Рішення

від 29.09.2009 по справі 30/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/298

29.09.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»

До                   Міністерства оборони України

Про                стягнення 269 460,00 грн.

                                                                                               Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача      Єрмоленко О.В. –представник за довіреністю № б/н від 20.08.09.

Від відповідача  Маєвський С.В. –представник за довіреністю № 220/1144д від 29.12.08.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг» до Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про стягнення з відповідача на користь позивача 269 460,00 грн. заборгованості за Договором № 247/1/08/80 від 08.12.08.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача зобов'язань, передбачених умовами зазначеного вище Договору № 247/1/08/80 від 08.12.08. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.09. порушено провадження у справі № 30/298, розгляд справи призначено на 27.08.09. о 16-20.

27.08.09. представником відповідача через канцелярію суду подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до Закону України “Про оборону України” та Постанови Кабінету Міністрів України є Центральним органом військового державного управління та Центральним органом виконавчої влади.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.09. на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну неналежного відповідача - Департамент розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України на належного відповідача - Міністерство оборони України; розгляд справи відкладено на 29.09.09. о 11-15.

В судовому засіданні 29.09.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 29.09.09. представником відповідача подано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач зазначає, що відповідно до аб. 2, п.1.2 Договору № 247/1/08/80 від 08.12.08., закупівля продукції здійснювалась за КПКВ 2101150, спеціальний фонд.

Згідно Кошторису Міністерства оборони України на 2008 рік для виконання заходів бюджетної програми КПКВ 2101150 "Закупівля і модернізація озброєння та військової техніки для Збройних Сил України" за спеціальним фондом надійшло 13,1 млн. грн.

На підставі рішення Міністра оборони України від 16.12.08. № 220/5235 зазначені надходження були зменшені на 2,0 млн. грн. (перераховані зі спеціального реєстраційного рахунку бюджетної програми КПКВ 2101150 на реєстраційний рахунок бюджетної програми КПКВ 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України".).

Відповідач вказує на те, що зважаючи, що повідомлення про зменшення коштів надійшло після відвантаження продукції, у Міністерства оборони України перед ТОВ "Версія-Консалтинг" утворилась кредиторська заборгованість, погашення якої у 2009 році передбачено за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Відповідач вказує на те, що відповідно до рішень Уряду України (річний помісячний розпис асигнувань видатків Державного бюджету України на 2009 рік від 02.02.09. № 07-04/107/1545) необхідні кошти з державного бюджету для проведення розрахунків не виділено.

Відповідач зазначає, що вищезазначені рішення не дають можливості Міністерству оборони України вчасно здійснити розрахунки за поставлену продукцію по договору № 247/1/08/80 від 08.12.08.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

08.12.08. між Міністерством оборони України (Замовник) в особі директора Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»(Постачальник) було укладено Договір № 247/1/08/80 на закупівлю товарів за державні кошти (Джерело фінансування –Державний бюджет України) (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язався поставити Замовнику продукцію спеціального призначення: навігаційні GPS приймачі  GPS 276С у кількості, комплектності та термін, які визначені у специфікації поставки. Що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Замовник –прийняти цю продукцію через військову частину А-3796 (Вантажоодержувач) та оплатити цю продукцію.

У відповідності до п. 4.5 Договору сторонами було погоджено, що розрахунки здійснюються за фактично поставлену продукцію на склад Вантажоодержувача за цінами, визначеними у Специфікації, протягом 30 банківських днів.

Позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Версія-Консалтинг" у повному обсязі та у строк виконало поставку продукції спеціального призначення за Договором на загальну суму 269 460,00грн. згідно із специфікацією (додаток № 1 до Договору), а Замовник отримав продукцію спеціального призначення, про що свідчать Акт прийому № 34 від 19.12.08., видаткова накладна № К-1770 від 19.12.08., та довіреність ЯМЮ № 124728, видана 19.12.08. на ім'я представника Вантажоодержувача Тарнавську Марію Василівну.

Позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору станом на 12.05.09. не перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»грошові кошти в розмірі 269 460,00 грн. за поставлену продукцію спеціального призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 25 від 23.04.09., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»просило Міністерство оборони України перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість, яка виникла за неналежне виконання умов Договору в сумі 269 460,00 грн.

Але як вбачається, відповідачем не було здійснено оплати за поставлену позивачем продукцію.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своєю юридичною природою, Договір № 247/1/08/80 на закупівлю товарів за державні кошти (Джерело фінансування –Державний бюджет України) від 08.12.08. є Договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи Постачальник поставив, а Покупець прийняв  на підставі видаткової накладної № К-1770 від 19.12.08.  товар на загальну суму 269 460,00 грн.

Отже, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків продавця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, в силу ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по своєчасній оплаті за отриману продукцію не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»щодо стягнення з Міністерства оборони України заборгованості в сумі 269 460,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

В зв'язку з тим, що позивачем при подачі позовної заяви не було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі, передбаченого чинним законодавством, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»в доход державного бюджету України підлягає стягненню 2,50 грн. - недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»(02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 4, код ЄДРПОУ 34426081) 269 460 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. - заборгованості, 2694 (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 60 коп. - витрат по сплаті державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Консалтинг»(02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 4, код ЄДРПОУ 34426081) в доход Державного бюджету України недоплачених 2 (дві) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу  видати накази.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                                                             Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 05.10.09.