Ухвала

від 08.10.2009 по справі 11/55-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/55-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

08 жовтня 2009 р.                                                                                   № 11/55-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши  касаційну  скаргу  

ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 р.

у справі№ 11/55-08

за позовомВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"

до1. ТОВ "Новий Океан" (відповідач-1);2. ТОВ "Альрамі" (відповідач-2)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Сумської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" (третя особа-1);2. ТОВ "Фрунзе-Авто" (третя особа-2)

про розірвання договорів купівлі-продажу, витребування майна та стягнення коштів

в с т а н о в и в:

ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ "Новий Океан" про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2007 р., зареєстрованого приватним нотаріусом Нагорною Н.В. за № 1001, та договір купівлі-продажу від 05.03.2007 р. № 4/81, укладених між позивачем та відповідачем-1, витребування від відповідача-1 та повернення позивачу майнового комплексу –складу паливно-мастильних матеріалів, до складу якого входить майно на загальну суму 3 030 000,00 грн., стягнення з відповідача-1 281 281,62 грн. інфляційних втрат, 41 606,85 грн. 3% річних та 225 895,18 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.03.2009 р. у справі № 11/55-08 залучено в якості співвідповідача ТОВ "Альрамі".

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, поданої до господарського суду Сумської області 13.04.2009 р., позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2007 р., зареєстрований приватним нотаріусом Нагорною Н.В. за № 1001, та договір купівлі-продажу від 05.03.2007 р. № 4/81, що укладені між позивачем та відповідачем-1, витребувати від відповідача-2 та повернути позивачу майновий комплекс –склад паливно-мастильних матеріалів, до складу якого входить майно на загальну суму 3 030 000,00 грн., стягнути з відповідача-1 599 594,09 грн. інфляційних втрат, 65 315,70 грн. 3% річних та 293 698,32 грн. пені.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.04.2009 р. у справі № 11/55-08, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 р., позов задоволено частково: стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 599 594,09 грн. інфляційних збитків, 65 315,70 грн. 3 % річних та 50 000,00 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 р. та рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2009 р. у справ № 11/55-08 в частині задоволення позову про стягнення 599 594,09 грн. інфляційних збитків, 65 315,70 грн. 3 % річних, а також про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 76 141,77 грн. залишити без змін, а в іншій частині постанову господарських судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов до висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги в порушення вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито".

Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).

Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставку державного мита з позовних заяв немайнового характеру встановлено в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з ч. 1 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.

Відповідно до п. 36 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита, розробленої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.

Скаржник у касаційній скарзі просить переглянути оскаржувані судові рішення у частині, яка містить висновки щодо двох вимог немайнового характеру (про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2007 р. та про розірвання договору купівлі-продажу від 05.03.2007 № 4/81), а також щодо вимог майнового характеру (про витребування майнового комплексу –складу паливно-мастильних матеріалів, до складу якого входить майно на загальну суму 3 030 000,00 грн., та про стягнення пені у розмірі 217 556,55 грн.).

Скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення № 13842 від 26.08.2009 р., що свідчить про сплату державного мита в сумі 12 750,00 грн., тобто за вимоги майнового характеру. Водночас до касаційної скарги не додано доказів сплати державного мита за дві вимоги немайнового характеру.

   За таких обставин, до касаційної скарги не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

   Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Керуючись ст. 46, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

 Касаційну скаргу ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 р. у справі № 11/55-08 повернути заявнику.

Головуючий суддя                                                               О.В. Кот

Судді                                                                                       А.М. Демидова

                                                                                                          С.Р. Шевчук