Рішення

від 20.09.2011 по справі 2-5796/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.09.2011

Справа № 2-5796/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого -судді Макарова М.О.

при секретарі -Дацій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що шлюбні відносини у них з відповідачем припинені, оскільки останнім часом між ними почали виникати сварки з приводу взаємного непорозуміння в родині. З квітня 2011 року вони не ведуть спільного господарства. Вважає, що їхня родина остаточно розпалася, тому просила шлюб між ними розірвати.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила шлюб розірвати.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що сторони з 22 вересня 2007 року перебувають в зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб серії І-КИ № 084689, видане 22 вересня 2007 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 736 від 22 вересня 2007 року). Від шлюбу дітей не мають.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На зазначене звернув увагу і п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" в якому зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що сторони не втратили одне до одного почуття любові, а навпаки відносяться одне до одного з повагою та ніжністю і не змогли обґрунтувати, чому шлюб необхідно розірвати.

Враховуючи те, що розірвання шлюбу між сторонами може призвести до порушення інтересів сторін, крім того переконливих доказів для розірвання шлюбу позивачка не надала, суд вважає що підстав для розірвання шлюбу немає, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 209, 212-214 ЦПК України, ст. 112 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.О. Макаров