Рішення

від 08.10.2009 по справі 23/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  23/91

08.10.09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа  №23/91                                                                                                     08.10.2009

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хема»

доВідкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

проспонукання вчинити дії та стягнення 2 028,83 грн. штрафних санкцій

Суддя  Кирилюк  Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:Єфанов А.В. (директор - Статут, протокол №1 від 17.07.2008 року)Баталов В.Л. (пред за довір.№73 від 25.05.2009 року)

Від відповідача:Оначенко В.Ю. (пред довір.№1-11-11124 від 02.06.2009 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хема»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про спонукання відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»перерахувати залишок коштів з поточного рахунку №26003009566001 відповідно до заяви про закриття рахунку юридичної особи від 23.01.2009 року. Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача пеню, встановлену договором за несвоєчасне перерахування грошових коштів, у сумі 2 028,83 грн. та покласти на Відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання за договором на обслуговування бізнес-пакету №9566 від 16.09.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/91 та призначено її до розгляду на 08.09.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті у судовому засіданні 08.09.2009 року учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Позивача у судовому засіданні надали витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2009 року матеріали та підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання представника не направив, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 17.09.2009 року та 06.10.2009 року.

У судовому засіданні 06.10.2009 року представник Відповідача надав відзив на позовну заяву в якому заперечив проти позову з тих підстав, що згідно Постанови Правління НБУ від 10.02.2009 року №59 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року. Таким чином, представник Відповідача вважає, посилаючись на частину 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання Відповідача перед Позивачем за договором №9566 від 16.09.2008 року.

Крім того представник Відповідача у судовому засіданні надав пояснення по суті справи та повідомив, що грошові кошти вже перераховані з поточного рахунку Позивача за означеними ним платіжними реквізитами. Представник Позивача не підтвердив факт перерахування грошових коштів, проте допустив таку можливість.

Для з'ясування обставин суд оголосив перерву до 8 жовтня 2009 року. У судовому засіданні 8 жовтня 2009 року було з'ясовано, що твердження представника Відповідача про відсутність предмету позову не ґрунтується на фактичних обставинах.

У судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 16 вересня 2008 року було укладено договір на обслуговування бізнес-пакету №9566. Означений договір визначив відносини сторін при відкритті та обслуговуванні поточних, прибуткових та депозитних рахунків, встановленні та обслуговуванні системи «Клієнт-Банк»,  відкритті карткових рахунків та оформлення корпоративної платіжної картки тощо.

Відповідно до укладеного договору №9566 від 16.09.2008 року у день його укладення Відповідачем було відкрито Позивачу поточний рахунок №26003009566001.

Платежі за означеним рахунком Позивач з 01.10.2008 року мав право виконувати за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк».

Відповідно до пункту 4.2.2 договору №9566 від 16.09.2008 року Позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства та договору.

Статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлюється, що кошти в Україні існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до пункту 7.1.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточним рахунком визначається рахунок, що відкривається банком клієнту  на  договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За умовами пункту 1.31 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжним інструментом визначається засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання  якого  ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів відносяться  документи на переказ та спеціальні платіжні засоби. Документом на переказ Закон визначає електронний або паперовий документ, що використовується банками, їх клієнтами,  для передачі доручень на переказ коштів. Пунктом 18.1. Закону встановлено, що електронний документ на переказ має  однакову  юридичну силу  з  паперовим  документом.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, одним із документів на переказ безготівкових грошових коштів визначається платіжне доручення - розрахунковий  документ,  що   містить письмове  доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку  зазначеної  суми  коштів  та  її перерахування  на рахунок отримувача. Відповідно до пункту 1.9 Інструкції доручення платників про списання коштів  зі своїх рахунків банки приймають до виконання  виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. Доручення платників про списання  коштів  зі  своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України. За несвоєчасне списання/зарахування коштів  з/на  рахунків/и клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами (пункт 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Судом встановлено, що Позивач 23.01.2009 року звернувся до Відповідача із заявою про закриття поточного рахунку №26003009566001 та перерахування залишку грошових коштів на свій поточний рахунок в іншій банківській установі. Відповідно до пункту 13.1 договору №9566 від 16.09.2008 року рахунки Позивача закриваються Відповідачем, у тому числі,  на підставі заяви.  Відповідно до пункту 13.3 договору у разі закриття рахунків Відповідач повинен здійснити остаточні операції за рахунками Позивача та перерахувати залишок коштів на підставі платіжного доручення на інший, відкритий клієнтом рахунок, зазначений у заяві про закриття рахунку.

30 січня 2009 року Позивач надав Відповідачу платіжне доручення №5 на перерахування залишку грошових коштів у сумі 18 700,18 грн. на власний рахунок у ВАТ «ВТБ Банк», зазначений у заяві про закриття рахунку. Означений платіжний документ Відповідачем виконано не було.

Факт невиконання Відповідачем своїх зобов'язань також підтверджено довідкою №8671/0101 від 20.07.2009 року, виданою в.о. директора філії ВАТ КБ «Надра»Київське Регіональне Управління, з якої вбачається наявність залишку на рахунку у сумі 18 700,18 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 1068 Цивільного кодексу України Відповідач зобов'язаний за розпорядженням клієнта перераховувати з його рахунку грошові кошти у день надходження відповідного розрахункового документу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до правових приписів статті 1066 Цивільного кодексу України, пункту 4 статті 342 Господарського кодексу України, пункту 7.1.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»на поточних рахунках зберігаються грошові кошти клієнтів банківських установ. Таким чином, Відповідач не мав правових підстав затримувати перерахування коштів, які є власністю Позивача. Посилання Відповідача на введення Національним банком України мораторію відповідно до статті 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»не можуть бути прийняті судом як об'єктивна причина невиконання обов'язків за договором про обслуговування поточного рахунку, оскільки судом встановлено, що платіжне доручення №5 було надано Відповідачу для виконання 30.01.2009 року, тобто за десять днів до введення мораторію. Крім того, мова у даному випадку йде не про кредиторську заборгованість Відповідача перед Позивачем, а про неправомірне обмеження права розпорядження власником належними йому грошовими коштами, які знаходились у Позивача на зберіганні. Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що єдиною підставою обмеження розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта банківської установи, може бути виключно відповідне судове рішення, прийняте у випадках, встановлених законом.

Таким чином, судом встановлено порушення господарського зобов'язання Відповідачем в частині не виконання ним платіжного доручення №5 від 30.01.2009 року на суму 18 700,18 грн. у встановлений договором строк.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).  

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 9.2 договору №9566 від 16.09.2008 року встановлено, що у випадку несвоєчасного списання з рахунку Позивача грошових коштів, Відповідач сплачує на його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно списаної суми за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми переказу.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення передбаченої пунктом 9.2 договору №9566 від 16.09.2008 року пені.

Відповідно до статті 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»в період дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції  за  невиконання  чи неналежне виконання зобов'язань  перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, заявлена позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, за період з 30.01.2009 року по 10.02.2009 року (тобто, за період прострочки виконання до введення мораторію) у сумі 122,95 грн.

Позивач не позбавлений можливості після закінчення мораторію звернутись до Відповідача з окремим позовом про стягнення нанесених йому збитків та застосування відповідних правових наслідків, встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хема»до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»перерахувати залишок коштів у сумі 18 700,18 грн. на поточному рахунку №26003009566001, відкритий товариству з обмеженою відповідальністю «ХЕМА»у філії ВАТ КБ «Надра»Київське Регіональне Управління, МФО320564, на поточний рахунок №26006301020610, відкритий товариству з обмеженою відповідальністю «ХЕМА»у ВАТ «ВТБ БАНК», МФО321767.

3.          Стягнути з  відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 21707100), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕМА»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 98, ідентифікаційний код 36038442) пеню у сумі 122,95 грн. (сто двадцять дві гривні 95 копійок), державне мито у сумі 207,30 грн. (двісті сім гривень 30 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

4.          В решті позовних вимог - відмовити.

5.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання 09.10.2009 року