7/166-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"06" жовтня 2009 р. Справа № 7/166-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пластохем Київ”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-ГТВ”, м. Біла Церква
про стягнення 302882, 40 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Бишовець Н.М. (дов. б/н від 01.07.2009 р.);
від відповідача: Зубарєва О.В. (дов. № 2 від 19.12.2008 р.).
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Пластохем Київ” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-ГТВ” (далі –відповідач) про стягнення 302882, 40 грн.
В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором № 1-13/02 від 13.02.2009 р., зокрема, щодо повернення переданого на зберігання Товару.
Ухвалою суду від 28.07.2009 року було порушено провадження у справі № 7/166-09 та призначено її розгляд на 20.08.2009 року.
В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 20.08.2009р., розгляд справи було відкладено на 10.09.2009р.
В судове засідання 10.09.2009 р. відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився, однак, 04.09.2009 р. директор ТОВ „Інтер-ГТВ” через загальний відділ суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з чим розгляд справи було відкладено на 24.09.2009 р.
За клопотанням сторін в судовому засіданні 24.09.2009 р. строк вирішення спору у справі № 7/166-09 продовжено та оголошено перерву до 06.10.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2009 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2009 р. проти позову не заперечував та надав суду в якості доказу часткового відшкодування позивачеві збитків платіжні доручення № 4893 від 28.09.2009 р., № 4910 від 29.09.2009 р. та № 4931 від 30.09.2009 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив
13.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пластохем Київ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер-ГТВ” був укладений Договір відповідального зберігання № 1-13/02 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Поклажодавець передав на зберагання Зберігачу товар в кількості та номенклатурі згідно накладних (актів прийому-передачі), що є невід'ємною частиною Договору.
На підставі п. п. 2.2 –2.4 Договору Зберігач, в разі закінчення строку зберігання, зобов'язався повернути Поклажодавцеві прийнятий на зберігання Товар, в строк, вказаний в накладних, в тому стані, в якому він був прийнятий на зберігання.
У відповідності із п. 2.5 Договору при виникненні питань щодо відповідності фактичної кількості товару кількості, вказаній в накладних, Поклажодавець має право провести інвентаризацію Товару, переданого на зберігання.
Зберігач згідно п.3.1 Договору несе матеріальну відповідальність за втрату чи псування Товару, прийнятого на зберігання.
Строк дії Договору встановлений п.5.3 з моменту підписання і до повного виконання обов'язків сторін.
Відповідно до умов договору, на підставі накладної на відпуск № 1 від 13.02.2009 р. та Акту прийому –передачі товару від 13.02.2009 р. позивач передав відповідачеві на відповідальне зберігання Хлоропреновий каучук NEOPREN GRT M2 (далі –Товар), у кількості 15899,398 кг на загальну суму 1046879,962 грн. з ПДВ.
Частиною 1 ст. 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною
(поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
У відповідності із накладними на відпуск ТМЦ № 1 від 17.02.2009 р., ТМЦ № 2 від 05.03.2009 р., ТМЦ № 3 від 31.03.2009 р. відповідач повернув частину переданого на зберігання Товару, на загальну суму 743997,56 грн. з ПДВ. Факт повернення вказаного Товару підтверджується також Актами прийому-передачі, підписаними та скрпіпленими печатками сторін (належним чином завірені копії накладних та Актів прийому –передачі містяться в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
26.05.2009 р. на підставі п. 2.5. Договору та на виконання Наказу № 1-26/05 від 26.05.2009 р. між сторонами спору було проведено інвентаризацію та виявлено недостачу Товару у кількості 4600, 00 кг, на суму 302882,40 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом звірки зберігання запасів від 26.05.2009 р. та інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповільне зберігання від 26.05.2009 р. (копії документів містяться в матеріалах справи).
У відповідності із ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Приписами статті 944 ЦК України закріплено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Пунктом 2.7 укладеного між сторонами Договору передбачено, зокрема, що Зберігач не має права користуватись переданим йому на зберігання Товаром, а також надавати можливість користуватись ним третім особам, за виключенням випадків купівлі Товару у Поклажодавця.
26.05.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про недостачу товару та відшкодування збитків у розмірі вартості товару, якого не вистачає. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Як передбачено п. 3.2 Договору, Зберігач відшкодовує збитки Поклажодавцю, згідно виставленого рахунку-фактури, у розмірі вартості товару, якого не вистачає або ж товару, що прийшов у непридатність. Оплата проводиться протягом строку вказаного у рахунку-фактурі.
Вказаний пункт Договору відповідає вимогам ч. 1 ст. 952 ЦК України, де встановлено, зокрема, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Як встановлено судом, після звернення позивача до суду, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину відшкодування завданих збитків, в сумі 77882, 40 грн. (платіжні доручення № 4893 від 28.09.2009 р., № 4910 від 29.09.2009 р. та № 4931 від 30.09.2009 р. містяться в матеріалах справи).
Таким чином, провадження в частині стягнення 77882, 40 заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 225000, 00 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-ГТВ” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85, код ЄДРПОУ 31781365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пластохем Київ” (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 5, код ЄДРПОУ 33749302) 225000 (двісті двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. збитків, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 82 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 77882, 40 грн. припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2009 |
Оприлюднено | 16.10.2009 |
Номер документу | 5008146 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні