Рішення

від 07.10.2009 по справі 4/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/226

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.10.09 р.                                                                                     Справа № 4/226                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Оголошена перерва з 05.10.09р. на 07.10.09р. на 11-10годин на підставі ст. 77 ГПК України для надання сторонами додаткових документів: рахунків, виставлених по кожній поставці, докази оплати виставлених рахунків в обумовлений п.5.3, 5.4 договору.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Безуєвський Ю.М. – довіреність від 01.10.2009р.,

від відповідача – Лук”янчиков І.В. – довіреність від 20.01.2009р.,

за позовом -          Приватного підприємства “ПФ Промсталь” м. Маріуполь

до відповідача -    Відкритого акціонерного товариства “Макіївський завод металоконструкцій”

                              м. Макіївка

про стягнення 170534,51грн. 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 170534,51грн., з яких: 1390,22грн. – 3%річних, 169144,29грн.  – пеня за прострочку виконання грошового зобов'язання за період з 7 по 12 травня 2009року.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №323 від 23.03.2009р. з додатковою угодою від 09.04.2009р., специфікаціями №№1-3, видаткові накладні №РН-0000002 від 22.04.2009р. на суму 371169,60грн., №РН-0000003 від 23.04.2009р. на суму 410285,94грн., №РН-0000004 від 24.04.2009р. на суму 353246,28грн., №РН-0000005 від 24.04.2009р. на суму 335534,44грн., №РН-0000006 від 24.04.2009р. на суму 385221,91грн., №РН-0000008 від 24.04.2009р. на суму 330962,81грн., №РН-0000009 від 24.04.2009р. на суму 365094,74грн., №РН-0000010 від 25.04.2009р. на суму 955426,68грн., №РН-0000014 від 27.04.2009р. на суму 248914,99грн., витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати товару.

Відповідач підтвердив факт прострочки оплати прийнятого від позивача товару, але вважає, що тривалість цієї прострочки значно перевищує прострочення позивачем строку поставки, тому він діяв відповідно до з ч.3ст.613 Цивільного кодексу України, яка надає йому право відстрочити строк оплати у зв'язку з тим, що “кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок”.

В підтвердження оплати прийнятого він позивача товару, відповідачем надано суду засвідчені належним чином копії платіжних документів.

В судовому засіданні, 07.09.2009р. відповідачем надано клопотання про відкладання розгляду спору для підготовки зустрічного позову.

Одним із засобів захисту інтересів відповідача в ході процесу по первісному позову є зустрічний позов.

Подання зустрічного позову – це право відповідача. При цьому важливо дотримуватись таких умов: зустрічний позов повинен подаватися до прийняття рішення по спору, він має бути взаємно пов'язаний з первісним і при цьому повинні виконуватись загальні правила подання позовів.

Умовами для відкладання розгляду справи, перерви в засіданні суду є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному засіданні, але вони можуть бути усуненні господарським судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного засідання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів вчинення відповідачем (чи не вчинення)будь-яких дій, які позбавили його виконати у встановлений строк свої зобов'язання по оплаті прийнятого від позивача товару, не подання зустрічного позову не являється тою обставиною, за якою не можливо вирішити даний спір, тому господарський суд не задовольняє клопотання відповідача.

2

Крім цього, суд прийняв до уваги, що сторона надавалась перерва на протязі якої відповідач міг би підготувати зустрічний позов, але він не скористався своїм правом і це надає йому час для підготовки позовної заяви до позивача на загальних умовах відповідно до діючого законодавства.

При дослідженні матеріалів справи наданих сторонами і зібраних судом, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір №323 від 23.03.2009р. з додатковою угодою від 09.04.2009р., специфікаціями №№1-3, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу металопрокат виробництва ВАТ “ММК ім. Ілліча” в асортименті, кількості, за ціною зазначеними в специфікаціях (п. 1 договору), а покупець здійснювати оплату товару з відстроченням платежу на 15 календарних днів з моменту відвантаження товару постачальником (п. 5.3 договору змінений додатковою угодою від 09.04.2009р.).

Сторонами на виконання умов договору підписані специфікації №1 від 23.03.2009р. на суму 2309000,37грн., №2 від 26.03.2009р. на суму 1457083,44грн., №3 від 16.04.2009р. на суму 1096030,39грн., в яких передбачені сторонами найменування товару, кількість, ціна, загальна сума та строки поставки.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем отриманий товар по видатковим накладним, які вказані у позові і цей факт не спростовується відповідачем.

Оскільки, відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Дослідивши всі накладні та платіжні доручення і витяги з банківських рахунків, судом встановлено, що:

- позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000007 від 22.04.209р. на суму 371169,60грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000002 від 22.04.2009р., який повинен був сплаченим до 08.05.09р.;

-   виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000009 від 23.04.209р. на суму 410285,94грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000003 від 23.04.2009р., який повинен був сплаченим до 09.05.09р.;

-   виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000010 від 24.04.209р. на суму 353246,28грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000004 від 24.04.2009р., який повинен був сплаченим до 10.05.09р.    

-    виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000011 від 24.04.209р. на суму 335534,44грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000005 від 24.04.2009р., який повинен був сплаченим до 10.05.09р.    

-     виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000012 від 24.04.209р. на суму 385221,91грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000006 від 24.04.2009р., який повинен був сплаченим до 10.05.09р.    

-    виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000013 від 24.04.209р. на суму 330962,81грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000008 від 24.04.2009р., який повинен був сплаченим до 10.05.09р.    

-    виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000014 від 24.04.209р. на суму 365094,74грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000009 від 24.04.2009р., який повинен був сплаченим до 10.05.09р.    

-    виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000015 від 27.04.209р. на суму 955426,68грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000010 від 25.04.2009р., який повинен був сплаченим до 11.05.09р.    

-     виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000016 від 27.04.209р. на суму 248914,99грн. і на цю суму відповідач одержав товар за видатковою накладною №РН-0000014 від 27.04.2009р., який повинен був сплаченим до 13.05.09р.    

          З наданих сторонами платіжних документів (платіжних доручень та витягів з банківських рахунків) судом встановлений факт прострочки виконання відповідачем грошових зобов'язань.

          Суд також враховує, що неустойки, яка передбачена сторонами договором, розрахована позивачем не за весь період прострочки, а тільки з моменту, коли відповідач повинен був сплатити

3

одержаний товар до 12.05.2009р., що являється його волевиявленням, яке не суперечить діючому законодавству, так як позивачу надане право зменшити суму неустойки чи відмовитись від неї.

Оскільки, відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Позивач просить суд стягнути з боржника 1390,22грн. 3%річних та 169144,29грн. пені за прострочку виконання грошових зобов'язань.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

          Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (додаткова угода до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 8.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 169144,29грн. пені частково в сумі 11121,81грн., оскільки вона повинна бути розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку, а позивач нарахував суму пені без врахування подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1390,22грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення оплати товару, а також наданий обґрунтований розрахунок суми.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного підприємства “ПФ Промсталь” м. Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства “Макіївський завод металоконструкцій” м.Макіївка про стягнення 170534,51грн. 3%річних, пені частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Макіївський завод металоконструкцій”  м. Макіївка-86101, вул. Гаражна, 1, ЄДРПОУ 01412265 на користь Приватного підприємства “ПФ Промсталь” м. Маріуполь-87515, вул. Енгельса, 26/2, офіс 59, ЄДРПОУ 36082617  річні в сумі 1390,22грн., 11121,81грн. - пені, 125,12грн. державного мита та 17,32грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя