Ухвала

від 25.06.2013 по справі 9/400

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 9/400 25.06.13

За заявою Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Про відстрочку виконання рішення суду

У справі

За позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКараз"

До Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Про стягнення 7 526 436, 30 грн.

Суддя: Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 року у справі №9/400 позов Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (далі по тексту - позивач) до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - відповідач) про стягнення 7526436,20 грн., з яких 6007500,00 грн. - боргу за поставлений товар, 365965, 65 грн. - пені, 420525,00 грн. - штрафу, 108135,00 грн. - 3% річних та 276345,00 грн. - втрат від інфляції задоволено частково. Стягнуто з Міністерства України з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (01030, м. Київ, вул. О. Гончара 55а; р/р 35217136000044 в ДКУ, м. Київ, МФО820172 ЄДРПОУ 00013528) на користь Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (39623, м. Кременчук, вул. Київська 62, р/р2600804013598у філії ПРРУ ВАТ "Банку "Фінанси та кредит", м. Комсомольськ, МФО 331564 код ЄДРПОУ 05808735) 6 007 500 (шість мільйонів сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) - основного боргу за поставлений товар, 108 135 (сто вісім тисяч сто тридцять п'ять грн. 00 коп.) - 3-х процентів річних, 276345 (двісті сімдесят шість тисяч триста сорок п'ять грн., 00 коп.) - втрат від інфляції. Зазначене рішення було залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року та Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2011 року по справі № 9/400.

На виконання рішення суду, яке набрало законної сили 18.12.2010р., видано наказ, який направлено позивачу поштою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року задоволено заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та відповідно замінено боржника в процесі виконання судового рішення - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його правонаступника - Міністерство надзвичайних ситуацій України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року задоволено заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження та відповідно замінено боржника в процесі виконання судового рішення - Міністерство надзвичайних ситуацій України на його правонаступника Державну службу України з надзвичайних ситуацій, замінено стягувача Холдингову компанію "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "АвтоКараз"

10.06.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва, представником Державної служби України з надзвичайних ситуацій подано заяву про відстрочку виконання судового рішення від 01.12.2010 року до 31.12.2013 року, у зв'язку із відсутністю бюджетних призначень на погашення суми стягнення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року розгляд заяви про відстрочку виконання судового рішення призначено на 25.06.2013 року.

В судове засідання 25.06.2013 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Відповідно до заяви про відстрочку виконання судового рішення заявник неодноразово ініціював перед Кабінетом Міністрів України та Міністерством фінансів України розгляд питання щодо збільшення видатків для Міністерства надзвичайних ситуацій України на погашення кредиторської заборгованості минулих років, однак Міністерством фінансів України та Кабінетом Міністрів України кошти на погашення кредиторської заборгованості минулих років не виділялись.

Заявник просить суд врахувати, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є розпорядником бюджетних коштів, бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, і що наразі Державна служба України з надзвичайних ситуацій не в змозі виконати судове рішення у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень на суму стягнення.

Також, заявник зазначає, що списання коштів, які передбачені з іншими бюджетними програмами, може призвести до неможливості забезпечення заходів попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій.

На підставі викладеного, заявник просить суд у відповідності до ст. 121 ГПК України, п. п. 11-13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, вважати викладені обставини поважними та відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 року у справі № 9/400 до 31.12.2013 року.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до п. 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Станом на момент розгляду судом поданої боржником заяви, останній не виконав (ні повністю ні частково) рішення Господарського суду від 01.12.2010 року у справі № 9/400, і відповідно не сплатив позивачу заборгованість за поставлений товар.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, при цьому згідно вимог чинного законодавства, наведених вище, одностороння відмова/зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач уклав договір, прийняв виконані роботи, а отже взяв на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт та порушив їх не оплативши надані послуги.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, згідно до ст. 124 основного закону юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів .

Також, відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, що звільніють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підставі всього вище викладеного, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача/боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, обставини, що боржник вже мав фактичну відстрочку виконання судового рішення в силу закону, наявність коштів на банківських рахунках і майна у боржника, на яке можливо було б звернути стягнення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 25, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення відмовити.

2. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Бондаренко Г.П.