Постанова

від 16.09.2015 по справі 7/5007/1178/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 7/5007/1178/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: ОСОБА_2; ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 господарство "Великохайчанське" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.08.15р. у справі № 7/5007/1178/12 (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом Селянського господарства "Великохайчанське"

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Великохайчанське"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

повернення фінансово-бухгалтерських документів

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року по справі № 7/5007/1178/12 позов Селянського господарства "Великохайчанське" (надалі - Позивач) до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Великохайчанське" (надалі - Відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення фінансово-бухгалтерських документів - задоволено частково (том 1, .а.с 151-152). Зобов'язано Відповідача повернути фінансово-бухгалтерські документи Позивачу, а саме: книгу основних засобів виробництва за 2011 рік; головну книгу за 2011 рік; книгу складського обліку матеріалів (комора зернофураж) за 2011 рік; книгу складського обліку матеріалів (склад паливно-мастильних матеріалів) за 2011 рік; книгу складського обліку матеріалів (склад запасних частин) за 2011 рік; книгу складського обліку матеріалів (склад матеріалів) за 2011 рік. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року апеляційну скаргу Позивача на рішення господарського суду Житомирської області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін (том 1, а.с. 191-195).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25 липня 2013 року касаційну скаргу Позивача на рішення господарського суду Житомирської області та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року повернуто скаржнику (том 1, а.с. 202-203).

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року по справі № 7/5007/1178/12 (том 2, а.с. 14-22).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14 серпня 2015 року (том 2, а.с. 204-207) в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року у справі № 7/5007/1178/12 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року у справі № 7/5007/1178/12 залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з даною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою (том 3, а.с. 4-6) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить дану ухвалу скасувати, і за наслідками перегляду справи за нововиявленими обставинами скасувати судове рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким змінити рішення господарського суду Житомирської області та задоволити позов в тій частині у якій було відмовлено.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті ухвали порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, Позивач як на підставу скасування ухвали суду посилається на той факт, що 2 червня 2015 року було зафіксовано незаконне заволодіння транспортним засобом, належним Позивачу, і про що було повідомлено до оперативної частини Овруцького РВ УМВС в Житомирській області засновником Позивача - ОСОБА_6. Крім того, Позивачем були направленні й інші звернення до Органів внутрішніх справ щодо незаконного володіння Відповідачем зазначеної техніки, з приводу котрих існують порушенні кримінальні провадження.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 1 вересня 2015 року (том 3, а.с. 2), апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16 вересня 2015 року на 15 годині 10 хвилин.

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду.

Голова Рівненського апеляційного господарського суду, своїм розпорядженням від 16 вересня 2015 року, з підстав вказаних у ньому, вніс зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, визначив колегію в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л..

Представник Позивач, підтримав доводи висвітлені в апеляційній скарзі, в судовому засіданні від 16 вересня 2015 року та надав пояснення в обгрунтуванні своєї позиції.

В судовому засіданні від 16 вересня 2015 року представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав, вказаних у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що хвалу господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Як вказано вище у даній постанові, Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року по справі № 7/5007/1178/12 (том 2, а.с. 14-22).

При цьому, Позивач в своїй заяві як нововиявлені обставини зазначає наступні матеріально-правові факти:

· Позивач вказує, що 21 серпня 2011 року відбулися загальні збори співвласників майнових та земельних паїв Позивача (реформованого КСП "Мир"), які проведені, як зазначає Позивач, з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок якого утворилось нове господарське формування - Відповідач на базі колишнього КСП "Мир" без правонаступництва;

· Позивач вважає, що прийняті рішення загальних зборів від 21 серпня 2011 року є незаконними, а протокол № 1 загальних зборів співвласників майнових та земельних паїв Позивача від 21 серпня 2011 року - сфальсифікованим, оскільки, за твердженням Позивача, дані рішення не приймалися більшістю голосів, а лише вписувалися у цей протокол;

· Позивач вказує, що викуплене інвестиційною компанією ОСОБА_5 з обмеженою відповідальніст "Полісся-Сільгосп-Агро" майно, до складу якого входить належне майно та техніка Позивача, без згоди на те засновника Позивача, а також, викуплені ОСОБА_5 з обмеженою відповідальніст "Полісся-Сільгосп-Агро" майнові сертифікати у пайовиків (придбане майнове право, без майна, що виділене в натурі), не дає їм права розпоряджатися на свій розсуд належною Позивачу тракторною й сільськогосподарською технікою, незаконно володіти та використовувати в своїх господарських цілях;

· Позивач стверджує, що про фальшивість прийнятого рішення в пункті 13 протоколу № 1 загальних зборів співвласників майнових та земельних паїв Позивача від 21 серпня 2011 року можна судити на підставі висновку судово-технічної експертизи документів від 15 грудня 2014 року № 1/1828;

· Позивач зазначає, що про наявність двох різних за змістом протоколів № 1 загальних зборів співвласників майнових і земельних паїв Позивача від 21 серпня 2011 року, на думку Позивача, свідчить додана копія довідки слідчого від 27 грудня 2012 року, а про використання Відповідачем техніки, належної Позивачу вказують додані копії письмових доказів: заяви за вих. № 33 від 21 листопада 2012 року до начальника Овруцького РВ УМВСУ в Житомирській області, лист до директора Відповідача ОСОБА_2 за вих. № 35 від 24 грудня 2012 року, листа Департаменту Державтоінспекції МВС України від 8 жовтня 2013 року за № 4/14-К-3315, листа Державтоінспекції при УМВСУ в Житомирській області від 8 вересня 2014 року за № 6/К-198 і Протоколу про адміністративне правопорушення від 27 червня 2014 року, що стосуються і складено на директора Відповідача ОСОБА_2 під час незаконної експлуатації належного Позивачу легкового автомобіля марки "ЗАЗ-Деу" моделі "Сенс", д/н "0140 ІОВ";

· Позивач вказує про своє звернення 9 червня 2015 року до оперативної частини Овруцького РВ УМВСУ в Житомирській області: 9 червня 2015 року з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення представництвом інвестиційної компанії ТОВ "Полісся-Сільгосп-Агро" за ознаками, передбаченими частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України по факту незаконного заволодіння й використання належної Позивачу тракторної й сільськогосподарської техніки (двох тракторів колісних і комбайну зернозбирального), та 3 липня 2015 року з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення по факту незаконного заволодіння й використання Відповідачем трактора колісного МТЗ-82.1.26,2007 року випуску, д/н НОМЕР_1.

Окрім того, поданими доказами, що на переконання Позивача підтверджують існування нововивявлених обставин підтверджується факт того, що у володінні й користуванні Відповідача знаходиться техніка, придбана за кошти Позивача.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Згідно частини 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26 грудня 2011 року N 17 (з змінами та доповненнями) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Ваховуючи те, що стаття 112 Господарського процесуального кодексу не містить конкретного переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, під час вирішення цих питань, суди повинні керуватися правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто, такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

При цьому, колегія суду наголошує на тому, що результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Також, суд зауважує, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Колегія суддів дослідивши вимоги та заперечення Позивача, які стали підставою для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в правовому полі норм діючого законодавства України, котрі регулюють питання перегляду рішення за нововиявленими обставинами з приводу кожної підстави визначеної Позивачем, зауважує наступне.

Позивач в обґрунтування нововиявлених обставин додає до позовної заяви фотознімки трактора колісного МТЗ-82, 1992 року випуску, д/н НОМЕР_2 з граблями (том 2, а.с. 89-97; 106-113) датовані 20 червня 2015 року та легкового автомобіля ЗАЗ-Деу моделі «Секс» д/н НОМЕР_3, корі на його думку підтверджують факт незаконного використання Відповідачем майна, належного Позивачу.

При цьому, з даних фотознімків неможливо ідентифікувати, що це саме ті транспортні засоби відносно котрих Позивач звертався до суду з позовом про витребування майна з незаконного чужого володіння, так як і неможливо встановити місце їхнього перебування (котрі, як зазначає Позивач перебувають у незаконному володінні Відповідача).

Дослідивши дані фотознімки, колегія суддів відхиляє дані фотокартки як доказ нововиявлених обставин, з огляду на їх невідповідність як доказу в розуміння статті 34 Господарського процесуального кодексу України з огляду на матеріальну та часову невідповідність (зважаючи на дату фотокарток - 20 червня 2015 року). При цьому, колегія суду наголошує, що дане рішення по даній справі прийнято 9 квітня 2013 року; адже істотним нововиявленими обставинам для справи, відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України (котрі існували на момент розгляду справи і не могли бути відомі особі, котра звертається із заявою) не можуть бути фотокартки, котрі виготовлені після винесення рішення по даній справі, і котрі ніяк не можуть вказати на обставини, що існували до 9 квітня 2013 року. По суті подані фотокартки є новими доказами, а не нововиявленими обставинами.

Окрім того, в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Позивач посилається на те, що загальні збори співвласників майнових та земельних паїв Позивача, які відбулися 21 серпня 2012 року, проведені з порушенням вимог чинного законодавства (відсутність належної кількості осіб, котрі мали б голосувати по виписаним довіреностям; посвідчення даних довіреностей з порушенням норм законодавства; відсутність належної кількості осіб (2/3), котра необхідна для визнання зборів правомочними; не поміщення в залі, проведення зборів, кількості осіб, котра зазначена в протоколі; відсутність порядку денного, що свідчить про фальсифікацію даного протоколу; дані рішення не приймалися більшістю голосів, а лише вписувалися у цей протокол; та інше).

Колегія суддів зауважує, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Дані обставини мають бути істотними для правильного вирішення спору (тобто значимими).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що предметом позовних вимог в даній справі є вимоги Позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Однак, зважаючи на описані вище обставини, котрі, на думку Позивача, є підставами для перегляду даного рішення за нововивченими обставинами, колегія суду, з огляду на їх змістове значення не вбачає підстав для перегляду судового рішення саме на підставі даних обставин, оскільки всі ці обставини стосуються правомірності проведення зборів та прийняття на них рішення, котрі не були предметом розгляду при розгляді позовних вимог Позивача в справі №7/5007/1178/12, оскільки не входили до предмету доказування підставності та обґрунтованості позовних вимог.

При цьому, колегія суддів не вбачає правового зв'язку в вимогах: витребування майна з чужого незаконного володіння та неправомірності проведення загальних зборів співвласників майнових та земельних паїв, оскільки вони відрізняються предметом доказування, нормами матеріального права, котрі регулюють дані правовідносини, підставами звернення до суду.

А тому, колегія суддів дійшла висновку, що дані обставини можуть бути лише підставними для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників майнових та земельних паїв (з приводу чого Позивач неодноразову уже звертався до суду, а саме рішенням в справі за позовом ОСОБА_6 до Відповідача, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування протоколу № 1 від 21 серпня 2011 року загальних зборів співвласників майнових та земельних паїв Позивача та про зобов'язання повернення фінансово-господарських документів Позивача, було відмовлено в задоволенні позовних вимог; том 1, а.с. 100-101), тобто у справах із корпоративної категорії спору, а не у справах, котрі відносяться до категорії захисту права власності.

В той же час суд констатує, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, в господарському суді Житомирської області на розгляді знаходиться справа № 906/1098/15 за позовом Позивача до Відповідача про визнання недійсним правочину та скасування прийнятих рішень загальних зборів співвласників майнових та земельних паїв, оформлених протоколом № 1 від 21 серпня 2011 року (ухвалою суду від 19 серпня 2015 року продовжено строк розгляду позовної заяви та відкладено розгляд справи на 29 вересня 2015 року), в котрій розглядаються доводи та заперечення (висновок судового експерта № 1/1828 від 15 грудня 2014 року судово-технічної експертизи документів в кримінальному провадженні №12012060250000041 від 27 листопада 2012 року,та інше).

Що ж стосується посилання Позивача, як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами, та заяв про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування, заяв адресованих органам внутрішніх справ та ухвал суду про задоволення скарг Позивача щодо внесення відповідних відомостей за заявою Позивача до Єдиного єдиного реєстру досудових розслідувань та початок проведення досудового слідства, то колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до частини 2 пункту 3 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення .

При цьому, колегія суду зауважує, що досудове розслідування це лише комплекс заходів спрямованих на перевірку заяв повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення органом досудового розслідування з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після чого матеріали досудового розслідування разом із обвинувальним актом складеним слідчим і затвердженим прокурором направляються до суду для розгляду матеріалів та вирішення питання з приводу ухвалення вироку суду або вирішення питання про закриття кримінального провадження, тобто дані досудового розслідування аж ніяк не є вироком суду, в котрому й встановлюються відповідні обставини, котрі в подальшому (відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України) можуть стати підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, і котрі в подальшому підлягають перевірці на предмет їх достовірності.

Відповідно колегія суду відхиляє й ці доводи заявника з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Крім того, на підтвердження інших доводів Позивача, викладених в заяві, про використання Відповідачем техніки, належної Позивачем, додані копії письмових доказів, а саме: заяви за вих. №33 від 21 листопада 2012 року до начальника Овруцького РВ УМВСУ в Житомирській області; лист до директора Відповідача ОСОБА_2 за вих. № 35 від 24 грудня 2012 року; лист Департаменту Державтоінспекції МВС України від 8 жовтня 2013 року за № 4/14-К-3315 (том 1, а.с. 194); лист Державтоінспекції при УМВСУ в Житомирській області від 8 вересня 2014 року за № 6/К-198 (том 1, а.с. 195); Протокол про адміністративне правопорушення від 27 червня 2014 року, що стосуються і складено на директора Відповідача ОСОБА_2 під час незаконної експлуатації належного Позивачу легкового автомобіля марки "ЗАЗ-Деу" моделі "Сенс", д/н "0140 ІОВ" (том 1, а.с. 196), то суд зауважує наступне.

Дослідивши дані докази в площинні матеріально-правової вимоги, заявленої Позивачем та матеріалів справи, колегія суддів зауважує, що серед вказаних документів лише заява голови Позивача за вих. № 33 від 21 листопада 2012 року до начальника Овруцького РВ УМВСУ в Житомирській області про повернення Відповідачем техніки господарства (без доказів направлення даної заяви та відмітки про прийняття адресатом; том 2, а.с.192) та лист Позивача до директора Відповідача ОСОБА_2 за вих. №35 від 24 грудня 2012 року щодо повернення техніки (також без доказів направлення листа та/або отримання її адресатом; том 2, а.с. 193), виходячи з дати даних документів, існували на день прийняття судом рішення, що переглядається.

Між тим, вказана заява та лист складені керівником Позивача, а не будь-якою іншою особою, а тому при розгляді справи Позивачу про них було відомо і він був вправі їх подати суду для долучення до матеріалів справи (дане повністю нівелює принцип обізнаності сторони про існування даних обставин на момент винесення рішення існували, але про них не знали і не могли знати заявник і суд) .

Разом з тим, будь-яких фактів, тим більше таких, що мають істотне значення для вирішення спору у справі № 7/5007/1178/12 та які могли б вплинути на прийняте судом рішення (тобто, наявності нововиявлених обставин) вказані листи не підтверджують.

Водночас, суд вважає за необхідне ще раз чітко розрізнити поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

В пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27 лютого 1981 року, роз'яснено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Оскільки, зважаючи на зміст поданих Позивачем документів (з приводу проведення досудового розслідування), що по суті є новими доказами, і що підтверджують лише обставини, які мали місце вже після прийняття судом рішення по справі. Однак, обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, як і обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суду зазначає, що наведені в заяві доводи Позивача та подані ним докази на переконаня колегії суддів спрямовані на переоцінку судом в межах розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами тих доказів, які вже оцінювалися місцевим господарським судом у процесі розгляду справи. Жодних фактичних даних, які в установленому порядку спростовували б факти, покладені в основу судового рішення, яке переглядається, Позивачем в заяві про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року в справі № 7/5007/1178/12 за нововиявленими обставинами - не наведено, тому підстав для зміни чи скасування рішення у справі при перегляді за нововиявленими обставинами судом не виявлено.

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що доводи Позивача, висвітлені у апеляційній скарзі, в сукупності з матеріалами справи, щодо зазначеня як нововиявлених обставин - фотокартки транспортних засобів, внесення відомостей до єдиного державного реєстру досудових розслідувань, зауваження до протоколу загальних зборів та порядку їх проведення, не знайшли свого підтвердження ні в судовому засіданні, ні належними та допустимими доказами в розрізі статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, колегія суду зауважує, що дані обставини не характеризуються наявністю всіх необхідних ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду рішення в порядку, передбаченому статтею 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки все вищеописане свідчить про наявність у позивача нових доказів, як підтвердження факту, а не наявність факту як підтвердження ново виявленої обставини.

Судом також враховується, що пунктом 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26 грудня 2011 року передбачено, що Господарський процесуальной кодекс України не надає господарському суду права повертати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд вважає, що таких обставин немає. У цих випадках, з'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку статті 114 Господарського процесуального кодексу України відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення без змін.

З огляду на усе вищевказане у даній судовій постанові Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність нововиявленої обставини у даній справі, а відповідно, колегія суду відмовляє Позивачу в задоволені доданої ним заяви та залишає рішення господарського суду Житомирської області від 9 квітня 2013 року по справі № 7/5007/1178/12 - без змін.

Враховуючи усе вищевказане, суд залишає ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення.

Керуючись статями 99, 101, 105,106, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського господарства "Великохайчанське" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14 серпня 2015 року в справі № 7/5007/1178/12 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 7/5007/1178/12 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.