Постанова

від 14.09.2015 по справі 924/452/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р. Справа № 924/452/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Філіпова Т.Л. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Карпович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015 р. у справі №924/452/15

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1"

про стягнення 12096,63 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" про стягнення 12096,63 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015 р. (головуючий суддя Гладій С.В., суддя Мегера В.В., суддя Музика М.В.) позов задоволено повністю (а.с. 145-149).

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції посилався на те, що згідно заяви про відкриття банківського рахунку та картки між сторонами вчинені дії щодо укладення з позивачем договору банківського обслуговування. Відповідач неодноразово користувався послугами позивача та проводив транзакції, а тому чітко знав зміст умов кредитування та був згоден з тарифами та умовами на яких позивач надає послуги відповідачу.

Проте, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором від 27.12.2011 р. щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, а також винагороди за користування кредитним лімітом, у відповідача виникла заборгованість по кредиту у розмірі 6478,93 грн., 3272,38 грн. - по процентах, 586,34 грн. - комісії, а також 1758,98 грн. - пені.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апелянт, зокрема, зазначає, що судом при винесені рішення не було взято до уваги, що на веб-сайті (http//ргіvatbank.ua) позивача відсутній договір, на який посилається позивач у своєму позові, а також немає будь-яких посилань на кредитний договір, який дозволяв би припустити, що він був опублікований 27.12.2011 р., тому, вважає не доведено існування будь-яких домовленостей між сторонами щодо укладення договору кредиту, оскільки сайт, на який посилається позивач, не містить жодних умов кредитного договору, які хоча б із зовнішніх ознак дозволяли припустити, що ці умови договору відповідач розумів коли підписував заяву. Зазначає, що публічна пропозиція (оферта) зроблена із порушенням ст. 641 ЦК України, оскільки зазначена норма вказує, що оферта повинна містити істотні умови кредитного договору, отже заява, яка була підписана відповідачем, повинна містити наявні істотні умови публічного договору кредиту, проте, позивачем не доведено досягнення згоди сторін щодо істотних умов договору, відтак, договір кредиту є неукладеним. Крім того, вважає, що суд неправомірно відхилив клопотання про призначення експертизи, оскільки позивач не може надати доказів, що саме конкретні умови із конкретним текстом були розміщені у нього на сайті саме на момент підписання відповідачем заяви про відкриття рахунку, а позивачем не надано оригіналів документів "Умов та правил надання банківських послуг" й затверджених "Тарифів" банку, а з наданих позивачем копій цих документів не можливо довести походження цього тексту, тому вони є копіями невідомого походження, тобто недопустимими доказами.

Позивач своїм правом подати письмові пояснення щодо апеляційної скарги не скористався.

05.08.2015 р. апелянт звернувся до суду із клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи.

Щодо заявленого клопотання відповідача, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знаннях, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проте, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи, оскільки апелянтом не було належним чином обґрунтовано необхідність у спеціальних знаннях експерта у даній справі з огляду на предмет доказування. Крім того, апелянт не надав до суду доказів існування укладеного ним договору, умови якого відрізняються від договору наданого позивачем. Колегія суддів вважає, що лише в разі надання відповідачем суду екземпляру договору відмінного за змістом від договору поданого банком, клопотання про призначення експертизи могло би бути задоволено.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" звернулось до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку, яка оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підпис банку та клієнта (а.с. 28).

Згідно заяви про відкриття банківського рахунку та картки, що підписана та скріплена печатками сторін, товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" вчинені дії щодо укладення з позивачем договору банківського обслуговування, що підтверджується заявою від 27.12.2011 р. про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" і "Тарифів" банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://www.privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Одним із вказаних пунктів договору-заяви встановлено, що банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови) та "Тарифами" банку, розміщеними в мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до п.3.18.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання клієнта до цих умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк або в іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису чи підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

У пунктах 3.18.1.1, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.1.2 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок клієнта надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів, в межах кредитного ліміту. Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами. Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку). Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у банку в день надання клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум.

19.01.2015 р. банк направив на адресу відповідача претензію №11227К2P6S0EJ про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 6478,93 грн., за відсотками 3101,05 грн., з комісії за користування кредитом 509,18 грн. та пені за користування кредитом 1623,37 грн. (а.с. 50).

Однак, дана претензія була залишена без відповіді та належного реагування.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 345 ГК України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ч.1 ст. 181 ЦК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, "Умовами і правилами надання банківських послуг" ПАТ КБ "Приватбанк" встановлено мету та порядок встановлення розміру кредиту (п.п. 3.18.1.1, 3.18.1.6), строк надання кредиту (п. 3.18.1.8), умови і порядок його видачі та погашення (п.п. 3.18.1, 3.18.4), види забезпечення зобов'язань позичальника (п. 3.18.3), порядок плати за кредит (п. 3.18.4), обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (п. 3.18.2). Відсоткові ставки та порядок їх зміни встановлені у вищевказаних умовах (п.п. 3.18.1.9, 3.18.1.12, 13.18.4) та тарифах ПАТ КБ "Приватбанк".

Як випливає із змісту заяви відповідача від 27.11.2011р. про відкриття поточного рахунку, останній приєднався до умов та правил надання банківських послуг, в тому числі до умов та правил обслуговування за розрахунковими картками, та до тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що клопотання відповідача про призначення судової коп'ютено-технічної експертизи не підлягає задоволенню, оскільки підписавши договір-заяву відповідач тим самим дав згоду на існуючі умови договору, при цьому маючи змогу ознайомитись з відповідними умовами банку.

Крім того, твердження апелянта, що позивач не надав оригіналів документів "Умов і правил надання банківських послуг" та "Тарифів" банку, а надані ним копії зазначених документів є лише копіями документів невідомого походження, тому не є допустимими доказами, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки відповідачем не надано до суду доказів розбіжностей або неточностей в наданих позивачем належним чином завірених копіях документів, а з пояснень позивача вбачається, що оригінали вищезазначених документів є лише в одному екземплярі і знаходяться в центральному відділенні ПАТ КБ "Приватбанк" з обмеженим доступом кола осіб. Надання ж позивачем належним чином завірених копій зазначених документів відповідає вимогам ч.2 ст. 36 ГПК України.

У вказаній заяві передбачено можливість встановлення банком кредитного ліміту в разі відсутності чи недостатності коштів на рахунку клієнта із врахуванням вищезгаданих Умов та Тарифів.

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000060835768 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач користувався наданими йому банком кредитними коштами (виписки банку про рух коштів по рахунку №26000060835768).

Зважаючи на вищенаведені обставини, передбачену чинним законодавством можливість викладення правочину у письмовій формі шляхом фіксації його в кількох документах, передбачений ст. 364 ЦК України інститут договору приєднання, а також на наявність всіх істотних умов договору у документах, що становлять договір банківського обслуговування, твердження скаржника, що сторонами не було дотримано письмової форми правочину і не було досягнуто згоди сторін із всіх істотних умов та, що підписання заяви на банківське обслуговування не прирівнюється до укладення кредитного договору колегією суддів відхиляються як необґрунтовані. Також, доводи апелянта, що сплата відсотків, штрафів та пені є незаконними, оскільки не зафіксовані у жодному двосторонньому правочині не відповідають дійсності, оскільки відповідні умови передбачені положеннями "Умов та правил надання банківських послуг". Крім того, договір який виконувався сторонами не може бути визнаний неукладеним, що також спростовує доводи апелянта про відсутність істотних умов договору.

Згідно з п.3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого "Умовами і правилами надання банківських послуг", клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).

У відповідності до п.3.18.4.4 Умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Судом беззаперечно встановлено, що 27.12.2011 р. ТОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Підписавши вказану заяву відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вищенаведені норми "Умов та правил надання банківських послуг", до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, містять істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку, оскільки умовами передбачено порядок надання коштів, строки користування кредитною лінією, відповідальність за непогашення кредиту, порядок нарахування відсотків за користування кредитом та їх розмір, тощо.

А відтак, договір від 27.12.2011 р. укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" шляхом приєднання є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу кредитний ліміт.

Однак, відповідач порушив свої грошові зобов'язання за договором внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 12096,93 грн.

Оскільки, відповідач не розрахувався в повному обсязі перед позивачем, згідно умов договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 6478,93 грн. по тілу кредиту.

Як вже було зазначено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 610, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи умови "Умов та правил надання банківських послуг" та дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши розрахунок боргу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6478,93 грн. - заборгованість за кредитом 3272,38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 586,34 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, а також 1758,98 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором є правомірними, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015 р. у справі №924/452/15 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №924/452/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Грязнов В.В.