Постанова

від 20.12.2011 по справі 30/264

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД        01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.12.2011                                                                                           № 30/264 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Разіної  Т.І. суддів:            Дзюбка П.О.           Гарник Л.Л. за участю представників сторін: від позивача:  не з'явилися; від відповідача: Григорьєва О.О. – представник за довіреністю б/н від 30.06.11; від третьої особи: не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної геологічної служби на рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011 р. у справі № 30/264 за позовом   Української універсальної біржі, м. Полтава до                   Державної геологічної служби, м. Київ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державне казначейство України, м. Київ про                стягнення 63000 грн.       ВСТАНОВИВ: У вересні 2011 року Українська універсальна біржа звернулась з позовом до  Державної геологічної служби про стягнення 63000 грн. заборгованості за договором № 54 від 20.07.2009 про надання послуг (далі по тексту - договір). Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов зазначеного вище договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2011 р. у справі № 30/264 позовом української універсальної біржі до Державної геологічної служби про стягнення 63 000 грн. позов задоволено повністю (суддя Ващенко Т.М.). Стягнуто з відповідача на користь позивача 63 000 грн.  заборгованості, 630 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором № 54 від 20.07.2009 року про надання послуг обов'язку по сплаті наданих позивачем послуг ліцитатора не виконав, в зв'язку з чим у Державної геологічної служби виникла заборгованість перед Українською універсальною біржею в сумі 63 000 грн. Суд обґрунтовує  рішення положеннями п.п. 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3 договору  та ст.ст. 525, 526, 530, 625,  901, 903 ЦК України.   Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державна геологічна служба звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011 р. у справі № 30/264 скасувати. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, не зазначаючи при цьому, які саме норми порушив та факти, що не дослідив місцевий господарський суд. Апелянт, посилаючись на положення п.п. 3.2, 3.3 п. 3 договору, а також ч.1 ст. 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, підтверджує, що Акт приймання-передачі наданих послуг не був підписаний уповноваженим представником Державної геологічної служби станом на встановлену Договором дату, оскільки станом на 30.12.2010, Державній геологічній службі не було надано Акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженим представником Української універсальної біржи. Таким чином апелянт зазначає, що у зв'язку з відсутністю підписаного уповноваженим представником виконавця акту приймання-передачі наданих послуг та неможливістю його реєстрації до закінчення бюджетного періоду 2010 року, а також враховуючи положення п.п. 2.2, 2.3, 2.8 п. 2 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України затвердженого наказом Держказначейства від 09.08.2004 № 136, зареєстрованого в Мін'юсті від 30.08.2004 № 1068/9667, ст. 3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI було неможливо здійснити оплату наданих послуг за рахунок державних коштів у 2010 році. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.201 року за клопотанням представника позивача на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України та зобов'язано відповідача до 15.12.2011 року направити третій особі  копію позовної заяви за вих. № 235/1 від 23.08.2011 року з доданими до неї копіями документів, що містяться у матеріалах справи; копію апеляційної скарги за вих. № 1767-8 /12 від 07.11.2011 року до неї копіями документів, що містяться у матеріалах справи; копію пояснень за вих. № 1779-28/12 від 12.12.2011 року. На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.12.201 року 16.12.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов лист за вих. № 1778-28/12 від 14.12.2011 року щодо залучення державного казначейства як третьої особи. Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 р. № 01-23/3/5, розгляд апеляційної скарги у справі № 30/264 здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Дзюбко П.О., Гарник Л.Л. Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2011 року підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав, а також з підстав, викладених у поясненнях № 1779-28/12 від 12.12.2011 року, що були надані представником відповідача у судовому засіданні 13.12.2011 року. Представник позивача в судове засідання 20.12.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений. Представник третьої особи  в судове засідання 20.12.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги  і  перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції 20.07.2009 між Українською універсальною біржею (виконавець) та Державною геологічною службою (замовник) укладено Договір № 54 про надання послуг, відповідно до умов якого (п. 1.1) передбачено, що в порядку і на умовах, визначних Порядком проведення у 2009 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.09. № 609 та цим договором, виконавець надає послуги ліцитатора для проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами у 2009 та 2010 році. За своєю правовою природою укладений договір є договором про надання послуг. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно п. 2.2 договору передбачено, що виконавець має право отримати за надані послуги оплату в розмірах і строках, передбачених Договором. Відповідно до п. 2.3 договору, замовник зобов'язався прийняти від Виконавця надані послуги, якщо такі послуги відповідають умовам договору, і оплатити їх згідно акту приймання-передачі робіт (послуг). Пунктом 3.1 договору передбачено, що за надання передбачених договором послуг, Замовник протягом 5 днів після проведення аукціону сплачує виконавцю плату за проведення торгів в сумі 4 800 000 (чотири мільйони вісімсот тисяч) грн. 00 коп., ПДВ не сплачується. Згідно п. 3.2 договору встановлено, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. У відповідності до п. 3.3 договору, сторонами погоджено, що підписання акту прийому-передачі наданих послуг представником Замовника здійснюється в одноденний термін після проведення аукціону та є підтвердженням відсутності претензій з боку сторін. Апелянт зазначив, що з моменту підписання зазначеного договору та до моменту виникнення спірних правовідносин, у 2009 та 2010 роках позивачем було проведено 17 аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами у відповідача, після проведення яких відповідачем було повністю оплачено надання послуг позивача. Позивачем 29.12.2010 року було проведено аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, за результатами якого було продано 9 позицій, за кожну з яких позивач мав отримати винагороду у розмірі 7000,00 грн., а всього 63000,00 грн. При цьому апелянт не заперечує, що 29.12.2010 Українською універсальною біржею було проведено аукціон, за результатами якого було продано 9 позицій, за кожну з яких виконавець повинен був отримати винагороду в розмірі 7 000 грн. З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2010 між сторонами було підписано акт приймання-передачі робіт (послуг), виконаних (наданих) за договором № 54 про надання послуг від 20.07.09., згідно якого сторонами було підтверджено, що роботи (послуги) щодо надання послуг ліцитатора, призначеного на 29.12.2010, виконані (надані) виконавцем у встановлений термін, у повному обсязі та із дотриманням інших умов договору. Також в зазначеному вище акті вказано, що в ході аукціону 29.12.2009 було продано 9 позицій, в зв'язку з чим загальна сума складає 63 000 грн. Судом першої інстанції встановлено, що згідно вказаного акту у замовника аукціону претензій до якості виконаних (наданих) робіт (послуг) немає. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, стосовно встановлення факту виконання позивачем умов договору та надання у зв'язку з цим відповідних послуг ліцитатора на користь відповідача на суму 63 000 грн., що підтверджується актом від 29.12.2010 приймання-передачі робіт (послуг), виконаних (наданих) за договором № 54 про надання послуг від 20.07.2009. В свою чергу відповідач підтверджує, що він не сплатив позивачу вартість вказаних послуг у повному обсязі, здійснивши лише часткове погашення заборгованості в сумі 61 950 грн., що підтверджується платіжним дорученням № U1166484 від 17.09.2009.   Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем виконані умови п.п. 3.2, 3.3 договору, в одноденний термін після проведення аукціону(в день проведення аукціону - 29.12.2010) між сторонами на виконання умов договору (п.п. 3.2, 3.3) було підписано акт приймання-передачі робіт (послуг), виконаних (наданих) за договором № 54 про надання послуг від 20.07.2009, згідно якого сторони підтвердили, що 29.12.2010 виконавцем були надані Замовнику послуги ліцитатора на суму 63 000 грн. Зазначений вище акт підписано представниками сторін та скріплено печатками. Крім того, з вказаного вище акта вбачається, що у замовника аукціону претензій до якості виконаних робіт (послуг) немає. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по сплаті наданих позивачем послуг ліцитатора не виконав, в зв'язку з чим у Державної геологічної служби виникла заборгованість перед Українською універсальною біржею в сумі 63 000 грн. Виходячи з вищенаведеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі. Наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення відповідача судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки спростовуються положеннями ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було. Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 42,  43, 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011 р. у справі  № 30/264 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної геологічної служби залишити без задоволення. Головуючий суддя                                                                      Разіна  Т.І. Судді                                                                                          Дзюбко П.О.                                                                                           Гарник Л.Л.