Рішення

від 13.12.2010 по справі 32/296-10(10/4-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10р. Справа № 32/296-10(10/4-10)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг», м. Київ

До: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 42 123,81 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Елемент Лізинг»(позивач) в грудні 2009 р. звернувся у господарський суд Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 43 947,59 грн. ( з яких: 24 442, 74 грн. -основна заборгованість по лізинговим платежам; 3 789,96 грн. -заборгованість з незавершеного лізингового платежу, 15 714,89 грн. -додаткова винагорода та 1 636,33 грн. -пеня ) заборгованості за договором фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Днп-0449/ДЛ від 28.08.08р.; про розірвання вищезазначеного договору фінансового лізингу транспортних засобів та про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу -автомобіль марки «ТАТА», вантажний бортовий, шасі Y6D38132785L75511, державний номер НОМЕР_1, вартістю 94 750,61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором щодо своєчасного внесення лізингових платежів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.10 р. у справі № 10/4-10 ( суддя Кощеєв І.М. ) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»: 21 342 грн. 74 коп. - заборгованість за лізинговими платежами; 3 789 грн. 96 коп. - лізинговий платіж за незавершений лізинговий період; 15 714 грн. 89 коп. - суму додаткової винагороди, передбаченої умовами договору; 1 276 грн. 13 коп. пені; 1 440 грн. 99 коп. витрат на державне мито; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розірвано договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Днп-0449/ДЛ від 28.08.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути предмети лізингу за договором № ЭЛ/Днп-0449/ДЛ від 28.08.2008 р., а саме: автомобіль марки «ТАТА», тип: вантажний бортовий тентовий, шасі Y6D38132785L75511, державний номер НОМЕР_1, вартістю 94 750 грн. 61 коп. Постановою ДАГС від 21.04.10 р. апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а вищезазначене судове рішення -без змін .26.04.10 р. господарським судом видано відповідні накази.

Постановою ВГСУ від 12.08.10 р. задоволено касаційну скаргу відповідача, вищезазначені постанову ДАГС від 21.04.10 р. та рішення господарського суду від 16.02.10 р. у справі № 10/4-10 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. При цьому у постанові ВГСУ зазначено наступне: розглядаючи та задовольняючи позовні вимоги -розірвання договору, стягнення заборгованості по лізинговим платежам, лізингового платежу за незавершений лізинговий період, винагороди, пені та зобов'язання повернути предмет лізингу, які ґрунтуються на договорі фінансового лізингу транспортних засобів №Эл/Днп-0449/Дл від 28.08.2008 року, укладеного між ТОВ «Елемент Лізинг»та ФОП ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій не надали належної юридичної оцінки цьому договору, не звернули увагу на приписи статей ч.3 ст.760 ЦК України та ч.2 ст.799 ЦК України, не врахували, що предметом договору фінансового лізингу є транспортний засіб й те, що даний договір укладений з фізичною особою-підприємцем і тому він підлягає нотаріальному посвідченню, а відповідно дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 111 7 ГПК України, а також те, що зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді, суду слід врахувати вищевикладене, повно та всебічно дослідити обставини справи, перевірити доводи сторін і в залежності від встановленого й вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.10 р. справу передано на новий розгляд судді Васильєву О.Ю. Під час нового розгляду справи позивач відмовився від частини позовних вимог про розірвання договору фінансового лізингу та зобов'язання відповідача повернути майно ( оскільки 17.05.10 р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до вищезазначеного договору фінансового лізингу про припинення дії цього договору та того ж дня відповідач на підставі акту здачі-приймання повернув автомобіль позивачу ) та просив суд стягнути з відповідача: 42 123,81 грн. ( в т.ч. 21 342, 74 грн. -основна заборгованість по лізинговим платежам; 3 789,96 грн. -заборгованість з незавершеного лізингового платежу; 15 714,89 грн. -додаткова винагорода та 1 276,13 грн. -пеня ) заборгованості за договором фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Днп-0449/ДЛ від 28.08.08р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань стосовно сплати лізингових платежів.

ФОП ОСОБА_1 (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на приписи ст.ст. 215,216,220, 799,806 ЦК України та нікчемність вищезазначеного договору фінансового лізингу внаслідок відсутності нотаріального посвідчення цього договору. Також на підтвердження нікчемності цього договору відповідач зазначає про неможливість використовувати ним предмет лізингу -автомобіль, оскільки органи ДАІ не видали йому тимчасовий реєстраційний талон.

В судовому засіданні 23.11.10 р. ( в якому були присутні представники обох сторін ) судом було оголошено перерву до 07.12.10 р. Але до судового засідання 07.12.10 р. представники сторін не з'явилися, жодних клопотань чи заяв до канцелярії суду від сторін не надходило Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін -за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.08р. між ТОВ «Елемент Лізинг»(лізингодавець) та ФОП ОСОБА_1 (лізингоотримувач) укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0449/ДЛ, відповідно до умов якого позивач придбав у власність предмет лізингу, а саме - автомобіль марки «ТАТА», вантажний бортовий, шасі Y6D38132785L75511, державний номер НОМЕР_1, вартістю 94 750,61 грн.; та надав його лізингоотримувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах цього договору. Однією із істотних умов цього договору є обов'язок відповідача ( лізингоотримувача ) сплачувати на користь позивача ( лізингодавця ) лізингові платежі та інші платежі, зазначені в п.5 договору. Відповідно до п. 1.1. Правил ( додаток № 1 до договору ) лізингоотримувач зобов'язаний щомісячно сплачувати лізингові платежі та додаткову винагороду у сумі та строки, що вказані у графіку лізингових платежів ( додаток № 3 до договору ). Договір укладено у простій письмовій формі.

Відповідач в порушення умов лізингового договору станом на час прийняття рішення по справі ( відповідно до наданого позивачем розрахунку ) у повному обсязі не сплатив на користь позивача лізингові платежі в загальному розмірі 21 342, 74 грн. Окрім того позивач відповідно до п.5.1. додатку №1 до договору нарахував відповідачу 1 276,13 грн. -пені; відповідно до п.3.3.3.1. та п.3.3.3.5. - 15 714,89 грн. додаткової винагороди та відповідно до п.10.7. додатку № 1: 3 789,96 грн. -заборгованості з незавершеного лізингового платежу. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 42 123,81 грн. грн. На час прийняття рішення доказів сплати заборгованості по лізинговим платежам, пені відповідач не надав.

Відповідно до вимог ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ст.215 ЦК). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ( ст.203 ЦК ). Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. З підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ( ст.220 ЦК ). За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом ( ст.806 ЦК )

Статтею 798 ЦК України встановлено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Відповідно до ст. 799 цього Кодексу договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак за своєю правовою природою договір фінансового лізингу та договір найму транспортного засобу не є тотожними. А особливості договору фінансового лізингу встановлюються саме спеціальним Законом, яким є Закон України «Про фінансовий лізинг», що регламентує правовідносини господарюючих суб'єктів в сфері лізингу. Відповідно до ст.1 цього Закону фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України ( 435-15 ) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом ( ст.2 ). Статтею 6 цього Закону встановлено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Відповідно до ст.11 лізингоодержувач зобов'язаний ( поміж-іншим ) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 лізингоотримувачем за вищезазначеним договором фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0449/ДЛ виступає не фізична особа -громадянин, а приватний підприємець ОСОБА_1 Відповідно ж до приписів ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Таким чином до підприємницької діяльності відповідача у вигляді укладання та виконання договору фінансового лізингу повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, а не фізичної особи. Враховуючи вищезазначене, суд критично оцінює твердження відповідача про нікчемність договору фінансового лізингу у зв'язку із відсутністю його нотаріального посвідчення.

У відповідності із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України ).

Відповідач доказів сплати заборгованості з лізингових платежів відповідно до умов договору не надав. З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про фінансовий лізинг»; ст.ст.51, 203,215, 220, 525, 526, 798, 799, 806 ЦК України; ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Тітова, буд.1/3; реєстрац. номер ЄДР 20012454780 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(03038, м. Київ, вул. М. Гринченко, 4, оф. 130; пот./рах.№260040104255701 в ЗАТ «Альфа-Банк»у м. Києві, МФО 300346; код ЄДРПОУ 34832663): 21 342, 74 грн. -основної заборгованості по лізинговим платежам; 3 789,96 грн. -заборгованості з незавершеного лізингового платежу; 15 714,89 грн. -додаткової винагороди; 1 276,13 грн. -пені; 421,24 грн. - держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Суддя Васильєв О.Ю.