Ухвала

від 07.10.2009 по справі 11/102пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/102пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

07 жовтня 2009 р.                                                                                   № 11/102пд  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ,

на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2009

зі справи № 11/102пд

за позовом відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ,

до приватного підприємства "ВІВ і КО", м. Луганськ,

про стягнення 18 666 грн., розірвання договору та про зобов'язати вчинити певні дії,

та зустрічним позовом приватного підприємства "ВІВ і КО" (далі –Підприємство)

до відділу реклами Луганської міської ради (далі –Відділ реклами)

про визнання додаткової угоди частково недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Відділ реклами звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Підприємства 18 666 грн. заборгованості, про розірвання договору від 09.09.2005 № 238 та про зобов'язання демонтувати рекламні конструкції.

Підприємство подало зустрічний позов про визнання недійсними пунктів 1 та 5 додаткової угоди від 01.08.2006 № 003 до договору від 09.09.2005 № 238.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов - задоволено.

Відділ реклами 31.08.2009 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначене рішення місцевого суду від 22.07.2009 скасувати та прийняти нове рішення зі справи.  

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (далі –Декрет).

Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита з позовних заяв немайнового характеру встановлено в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету розмір ставки державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.   

Відділом реклами до касаційної скарги додано платіжне доручення від 27.08.2009 № 72 про сплату державного мита в сумі 85 грн.

Проте, вимагаючи скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі, Відділ реклами мав сплатити державне мито в сумі 178,33 грн., виходячи не лише з вимог немайнового характеру за первісним та зустрічним позовами (про розірвання договору і зобов'язання вчинити певні дії; про визнання додаткової угоди частково недійсною), але й з вимог майнового характеру за первісним позовом (стягнення 18 666 грн.), чого ним зроблено не було.   

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Сплачене  Відділом реклами з касаційної скарги державне мито в сумі        85 грн. підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до пункту 2 частини першої статті 8  Декрету.

Керуючись статтею 46, пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2009 зі справи № 11/102пд до розгляду не приймати та повернути відділу реклами Луганської міської ради.

2. Повернути відділу реклами Луганської міської ради державне мито в сумі 85 грн. Видачу відповідної довідки доручити господарському суду Луганської області.

Суддя               В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов