Постанова

від 12.07.2011 по справі 1/191пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд   Постанова Іменем України 06.07.2011 р.                  справа №1/191пд Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:Склярук О.І. суддівДонець О.Є., М'ясищева А.М,   за участю представників: від позивача:Ломоносова Н.П. довіреність № б/н від 01.02.2011р. від відповідача:Гаврюшенко С.А. довіреність № 3137 від 29.04.2010р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос», м. Донецьк на рішеннягосподарського суду Донецької області від30 травня 2011 року (повний текст рішення підписано 02.06.2011р.) у справі№ 1/191пд (суддя: Курило Г.Є.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос», м. Донецьк до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,м. Київ в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк провизнання недійсним кредитного договору №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №010/05/00172/1 від 10.10.2008р., №010/05/00172/2 від 26.01.2009р. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекрос" м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ в особі Донецької обласної дирекції про визнання недійсним кредитного договору №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №010/05/00172/1 від 10.10.2008р.,  №010/05/00172/2 від 26.01.2009р. Рішенням господарського суду Донецької області  по справі № 1/191пд від 30.05.2011 р. (суддя: Курило Г.Є.) в задоволені позову було відмовлено. Рішення вмотивовано приписами ст.92  ЦК України, недоведеністю з боку позивача, що особа, яка його підписала не мала відповідних повноважень. Не погодившись з рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мекрос», м. Донецьк звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі заявник посилається, що місцевим судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. В судових засіданнях, які відбулися  29.06.2011 р. та 06.07.2011 р. представник ТОВ «Мекрос»підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник  Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ в особі Донецької обласної дирекції проти задоволення скарги заперечував, вважає, що рішення відповідає  приписам діючого законодавства. Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.          Апеляційний   господарський суд  не зв'язаний доводами апеляційної скарги  і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.  27.04.2006р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком  "Аваль" в особі Донецької обласної дирекції ("Кредитор") та Товариством з обмеженою  відповідальністю "Мекрос" («Позичальник») укладена Генеральна  угода № 010/08-3/0299, згідно якої Кредитор зобов'язався надавати Позичальнику кредити в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах укладених в рамках цієї Генеральної угоди і які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими кредитом не повинен перевищувати суму 2 500 000 грн. 00 коп. (п.1.1 договору). З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" в особі Донецької обласної ("Кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мекрос" («Позивач) з  додатковими угодами, за умовами якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику  кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 990 000,00 доларів США, але не  більше суми еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп. на дату укладення цільового договору, а  Позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням,  повернути кредитору, сплатити 13% річних за користування ним та комісії. 10.10.2008р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" Донецької обласної дирекції ("Кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мекрос" («Позичальник») укладено додаткову угоду №010/05/00172/1 до кредитного договору від 14.04.2008р. №010/05/00172, згідно якої Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп.  Вказаною угодою були  змінені відсоткові ставки річних за надання коштів у національній валюті - 19% річних у доларах США -13% річних. Додатковою угодою № 010/05/00172/2 від 26.01.2009р. до кредитного договору  14.04.2008р. №010/05/00172 змінено відсоткові ставки річних за користування коштами у  національній валюті –21% річних, у доларах США –13% річних.   Укладання договору в іноземній валюті відповідає приписам ст.2, ст.47, ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.2 ст.524 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.334 Господарського кодексу України банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківський операцій, і їх основними видами є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції. Згідно з ч.2 ст.345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються  на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.           За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України).           Позов подано з тих підстав, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос" не мав повноважень на укладання спірного договору, діяв без належних повноважень, не на користь підприємства.           Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного Кодексу України,  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.           Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.           Відповідно до частини 2 п.2 ст.207 ЦК України від імені юридичної особи правочин підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами.           Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).           Згідно ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.          Орган або особа, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень.            Колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мекрос»було створено на  підставі рішення загальних зборів учасників № 1/2003 від 21.03.2003 р. та зареєстровано рішенням Ворошиловської  районної в місті Донецьку ради за №1001 від 02.04.2003р.            Відповідно до п.6.8 Статуту  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Мекрос»(в редакції 02.04.2003 року) директор в  межах своєї компетенції, встановлених трудовим договором у відповідності з діючим законодавством, зокрема,  вчиняє будь-які угоди , а також інші юридичні акти, видає доручення,  відкриває поточний та інші рахунки Товариства, розпоряджається майном Товариства.           До матеріалів справи позивачем було додано ксерокопія контракту, який було підписано 01.09.2003 р.  між ТОВ «УкрРосІнвест»в особі директора Севостьянової І.Б., яка діяла на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «Мекрос»та Мега Андрієм Миколайовичем.           Згідно п.2.2.2. контракту з керівником виконавчого органу ( директором) ТОВ «Мекрос»директор зобов'язаний узгоджувати з Вищим органом товариства  угоди про залучення кредитних ресурсів та відчуження майна (позики коштів)  на суму, що перевищує понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.              Ксерокопія  контракту  не було прийнято судом першої інстанції, як належний доказ  з посиланням, що даний документ ні ким не посвідчено, а оригінал відсутній.              В той же час, згідно письмових пояснень  Кроль Л.К. від 04.11.2010 р. (аркуш справи 49 том. 2.), контракт з наявними в ньому обмеженнями існував. Оригінал контракту було передано  директором ТОВ «УкрРосІнвест»Севостьяновою І.Б. після його укладання. При проведенні засідання Ради директорів ТОВ «Мекрос»зазначений контракт було передано Мега А.М., для зняття ксерокопії. До цього часу оригінал контракту не повернуто.      Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів. Поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках, на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі мають бути викладені письмово (ст.32 ГПК України).   Судова колегія вважає, що за відсутністю оригінала та наявності ксерокопії зазначеного документа  згідно частини другої статті 32 ГПК України обставини щодо наявності контракту та існування в ньому певних обмежень  можуть бути встановлені поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому засіданні.   З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає доведеним існування контракту  між ТОВ «Мекрос»та  Мега А.М.     Відповідно до ст.4 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.19S №1576-ХІІ (зі змінами та доповненнями) товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.     За приписами ст.58, ст.59 Закону України „Про господарські  товариства" 19.09.1991р. №1576-ХІІ (зі змінами та доповненнями) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори товариства.     Згідно  п.5.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю  «Мекрос»(в редакції 2003 року) товариство має Статутний фонд в розмірі 18 500грн., розділений на частки, пропорційно вкладам учасників. Статутний фонд товариства створюється за рахунок грошових внесків учасників. Частки учасників у Статутному фонді: Мега A.M. - 30%, що становить 5550грн.; TOB "УкрРосІнвест" - 70%, що становить 12 950грн. (п.5.2 Статуту).   Пунктом  6.2  Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекрос" визначено, що  вищим органом товариства є загальні збори учасників.   За приписами  п.6.7. Статуту товариства,  виконавчим органом товариства є директор, який вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції  зборів учасників.     Пунктом 6.8. Статуту товариства визначено, що директор діє від імені товариства  в межах, встановлених законодавством України та установчими документами.   Аналогічні положення закріплено і в редакції статуту товариства, який діяв на час підписання спірного кредитного договору.        В той же час, як зазначалося вище, на час підписання спірного кредитного договору трудовим контрактом були встановлені певні обмеження щодо діяльності директора при підписанні кредитних угод.   Згідно п.п.2.2.2. п.2.2 контракту з керівником виконавчого органу (директор) "Мекрос" керівник зобов'язаний, у тому числі попередньо узгоджувати з Вищим органом товариства угоди по залученню кредитних ресурсів та по відчуженню майна (коштів) на суму, що перевищує понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів , громадян.     Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекрос" підписав кредитний договір з посиланнями на надані йому повноваження загальними зборами товариства.   До матеріалів справи додано,  протокол без номера загальних зборів засновників ТОВ «Мекрос»від 17.03.2008 р., згідно якого на  загальних зборах було прийнято рішення про збільшення ліміту діючої ГКУ №010/08-3/0299 від 27.04.2006 р. та було доручено директору ТОВ «Мекрос»Мега А.М. підгодовувати та підписати усі необхідні документи, у тому числі кредитний договір та інші необхідні договори та документи.   В той же час, з матеріалів справи вбачається, що 25.02.2009р. у відношенні директора  TOB "Мекрос" Мега A.M. порушена кримінальна справа №81-1292 за звинуваченням в  скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 366 Кримінального України, якою встановлено, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мекрос" для отримання кредиту були надані банку сфальсифіковані протоколи загальних зборів, про що стало відомо товариству в ході розслідування цієї кримінальної справи.   Матеріалами кримінальної справи встановлено, що загальні збори товариства фактично не скликалися. В протоколі відсутні номер та печатка товариства, міститься лише посилання на Генеральну кредитну угоду від 27.04.2006р.   Судова колегія зазначає, що  з вказаного протоколу неможливо вважати наявним факт надання повноважень директору на укладання кредитного договору.   До матеріалів справи також додано  протокол  № 4 загальних зборів засновників ТОВ «Мекрос»від 18.09.2008 року ТОВ «Мекрос», згідно якого на загальних зборах  було прийняте рішення клопотати про можливість надання кредитних коштів у національній валюті за діючою кредитною угодою (у рамках генеральної кредитної угоди). Зазначений протокол був оформлений як підписаний від імені учасників товариства Мега A.M. та Севастьяновою І.Б.   При розгляді вищезазначеної  кримінальної справи Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при Головному управлінні МВС України в Донецькій області була проведена криміналістична експертиза. За висновком експерта від 19.04.2010р. №228 підпис в графі "Голова правління          Севостьянова І.Б." в протоколі №4 загальних зборів засновників ТОВ "Мекрос" від 18.09.2008р. виконана не Севостьяновою І.Б., а іншою особою.  Тому, цей протокол не може підтверджувати, що директор був уповноважений укладати  кредитний договір від імені товариства.            Посилання відповідача на приписи ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців», згідно якого у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців містяться  серед іншого дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, і відсутність таких обмежень відносно позивача по справі колегією суддів до уваги не приймається, оскільки первісний статут Товариства було зареєстровано у 2003 році. У цей же період було укладено і контракт. Вимоги щодо внесення до Державного реєстру обмежень набули чинності з 01.01.2004року. При цьому саме на керівника було покладено обов'язок щодо їх внесення.   Враховуючи наявність правових підстав для визнання недійсним спірного договору колегія суддів вважає,  що позовні вимоги Товариства з обмеженої» відповідальністю "Мекрос" м.Донецьк про визнання недійсним кредитного договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172/2 від 26.01.2009р. (в редакції доповнень до позовної заяви від 25.10.2010р., 34-37арк.справи). є такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області скасуванню.   Результати апеляційного провадження у справі №1/191пд оголошені в судовою засіданні.  З огляду на наведене та  керуючись ст.9З, ст.99, ст.101, ст.102, ст. 103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд                                                    ПОСТАНОВИВ  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос»на рішення господарського суду Донецької області по справі № 1/191пд  від 30.05.2011 р. –задовольнити.  Рішення господарського суду Донецької області по справі № 1/191пд  від 30.05.2011 р. скасувати.  Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос»м. Донецьк  до Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції м. Донецьк  задовольнити.           Визнати недійсним кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172 від 26.01.2009р. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржено протягом 20 днів на адресу Вищого господарського суду України. Головуючий суддя                                                                                                   О.І.Склярук Судді                                                                                                                          О.Є.Донець                                                                                                                                   А.М. М'ясищев                                             Надруковано: 7 примірників: 2–позивачу; 2 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1-ГСДО.