Рішення

від 01.10.2009 по справі 33/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.09                                                                                           Справа№ 33/115

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Приватного підприємства «Тріада –Форум Транс»(м. Львів)

до відповідача :Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львіввікнопласт»(м. Львів)

про :стягнення 136 770 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 67 коп. (з яких: 107 887,78 грн. –основний борг; 12 784,06 грн. –пеня; 2 753,36 грн. –3 % річних; 13 345,47 грн. - інфляційні).

                                                                                         Суддя :                             Цікало А.І.                                                                                          При секретарі :              Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Босак О.Є. –представник (довіреність № 25-08/09 від 25.08.2009 р.)

Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: 07.09.2009 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 6453 поступила позовна заява від Приватного підприємства «Тріада –Форум Транс»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львіввікнопласт»(м. Львів) про 136 770 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 67 коп. (з яких: 107 887,78 грн. –основний борг; 12 784,06 грн. –пеня; 2 753,36 грн. –3 % річних; 13 345,47 грн. - інфляційні).

Ухвалою суду від 09.09.2009 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.10.2009 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.09.2009 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 01.10.2009 р. представник позивача представив суду витребувані матеріали.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.09.2009 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

22 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львіввікнопласт»та Приватним підприємством «Тріада –Форум Транс»було укладено Договір субпідряду №01/2008Б (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Субпідрядник зобов'язується в порядку, передбаченому цим Договором виконати роботи по влаштуванню підлоги з гранітних плит на цементоклею за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 67Г- вул. Панча, 2а (№3).

Згідно п. 4.2. Договору, початок та завершення виконання робіт оформляється Підрядником та субпідрядником двосторонніми актами.

Відповідно до п. 8.1. Договору, договірна ціна передбачених цим Договором робіт встановлюється динамічною і визначається згідно актів приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно додатку № 1 до Договору субпідряду № 1/2008Б від 22.05.2008 року (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) договірна ціна становить 2 747 126,40 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до н. 9.1. Договору, оплата виконаних робіт буде здійснюватись на основі п.п. 9.2.1., 9.2.2 цього Договору.

Згідно п. 9.2. Договору, розрахунки за виконання робіт здійснюються щомісячно проміжними платежами в межах узгодженого графіка оплати робіт в такому порядку:

-          Авансовий платіж в розмірі 50 % від вартості робіт, матеріалів, визначеної в графіку виконання робіт, шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок Субпідрядника до 15 числа поточного місяця. У подальшому аванс зараховується в рахунок оплати виконаних Субпідрядником робіт на підставі актів виконаних робіт.

-          Протягом 5 днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт, Підрядник перераховує Субпідряднику решту грошей, з врахуванням сплаченого авансу.

-          Субпідрядник щомісяця сплачує Підряднику платіж (генпослуги) в розмірі 1,1 % від  вартості фактично виконаних робіт за послуги організації та координації робіт на об'єкті, які сплачуються шляхом утримання Підрядником відповідних сум з належної субпідряднику винагороди.

Безпосередні зобов'язання відповідача стосовно оплати підрядних робіт на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт передбачені в підпунктом 9.2.2. п. 9.2. Договору, а саме протягом 5 днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт, Підрядник перераховує Субпідряднику решту грошей, з врахуванням сплаченого авансу.

Як вбачається з матеріалів справи сторони встановили порядок розрахунків між собою за цим Договором на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт.

Виконані ПП «Тріада – Форум Транс»роботи були прийняті ТзОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»по наступних актах:

-          Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року на суму 18 201,60 грн. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи);

-          Акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 280 000,80 грн. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи);

-          Акт № 3 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року на суму 465 777,60 грн. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи);

-          Акт № 4 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на суму 121 435,20 грн. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи);

-          Акт № 5 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 7 789,20 грн. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи);

а  всього  виконано  підрядні  роботи  на  загальну  суму 893 204  (вісімсот дев'яносто три тисячі двісті чотири) грн. 40 коп.

Станом на час підписання вказаних актів у відповідача зауважень щодо якості виконаних робіт не було

Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав покладені на нього згідно з Договором субпідряду зобов'язання щодо виконання підрядних робіт перед відповідачем та виконав роботи на загальну суму 893 204 (вісімсот дев'яносто три тисячі двісті чотири) гри. 40 коп.

ТзОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнонласт»провело частковий розрахунок за виконані підрядні роботи  із ПП «Тріада –Форум Транс»на загальну суму 775 576 (сімсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гри. 22 коп.

Таким чином ТзОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»виконало свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за виконані підрядні роботи частково, внаслідок чого виникла заборгованість перед ПП «Тріада –Форум Транс».

31 жовтня 2008 року між ТзОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»та ПП «Тріада –Форум Транс»було підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 31.10.2008 року (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), яким підтверджено факт заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи в сумі 120 098 (сто двадцять тисяч дев'яносто вісім) грн. 58 коп.

Після підписання вказаного Акту взаємозвірки,  ПП «Тріада –Форум Транс»були виконані роботи на суму 7 789 ( сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 20 коп., що підтверджується Актом № 5 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

З метою врегулювання спору в досудовому порядку ПП «Тріада –Форум Транс»звернулося до ТзОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»з претензією № 6 від 02 лютого 2009 року з проханням оплатити борг на загальну суму 107 887,78 грн., яка останнім залишена без розгляду та відповіді.

Пунктом 12.4.1. Договору Сторонами було погоджено, що за порушення грошових зобов'язань Підрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час порушення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Станом на день звернення з позовом до суду відповідач заборгованості за виконані роботи не погасив і така становить  107 887,78 грн.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та Договору, нараховано: 12 784,06 грн. –пені, 2 753,36 грн. –3 % річних та 13 345,47 грн. - інфляційних.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

У зв'язку з необхідністю звернення до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором субпідряду №01/2008Б від 22.05.2008 року, Приватним підприємством «Тріада-Форум Транс»25.08.2009 р. було укладено договір № 25/08-09 про підготовку та ведення справи в суді (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) з адвокатом Босак О.Є., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1513 від 13.05.2009 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), відповідно до умов якого, виконавець взяв на себе зобов'язання щодо надання послуг по вивченню матеріалів, підготовки позовної заяви та представленню інтересів замовника в суді.

Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник сплачує виконавцю винагороду, за надання послуг за цим договором, в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. протягом 10 днів з моменту підписання договору.

На виконання п. 4.3 Договору, 04.09.2009 р. між сторонами було підписано Акт здачі – приймання виконаних робіт № 04/09-09 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи). Зауважень щодо якості наданих юридичних послуг у замовника не було.

Відповідно до умов Договору та вказаного Акту, Приватне підприємство «Тріада –Форум Транс», платіжним дорученням № 64 від 04.09.2009 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) сплатило за надані юридичні послуги 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Інтереси позивача в судовому засіданні 01.10.2009 р. представляв адвокат Босак О.Є.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частинами 1 та 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов‘язання, які виникають між суб‘єктами господарювання або між суб‘єктами господарювання і негосподарюючими суб‘єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов‘язаннями.  

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»N 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (із наступними змінами та доповненнями), цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»N 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (із наступними змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»N 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (із наступними змінами та доповненнями), розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих  та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судові рішення», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Тріада –Форум Транс»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львіввікнопласт»(м. Львів) про стягнення 136 770 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 67 коп. (з яких: 107 887,78 грн. –основний борг; 12 784,06 грн. –пеня; 2 753,36 грн. –3 % річних; 13 345,47 грн. - інфляційні) обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Державне мито, згідно платіжного доручення № 65 від 04.09.2009 р. позивачем сплачено в сумі 1 367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 71 коп.

Згідно платіжного доручення № 66 від 04.09.2009 р. позивачем сплачено 236 (двісті тридцять шість) грн. 00  коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Щодо стягнення з відповідача 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат, пов‘язаних з наданням послуг адвокатом, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, оскільки представником позивача представлено належні докази надання таких послуг та оплати їх позивачем.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 217, 218, 223, 230, 231, 232 ГК України,  ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»N 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (із наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Приватного підприємства «Тріада – Форум Транс»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львіввікнопласт»(м. Львів) про стягнення 136 770 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 67 коп. (з яких: 107 887,78 грн. –основний борг; 12 784,06 грн. –пеня; 2 753,36 грн. –3 % річних; 13 345,47 грн. - інфляційні) –задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львіввікнопласт»(вул. Тарнавського, 74 А, м. Львів, 79017; код ЄДРФОП 33753008) на користь Приватного підприємства «Тріада Форум Транс»(вул. Антоновича, 122/122а, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 35720898) –136 770 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 67 коп. (з яких: 107 887,78 грн. –основний борг; 12 784,06 грн. –пеня; 2 753,36 грн. –3 % річних; 13 345,47 грн. - інфляційні), 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. –послуг адвоката, 1 367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 71 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00  коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Відповідно до ч. 3 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                             Цікало А.І.