Постанова

від 06.10.2009 по справі 44/226

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/226

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.10.2009                                                                                           № 44/226

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: не з»явився

від відповідача: Донченко О.Г. - юрист

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2009

 у справі № 44/226 (суддя  

 за позовом                               ТОВ Науково-виробниче підприємство "Восток"

 до                                                   Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 6326519,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 по справі № 44/226 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 843 113,88 грн. основного боргу, 404 254, 65 грн. пені, 28 619, 56 грн. збитків від інфляції, 50 531, 83 грн. 3% річних, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, і просить рішення скасувати в частині стягнення пені та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 108 061,13 грн., посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем нараховано пеню за період з 24.12.2008р. по 21.01.2009р., яка є необґрунтованою,   оскільки   відповідно   до   ч. 6   ст.    232   ГК   України

нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконаним.

Крім того, відповідач просить застосувати ч. 3 ст. 83 ГПК України, врахувати майновий стан відповідача та зменшити розмір пені до 0,00 грн., оскільки місцевий суд не задовольнив зазначену вимогу відповідача, а взагалі не зазначив про це в рішенні.

В судове засідання представник позивача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача, оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду її по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

30.05.2008 р. між сторонами укладено договір поставки № 05/08/30/08-Т.

Відповідно до п. 1.1. укладеного договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (покупець за договором) товар, номенклатура, кількість та ціна якого вказана у специфікації № 1 до даного договору, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити за поставлений товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару: запчастини вантажних вагонів.

Згідно з п. 4.1. договору ціна визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 до даного договору.

30.05.2008р. між сторонами було підписано Специфікацію № 1 щодо постачання запчастини вантажних вагонів на загальну суму 42 922 704, 00 грн. з ПДВ.

Датою поставки товару вважається дата отримання товару відповідачем. На отриманий товар відповідач повинен надати позивачу довіреність (п. 5.З. договору).

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар по договору проводиться відповідачем в сумі вартості кожної поставленої партії товару відповідно до рахунку-фактури на дану партію протягом 25-ти календарних днів після дати надходження вантажу на адресу відповідача у м.Києві.

На виконання умов укладеного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 17 370 574, 14 грн., що підтверджується видатковими накладними, рахунками позивача, актами прийому-передачі товару, довіреностями на отримання цінностей.

Відповідач, в порушення умов договору, розрахувався з позивачем за поставлений товар частково, у розмірі 11 527 460, 26 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків від 30.11.2008 p., який був підписаний позивачем та відповідачем, підтверджується наявність заборгованості у відповідача перед позивачем на суму 6 660 713, 88грн.

Після підписання акту звірки взаєморозрахунків позивач поставив відповідачу  товар   на  суму   182 400,   00   грн.,   у  зв»язку  з   чим  розмір

заборгованості   на   момент   розгляду   справи   у   місцевому   суді   складав 5 843 113,88 грн.

Як передбачено ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 5 843 113, 88 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Приписами ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції у розмірі 28 619, 56 грн. та 3% річних у розмірі 50 531, 83 грн.

Відповідно до п. 9.4. укладеного договору поставки за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за  кожен  день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.06.2008р. по 21.01.2009р. яка відповідно до його розрахунку складає 404 254, 65 грн.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що вимога позивача по стягненню пені підлягає частковому задоволенню за період з 24.12.2008р. по 23.12.2008р. в розмірі 296 193,52 грн.

Крім того, відповідач просить зменшити розмір пені звертаючи увагу суду на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, яке пов»язано з великим розміром кредиторської та дебіторської заборгованості, що обмежує платоспроможність підприємства по відношенню не лише до позивача, а й до інших кредиторів. Також у зв»язку із впливом фінансово-економічної кризи, з метою збереження кадрового потенціалу, підприємство змушено з лютого 2009р. працювати за триденним робочим тижнем.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. З ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства у зв'язку з економічною кризою в державі, колегією не приймається до уваги, оскільки зобов'язання, які виникли між сторонами, повинні виконуватись відповідачем незалежно від взаємовідносин, що виникли у нього з іншими контрагентами. Також враховуючи ту обставину, що відповідач у добровільному порядку оплату основного боргу у повному обсязі не сплатив, значно прострочив виконання зобов»язання, а також те, що розмір пені відповідає наслідкам порушення, колегія вважає, що відповідачу слід відмовити у зменшенні пені до 0,00 грн.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва підлягає зміні, апеляційна скарга частковому задоволенню.

В зв язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на

підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат

між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.          

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» на рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2009 р. у справі № 44/226 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2009 року у справі № 44/226 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (09092, м.Київ, вул..Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Восток» (49027, М.Дніпропетровськ, вул..Фучика, 18, код ЄДРПОУ 30548606) 5 843 113 грн. 88 коп. основного боргу, інфляційні у розмірі 28 619, 56 грн., 3% річних у розмірі 50 531, 83 грн., пеня в розмірі 296 193, 52 грн., 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Восток» (49027, М.Дніпропетровськ, вул..Фучика, 18, код ЄДРПОУ 30548606) на користь Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (0909.2, м.Київ, вул..Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) 540, 30 грн. витрат за подання апеляційної скарги

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва”.

Матеріали справи № 44/226 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді