Постанова

від 08.06.2006 по справі 22/2

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/2

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 червня 2006 р.                                                                                   № 22/2  

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Першикова Є.В.

суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу ДП Київського авіаційного заводу “Авіант”

на постанову від 22.03.06

Київського апеляційного господарського суду

у справі №22/2

господарського суду м.Києва

за позовом ТОВ “Авіаком”

до ДП Київського авіаційного заводу “Авіант”

про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою

                              за участю представників сторін:

позивача: Москаленко А.Т. директор

                  Нєкрасов А.В. (дов. №1 від 10.01.06)

відповідача: Щербак Є.М. (дов. №095-04/76 від 11.04.06)

         За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 08.06.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

         ДП Київського авіаційного заводу “Авіант” звернулось до судової колегії із клопотанням про зупинення провадження у справі №22/2 до вирішення господарським судом м.Києва справи №18/137а за позовом ДП Київського авіаційного заводу “Авіант” до Київського міської ради про визнання рішення недійсним. Клопотання відхилене, оскільки рішення по справі №18/137а є новою обставиною, яка не була предметом розгляду попередніх інстанцій по справі №22/2.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: вул.. Академіка Туполєва,3-б, у Святошинському р-ні м. Києва, посилаючись на те, що він є орендарем вказаної земельної ділянки, а відповідач не бажає вирішувати добровільно питання щодо розмежування меж ділянок, якими користуються сторони, і перешкоджає позивачу виконувати права й обов'язки за договором оренди земельної ділянки від 25 березня 2005 року та угодою про викуп земельної ділянки № 146 від 13 червня 2003 року.

Заявою від 13.01.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги і просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: вул. Академіка Туполева, З-б, у Святошинському районі міста Києва, зокрема, звільнити земельну ділянку від паркану.

         Рішенням господарського суду м.Києва (суддя Шкурат А.М.) від 02.02.06 позов задоволено з посиланням на обгрунованість позовних вимог.

         Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Корсака В.А., Авдеєва П.В., Коршуна Н.М. від 22.03.06 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

         ДП Київського авіаційного заводу “Авіант” звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова  прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому просить її  та рішення господарського суду скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

           Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу ДП Київського авіаційного заводу “Авіант”  на постанову Київського апеляційного господарського суду та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права відзначає наступне:

         Як встановлено господарськими судами, Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2003 року № 122-1/995 затверджено проект відведення земельних ділянок позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції по вул. Академіка Туполєва, 3-б у Святошинському районі м. Києва (пункт 1.1 Рішення) та припинено відповідачу право користування частиною земельної ділянки, відведеної відповідно до попередніх рішень виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 листопада 1944 року № 265/5 "Про поновлення відводу заводу № 473 під будівництво аеродрому по Гостомельському шосе", від 16 травня 1958 року № 17 "О дополнительной прирезке земельного участка под строительство Азродрома заводу № 473 для совместного использования с опытно-конструкторским Бюро № 473 в Октябрьском районе города Києва", площею 0,14 га (лист - згода від 2 червня 2003 року № 084/657) та зараховано зазначену земельну ділянку до земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Крім того, зазначеним Рішенням при умові виконання пункту 1.1. Рішення,

позивачу передаються у короткострокову оренду земельні ділянки №1 площею 0,14 га (на 1 рік) та №2 площею 0,10 га (на 5 років) для будівництва, обслуговування та експлуатації автозаправної станції за адресою: вул. Академіка Туполєва, З-б у Святошинському районі м. Києва.          :

          На виконання Рішення топографо-геодезичним відділом № 2 КП "КМЦЗК та ПЗ" в березні 2004 року виконані геодезично-вишукувальні роботи по визначенню меж земельної ділянки в натурі на місцевості (акт визначення меж земельної ділянки в натурі).

25.03.2005  між позивачем та Київською міською радою на підставі п. 1 Рішення Київської міської ради від 23.10. 2003  № 122-1/995 укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Академіка Туполєва, З-б у Святошинському районі м. Києва, розміром 0,1402 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції строком на один рік.

Як встановлено судами, 01.04.2005  за Актом приймання-передачі Київська міська рада передала вказану земельну ділянку, а позивач прийняв її у своє володіння і користування (кадастровий номер 8000000000:75:383:0015).

           Відповідно до висновку Державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації № 050405 05/УАП від 05.04.2005, запроектовані бензозаправні станції на площадках по вул. Туполєва, З-Б, та по пр. Академіка Паладіна, 60, як висотні перешкоди не представляють загрози для повітряного транспорту при зльоті і посадці літаків; розташування бензозаправних станцій поруч з БПРМ та КРМ аеродрому не впливатимуть на роботу цих радіозасобів, а у зв'язку з уточненням вихідних даних та цим висновком, висновок Украеропроекту від 24.11.2004  № 24-11-04 вважається недійсним.

         В матеріалах справи також наявний лист Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужби) № 1.18-2202 від 18.04.2005, зі змісту якого вбачається, що Державіаслужба узгодила забудову автозаправних станцій за адресами : пр. Палладіна, 60 та вул. Туполєва, 3-Б.

         Як встановлено судами,  позивач неодноразово звертався до відповідача (листи №2/06-05 від 07.06.2005 та №20/08-05 від 26.08.2005) для вирішення питання про розмежування меж земельних ділянок та повідомляв про виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва автозаправних станцій за наявності всіх відповідних погоджень на будівництво об'єкту. Однак, заявлені позивачем вимоги були проігноровані відповідачем.  Надані позивачем фото таблиці також підтверджують той факт, що користуванню позивачем земельною ділянкою перешкоджає зведений відповідачем паркан, тому за таких обставин позивач не має можливості розпочати роботи з будівництва автозаправних комплексів.

Статтею 391 ЦК України та ст.48 Закону України „Про власність" встановлено, що власник майна має право на захист права власності від порушень, хоча б вони і не були пов'язані з позбавленням володіння, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпорядження своїм майном.

Як обгрунтовано зазначено судами, позивачем в даному випадку у негаторному позові є не лише власник майна, а й особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (орендар).

У відповідності до ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як встановлено судами, право відповідача на користування спірною земельною ділянкою припинено з 23.10.2003, натомість у відповідності до укладеного 25.03.2005 договору оренди земельної ділянки, належним землекористувачем є позивач у справі, який вправі вимагати усунення будь-яких порушень його прав, зокрема, вимагати звільнення цієї земельної ділянки від паркану відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого Господарського суду України,

                                            ПОСТАНОВИЛА

        Касаційну скаргу ДП Київського авіаційного заводу “Авіант” залишити без задоволення.

        Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.06 у справі №22/2 залишити без змін.

Головуючий                                                                               Є.Першиков  

Судді :                                                                                         Г.Савенко

                                                                                                     І.Ходаківська