Ухвала

від 29.03.2010 по справі 15/367

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

ПРО ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

"29" березня 2010 р. № 15/367

Суддя Кравець С.Г., розглянувши

позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Київ)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 10 530,00 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення на свою користь з відповідача 10530,00грн. заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, з метою забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на квартиру відповідача за адресою: АДРЕСА_1, а також на майно, що в ній знаходиться, та заборонити відповідачу відчужувати їх.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Арешт накладається у розмірі ціни позову.

Як зазначається в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. N02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" з відповідними змінами, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (п.3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.94 р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Відповідно до пп.1.1 (абз.2) п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006р. №01-8/2776 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Як вбачається з поданих позивачем документів, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущенні позивача щодо неможливості у подальшому виконання рішення суду без посилання на будь-які факти.

При застосуванні заходів до забезпечення позову основним елементом є наявність доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач, заявляючи клопотання про вжиття таких заходів. При цьому слід враховувати, що для достатнього обґрунтування припущення щодо наявності реальної небезпеки зникнення або погіршення майна, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому, серед іншого, можуть бути подані докази вчинення відповідачем з цим майном певних дій як в процесі розгляду справи, так і до початку її розгляду.

Водночас, позивачем не зазначено жодних фактів та не надано доказів щодо наявності реальної небезпеки зникнення, зменшення за кількістю або погіршення майна, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості клопотання позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову на даній стадії провадження у справі. В зв'язку з цим, у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 61, 64-67, 86 Господарського процесуального кодексу України,:

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.

2. Розгляд справи призначити на "22" квітня 2010 р. о 11:30.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Житомир, майдан Путятинський,3/65 в кімнаті № 204.

3. Зобов'язати позивача:

- надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- надати довідку про включення до ЄДР (оригінал для огляду в судовому засіданні);

- письмово повідомити про стан заборгованості на дату судового засідання;

- інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

4. Зобов'язати відповідача:

- надати господарському суду письмовий відзив на позовну заяву. Наявні заперечення обґрунтувати документально;

- надати довідку про включення до ЄДР, Свідоцтво про державну реєстрацію;

- у разі погашення боргу, надати відповідні докази.

5. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 36 ГПК України, а пояснення викласти письмово.

6. Відмовити у задоволенні клопотання Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про забезпечення позову.

7. Викликати в засідання суду уповноважених представників сторін.

Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника з засвідченням печатки цієї організації). В разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - подати копію наказу, рішення, розпорядження, протоколу тощо або засвідчені належним чином витяги з них про призначення на відповідну посаду.

Суддя ОСОБА_3

Друк.:

1 - в справу

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з повідомл.)