора та головного бухгалтера відповідача, яким останній повідомив позивача про зразки печаток (штампів), якими його матеріально відповідальна особа  буде завіряти отримання Товару (копія повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що Товар, переданий відповідачу за товарними та видатковими накладними, був частково повернутий позивачеві згідно п. 7.1 Договору у зв'язку з його неліквідністю. Загальна сума повернутого відповідачем Товару складає 22981,75 грн., що підтверджується накладними на повернення товару (копії знаходяться в матеріалах справи).   

З урахуванням положень п.8.2 Договору строк виконання зобов'язань щодо оплати Товару переданого згідно товарних та видаткових накладних  станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 50 днів з моменту поставки Товару, а згідно з п. 1.4 Договору Товар буде вважатись поставленим покупцю за умови, що сторони підписали ТТН/ТН, що засвідчує отримання Товару покупцем, постачальник надав покупцю всі передбачені договором документи; постачальник поставив Товар покупцю відповідно до вимог Договору.

Проте, відповідач вчасно отриманий Товар не оплатив, чим порушив покладені на нього договірні  зобов'язання щодо оплати поставленого Товару.          

Отже, заборгованість відповідача за спірними товарними та видатковими накладними  на підставі Договору поставки № 106/04/08-ПТ від 14.04.2008 р. повинна становити 197450,07 грн. (220431,82 грн. –22981,75 грн. = 197450,07 грн.).

При цьому суд звертає увагу, що відповідач визнав наявність заборгованості згідно Договору поставки № 106/04/08-ПТ від 14.04.2008 р. у сумі 184393,05 грн., що підтверджується Актом звірки стану розрахунків від 02.07.2009 р., підписаним уповноваженими представниками та завірений печатками сторін (копія акту знаходиться в матеріалах справи). Позивачем же фактично заявлена до стягнення на підставі спірного договору сума основного боргу у розмірі 184393,05 грн., т.т. сума у розмірі, який визнав відповідач згідно вищенаведеного акту.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір поставки № 106/04/08-ПТ від 14.04.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не зЧявився,  в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та визнав заборгованість перед позивачем у сумі 184393,05 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у названій сумі нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

        Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 457,96 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧКей Україна»(01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, поверх 13; ідентифікаційний код 34356884; рахунок № 26007201309185 у ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Мега Тойс»(67560, Одеська область, Комінтернівський район, село Красносілка, 21-й км Старокиївського шосе, ідентифікаційний код 31432464; рахунок № 26004314556 в АБ «Південний», м. Одеса, МФО 328209) 184393,05 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі триста дев'яносто три гривні 05 коп.) основного боргу, 1843,93 грн. (одну тисячу вісімсот сорок три гривні 93 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.10.2009 р.