Рішення

від 06.10.2009 по справі 22/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  

06 жовтня 2009 р.   Справа № 22/117   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Іліон К",  вул. Федьковича, 29, м.Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400,

до відповідача:  відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк "Дністер", вул.Переяславська,6а, м.Львів,79000,  в особі Івано-Франківської філії,  вул. Незалежності, 93а, м.Івано-Франківськ, 76018,

про  стягнення заборгованості в сумі 13 264, 79 грн.,

                                                   

за участю представників сторін:

від позивача: представник Гавриляк Б.Б. (довіреність б/н від 15.06.2009р.),

від відповідача: не з'явився;

 

                                                                  в с т а н о в и в:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Іліон К" заявлений позов до відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк "Дністер" в особі Івано-Франківської філії про стягнення неповернутих коштів в сумі 13 264, 79 грн.

          Позивач подав заяву від 06.10.2009р. про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі  1155,24грн. Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, а тому вказана заява прийнята судом.                       

          Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського рахунку від 02.10.2007р. (надалі”договір”), відповідно до п.2.1.1., п.2.2., п.2.3.2. якого банк зобов'язувався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України, мав право використовувати кошти клієнта, які зберігаються на його рахунку, гарантуючи їх збереження і проведення операцій відповідно до чинного законодавства України і нормативних актів НБУ, а клієнт мав право самостійно розпоряджатись коштами на своїх рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства, мав право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших, обумовлених договором, послуг. Позивач посилається на те, що 18.02.2009р. надав відповідачу ряд платіжних доручень на переказ коштів, які належним чином виконані не були. При цьому відповідач повідомив позивача про повернення коштів на поточний рахунок, їх блокування і поширення на них дії мораторію відповідно до положень ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.  Позивач вказує на те, що 25.06.2009р. подав заяву про розірвання договору банківського рахунку та його закриття.  Вважає, що відповідно до ч.1,3 ст.1075 ЦК України, п.20.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою  правління НБУ від 12.11.2003р. №492 та зареєстрованої Мінюстом України 17.12.2003р. за №1172/8493, банк зобов'язаний був видати клієнтові залишок коштів на рахунку, однак цього не зробив. Відповідно до виписки з особового рахунку позивача станом на 01.10.2009р. залишок коштів становить 1155,24грн. Вважає, що дія мораторію на спірні правовідносини не поширюється, оскільки  обов'язок  по поверненню  коштів виник у відповідача після введення мораторію і вказані дії відносять до поточних операцій банку.

          Відповідач заявлений позов не визнав і зазначив, що постановою Правління НБУ від 16.04.2009р. №229 у ВАТ “Дністер”  з 17.04.2009р. призначена тимчасова адміністрація строком на один рік (до 16.04.2010р.) і відповідно до ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Враховуючи положення п.20.5. зазначеної Інструкції, вказував на необхідність врегулювання питання щодо не виконаних та не відкликаних платіжних доручень позивача, що позбавляє можливості належним чином визначити залишок коштів на рахунку.

          

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

          Між позивачем, як клієнтом, та відповідачем (банком) був укладений договір банківського рахунку від 02.10.2007р., відповідно до п.1.1. якого банк відкриває клієнту поточний мультвалютний рахунок №2600414310 (надалі”рахунок”)  та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів НБУ та внутрішніх правил банку.

Листом №01/06 від 25.06.2009р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору банківського рахунку та подав заяву про його закриття. Вказаний лист та заява зареєстровані банком за вх.№№3525,3526 від 25.06.2009р.  

Як передбачено п.7.6. договору, рахунок закривається на підставі та у порядку, визначеному  чинним законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та внутрішніми правилами банку. Згідно п.7.7. договору у разі розірвання договору за заявою клієнта  рахунок закривається за умови здачі чекової книжки та відсутності заборгованості за договором.

          При вирішенні даного спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Аналогічно в ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. За приписами п.1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на іншій рахунок в строки і в порядку, встановленими банківськими правилами (п.3 ст.1075 ЦК України).

          Відповідно до п.20.5., п.20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою  правління НБУ від 12.11.2003р. №492 та зареєстрованої Мінюстом України 17.12.2003р. за №1172/8493, закриття   поточного   рахунку  за  бажанням  клієнта здійснюється   на  підставі  його  заяви  про  закриття  поточного рахунку; банк  за  наявності  коштів на поточному рахунку, який закривається  на  підставі  заяви  клієнта,  здійснює  завершальні операції  за  рахунком  (з  виконання платіжних вимог на примусове списання    (стягнення)    коштів,    виплати   коштів   готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо); датою закриття  поточного  рахунку вважається наступний після проведення останньої  операції  за  цим  рахунком  день. Як передбачено п.8.1. ст.8 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, банк  зобов'язаний  виконати   доручення   клієнта,   що міститься  в  розрахунковому  документі,  який  надійшов  протягом операційного часу банку, в день його надходження;  у разі  надходження  розрахункового  документа   клієнта   до обслуговуючого  банку  після  закінчення  операційного  часу  банк зобов'язаний виконати доручення  клієнта,  що  міститься  в  цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

          В порушення наведених вимог  відповідач не вчинив належних дій при закритті банківського рахунку, а тому з нього належить стягнути залишок коштів на рахунку позивача. Відповідно до виписки з особового рахунку позивача станом на 01.10.2009р. залишок коштів становить 1155,24грн.

          Призначення НБУ відповідно до ст.ст.75,85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів банку не впливає на його обов'язок щодо виконання вказаних зобов'язань, оскільки відповідно до ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ( в редакції чинний на час подання заяви)  мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. В ст.85 даного закону визначено, що мораторій на  задоволення  вимог  кредиторів  поширюється  на зобов'язання,   строки   виконання  яких  настали  до  призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію:

    1) забороняється стягнення на підставі виконавчих  документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

    2) не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  інші фінансові(економічні)   санкції   за  невиконання  чи  неналежне  виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і  зборів(обов'язкових платежів);

мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій.

          В даному випадку згідно постанови Правління НБУ від 16.04.2009р. №229 призначено тимчасову адміністрацію   і введено  мораторій з 17.04.2009р., а заява про закриття банківського рахунку подана 25.06.2009р. Тобто, вказані зобов'язання банку виникли після призначення тимчасової адміністрації та після введення мораторію.

            Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.          

          Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно  до задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ :          

          Позов задовольнити.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства селянський комерційний банк "Дністер"   (вул. Незалежності, 93а, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 26534756) в користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Іліон К"(вул. Федьковича, 29, м.Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400, код ЄДРПОУ 35301019) - 1155,24грн. неповернутих коштів, а також11,55грн. сплаченого державного мита та 27,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          

           Наказ видати стягувачеві після набрання рішення законної сили.  

       Суддя                                                                                Малєєва Олена Вікторівна

           Повне рішення, яке оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, підписане 12.10.2009р.

Виготовлено  в АС "Діловодство суду"

---

помічник судді Бандура Володимир Степанович  

     12.10.2009р.