Постанова

від 08.10.2013 по справі 44/226-б-50/368-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 44/226-б-50/368-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 44/226-б-50/368-2012 господарського суду міста Києва за заявоюВідкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Печерського відділення № 3715 міста Києва доКолективного підприємства науково - виробничого комплексу "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України проБанкрутство за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В., від Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Шаповалов І.В., від Колективного підприємства науково - виробничого комплексу "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України - Жорова Н.В., генеральний директор Колективного підприємства науково - виробничого комплексу "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України - Велідченко І.О., директор Колективного підприємства науково - виробничого комплексу "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України - Велідченко В.І.

ВСТАНОВИВ :

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 44/226-б-50/368-2012 апеляційну скаргу Колективного підприємства - науково-виробничого комплексу "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України задоволено частково, ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі № 44/226-б-50/368-2012 скасовано.

Провадження у справі № 44/226-б-50/368-2012 припинено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 44/226-б-50/368-2012, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2005 за заявою ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі Печерського відділення № 3715 м. Києва порушено провадження у даній справі про банкрутство Колективного підприємства - науково-виробничого комплексу "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України на підставі ст.ст. 3-14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою за результатами підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 30.05.2005 визнано вимоги ініціюючого кредитора - ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі Печерського відділення № 3715 м. Києва в сумі 428 923,26 грн., призначено розпорядника майна боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі № 44/226-б-50/368-2012 клопотання Колективного підприємства - науково-виробничого комплексу "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України про припинення та зупинення провадження у справі № 44/226-б - 50/368-2012 відхилено.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваної постанові встановлено, що грошові вимоги ініціюючого кредитора - ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі Печерського відділення № 3715 м. Києва ґрунтуються на укладеному з Колективним підприємством - науково-виробничим комплексом "Україна" Фонду милосердя і здоров'я України договорі відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10 від 24.04.2004. З метою забезпечення зобов'язань за названим договором сторонами останнього укладено також договір іпотеки від 24.04.2003 № 386, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Шакодько О.П. 24.04.2003 за реєстр. № 2559.

Предметом іпотеки за цим договором сторони визначили склад ПММ, розташований в с. Поліски Бориспільського району, вул. Броварська, 2в, право власності на який належить боржнику, вартістю 3 344 000 грн. (пункти 1.1, 1.3 Договору).

Внаслідок порушення боржником зобов'язань за кредитним договором, приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Шакодько О.П. вчинено виконавчий напис від 06.10.2003 № 5849, згідно якого на підставі договору іпотеки запропоновано звернути стягнення на склад ПММ, розташований в с. Поліски Бориспільського району, вул. Броварська, 2в, право власності на який належить боржнику, та за рахунок коштів, одержаних від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі Печерського відділення № 3715 м. Києва в сумі боргу - 1 241 322,26 грн. станом на 06.10.2003. Постановою відділу Державної виконавчої служби Бориспільського районного управління юстиції від 10.10.2003 відкрито провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Колегія суддів апеляційної інстанції в постанові від 19.06.2013 встановила, що відомості про реалізацію предмета іпотеки в матеріалах справи відсутні, заявником станом на дату порушення провадження у справі та в подальшому надані не були. Фактичні обставини справи свідчать про те, що заявлені у даній справі вимоги ініціюючого кредитора до боржника забезпечені іпотекою, господарський суд наведеного не врахував, у зв'язку з чим, помилково порушив провадження у даній справі.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що була чинною на дату порушення провадження у даній справі, господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Виходячи з наведених положень чинного законодавства й тієї обставини, що місцевим господарським судом було помилково порушено провадження у даній справі, відхилено клопотання боржника про припинення провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржена ухвала від 04.02.2013 підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню згідно пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю ознак, необхідних для порушення та продовження провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні, враховуючи таке.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній на момент порушення провадження у справі, визначає, що неплатоспроможність це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону на момент порушення справи про банкрутство, до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, вимоги ініціюючого кредитора ґрунтуються на укладеному з боржником договорі відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10 від 24.04.2004, в забезпечення зобов'язань за названим договором сторонами останнього укладено також договір іпотеки від 24.04.2003 № 386, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Шакодько О.П. 24.04.2003 за реєстр. № 2559. Предметом іпотеки за цим договором сторони визначили склад ПММ, розташований в с. Поліски Бориспільського району, вул. Броварська, 2в, право власності на який належить боржнику, вартістю 3 344 000 грн. (пункти 1.1, 1.3 Договору).

Внаслідок порушення боржником зобов'язань за кредитним договором, приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Шакодько О.П. вчинено виконавчий напис від 06.10.2003 № 5849, згідно якого на підставі договору іпотеки запропоновано звернути стягнення на склад ПММ, розташований в с. Поліски Бориспільського району, вул. Броварська, 2в, право власності на який належить боржнику, та за рахунок коштів, одержаних від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Печерського відділення № 3715 м. Києва в сумі боргу - 1 241 322,26 грн. станом на 06.10.2003. Постановою відділу Державної виконавчої служби Бориспільського районного управління юстиції від 10.10.2003 відкрито провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявлені у даній справі вимоги ініціюючого кредитора до боржника забезпечені іпотекою, місцевий господарський суд наведеного не врахував, у зв'язку з чим помилково порушив провадження у даній справі.

Також колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що відомості про реалізацію предмета іпотеки в матеріалах справи відсутні, заявником станом на дату порушення провадження у справі та в подальшому надані не були, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню згідно пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю ознак, необхідних для порушення та продовження провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вимоги кредиторів грошові вимоги яких забезпечено заставою майна боржника задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство, але не можуть бути підставою для порушення такої справи, оскільки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 спеціального Закону, суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при порушенні справи про банкрутство кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою , яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Колегія суддів апеляційної інстанції в постанові від 19.06.2013 встановила, що відомості про реалізацію предмета іпотеки в матеріалах справи відсутні, заявником станом на дату порушення провадження у справі та в подальшому надані не були.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції, в межах його компетенції, в ході розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, встановлена відсутність на момент порушення справи про банкрутство усіх ознак неплатоспроможності боржника , в зв'язку з чим, правові підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 44/226-б-50/368-2012 відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 44/226-б-50/368-2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін