Рішення

від 09.10.2009 по справі 41/489

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/489

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/489

09.10.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

ДоДержавної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі Київського міського управління з утилізації відходів як вторинної сировини

Простягнення 7 339,5 грн.

                                                                                    Суддя  Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:   Чорній М.С. –дов. № Д-47/09 від 04.08.2009 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського управління «Київміськекокомресурси»державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини Кабінету Міністрів України про стягнення  7 339,5 грн.

Ухвалою від 30.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 31.08.2009 року.

В судовому засіданні 31.08.2009 року, представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 31.08.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом в судовому засіданні встановлено, що Київське міське управління з утилізації відходів як вторинної сировини не є юридичною особою і безпосередньо підпорядкована Державній компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Відповідно до частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Розглянувши матеріали справи та надані документи, суд з власної ініціативи замінив первісного відповідача -  Київське міське управління з утилізації відходів як вторинної сировини на належного відповідача – Державну компанію з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі Київського міського управління з утилізації відходів як вторинної сировини.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 18.09.2009 року.

В судовому засіданні 18.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 18.09.2009 року не з'явився,  вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 18.09.2009 року розгляд справи було відкладнено на 09.10.2009 року.

В судовому засіданні 09.10.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2009 року не з'явився,  вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.10.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(далі –ВАТ «Київгаз»постачальник) (позивач) та Київським міським управління з утилізації відходів як вторинної сировини, який є структурним підрозділом Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України (далі - споживач) (відповідач) був укладений договір поставки природного газу та надання послуг з його транспортування № 211472 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) сторони погодили, що ВАТ «Київгаз»зобов'язується  поставити природний газ, а також виконати послуги з його транспортування розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов'язується прийняти газ і оплатити його на умовах Договору ВАТ «Київгаз»вартість газу та послуги з його транспортування.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що вартість послуг за місяць визначається обсягами газу, протранспортованого у даному місяці, за послуги. Загальна сукупна вартість послуг за договором складається із сум вартості місячних обсягів усіх послуг з газопостачання.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

?          перший платіж споживач здійснює до 15 числа поточного місяця, у розмірі 100% вартості газу та послуг з його транспортуванням передбачених договором на місяць поставки газу;

?          остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених ВАТ «Київгаз», послуг за звітний місяць.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що в платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково зазначати призначення платежу: за послуги з газопостачання, номер договору, дату його підписання.  При наявності заборгованості споживача за даним договором, ВАТ «Київгаз»наділяється правом зараховувати кошти, що надійшли від споживача, як  погашення заборгованості за послуги, надані в минулі періоди за договором, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення черговості платежу.

Позивач на виконання умов договору за лютий та березень 2009 року поставив відповідачу природний газ на суму 7 659,92 грн. Однак відповідач в порушення умов договору з позивачем розрахувався частково на суму 1 843,44 грн. у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5 816,48 грн., що підтверджується розрахунком позивача, актами прийому –передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами.

Крім того, у відповідності до умов Договору та норм чинного законодавства позивач нарахував збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за період з 01.01.2009 року по 12.01.2009 року у розмірі 334,55 грн., що підтверджується актом прийому –передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами від 31.05.2009 року.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 151,03 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 6 151,03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що  в разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, споживач сплачує на користь ВАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Позивач керуючись пунктом 7.3 Договору нарахував та просить стягнути пеню у сумі 567,15 грн. та 7% штраф у сумі 407,15 грн.

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.           

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені норми, а також зважаючи на бюджетне фінансування відповідача та світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені  до 1,00 грн.

Здійснивши перерахунок 7 % штрафу господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 407,15 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 46,62 грн. та 167,55 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних розраховані позивачем вірно, у повній відповідності до норм чинного законодавства, тому підлягають задоволенню повністю відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково  в сумі 159,53 грн. перерахунок яких  здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Печерський р-н, Кловський узвіз, 4, код ЄДРПОУ 20077743) в особі Київського міського управління з утилізації відходів як вторинної сировини (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Печерський р-н, Кловський узвіз, 4, код ЄДРПОУ 21702947) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(місцезнаходження 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б,  код ЄДРПОУ 03346331)  6 151 (шість тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 03 коп. –основного боргу, 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп. –інфляційних витрат, 46  (сорок шість) грн. 62 коп. –3 % річних,   1 (одну) грн. 00 коп.  - пені, 407 (чотириста сім) грн. 15 коп. –штрафу, 94 (дев'яносто чотири) грн. 02 коп. -  державного мита та 108 (сто вісім) грн. 77 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                         О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

14.10.2009 року