Рішення

від 15.07.2016 по справі 924/452/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2016 р. Справа № 924/452/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" м.Хмельницький

про стягнення 12096грн. 63коп.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 - за довіреністю від 04.06.2014р.;

від відповідача ОСОБА_3 - за довіреністю від 13.01.2016р.

(в режимі відеоконференції)

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015р. позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 12096грн. 63коп.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р. рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р. у справі №924/452/15 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

У постанові Вищого господарського суду України від 02.12.2015р. у справі №924/452/15 зазначено, що суди не дослідили та не з'ясували, які саме ОСОБА_4 та Тарифи були розміщені на сайті позивача на час відкриття банківського рахунку, тобто, на час укладення договору приєднання, до яких саме ОСОБА_4 та Тарифів приєднався та зобов'язався виконувати відповідач, підписавши заяву про відкриття банківського рахунку. Також судами не перевірено та не встановлено, що саме ОСОБА_4 та Тарифи, надані позивачем, були чинні та діяли на час підписання сторонами заяви від 27 грудня 2011р., що саме до цих ОСОБА_4 та Тарифів приєднався відповідач, прийняв їх і зобов'язався виконувати, що саме ці ОСОБА_4 та Тарифи разом з заявою про відкриття банківського рахунку становили договір банківського обслуговування, підписаний сторонами у справі; на вказаному у заяві про відкриття банківського рахунку сайті (www.privatbank.ua) не міститься жодних ОСОБА_4 та Тарифів, актуальних на час підписання сторонами заяви про відкриття рахунку. Суди не надали правової оцінки тій обставині, що вказані документи не містять жодних даних щодо дати їх публікації та набрання чинності (введення у дію), розміщення саме цих документів на зазначеному сайті у загальному доступі та копії локального акту позивача про їх затвердження та введення в дію.

Також у постанові Вищого господарського суду України зазначено, що судами попередніх інстанцій не визначено, якими первинними документами підтверджується факт надання кредиту позивачем відповідачу та його розмір, період користування, момент часткового повернення, крім того, прийнявши до уваги банківську виписку та розрахунок боргу, надані відповідачем, суди не звернули уваги, що вказані документи не містять відповідних даних щодо руху коштів на рахунку відповідача за весь період часу, протягом якого діє договір, не перевірено порядок та підстави зміни кредитного ліміту, наданого банком.

18.12.2015р., після надходження матеріалів справи №924/452/15 до Господарського суду Хмельницької області, за результатами проведеного автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Кочергіній В.О.

21.12.2015р. ухвалою суду справу №924/452/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.02.2016р. строк вирішення спору у справі № 924/452/15 за клопотанням позивача продовжено на 15 днів.

Ухвалою суду від 23.02.2016р. за результатами розгляду поданого представником відповідача клопотання про призначення у справі судової експертизи, враховуючи, що предметом позовних вимог у справі є стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, підставою позовних вимог є доводи позивача щодо укладення між сторонами 27.12.2011р. договору шляхом приєднання відповідача до "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" та "Тарифів банку", розміщених на веб-сайті http://privatbank.ua, зважаючи на доводи відповідача про відсутність на веб-сайті http://privatbank.ua "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг", відповідно і відсутність договірних відносин, необхідність з'ясування обставин розміщення на веб-сайті http://privatbank.ua "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" станом на 27.12.2011р., керуючись тим, що вказані обставини потребують спеціальних знань, по справі №924/452/15 призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу.

При цьому суд, на підставі на ч.2 ст.41 ГПК України, з урахуванням предмету позовних вимог та з метою встановлення даних, що входять до предмета доказування у даній справі, виніс на вирішення експертизи питання в редакції суду:

- Чи була розміщена на веб-сайті http://privatbank.ua інформація яка має назву "ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" станом на 27.12.2011р.?

- У разі неможливості підтвердження даних щодо розміщення на веб-сайті http://privatbank.ua інформації "ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" станом на 27.12.2011р., надати дані щодо найближчої попередньої та наступної дат збереження зазначеної інформації на веб-сайті http://privatbank.ua.

- Надати електронн(-у)/(-і) копі(-ю)/(-ї) розміщеної на веб-сайті http://privatbank.ua інформації, яка має назву "ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" з зазначенням дат її підтвердження.

- Надати друкований на паперовому носії витяг пунктів 3.18.1 - 3.18.7.6, розміщених на веб-сайті http://privatbank.ua, що має назву "ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" з зазначенням дат їх підтвердження.

Цією ж ухвалою витрати на проведення експертизи покладено на заінтересовану сторону відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" та зобов'язано останнє оплатити вартість проведення експертизи. Провадження у справі №924/452/15 зупинено на час проведення експертизи.

23.06.2016р. (отримано суддею 04.07.2016р.) на адресу суду Хмельницьким територіальним відділенням КНДІСЕ повернуто матеріали справи №924/452/15 без проведення експертизи у зв'язку з відсутністю оплати виставленого рахунку. У супровідному листі зазначено, що дана експертиза може бути виконана після відшкодування вартості витрат за її проведення.

Ухвалою суду від 05.07.2016р. поновлено провадження у справі №924/452/15, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11:00 год. 15.07.2016р.

Ухвалою суду від 08.07.2016р. в порядку ст. 74-1 ГПК України, за заявою відповідача, призначено проведення судового засідання об 11год. 00хв. 15.07.2016р. у режимі відеоконференції.

15.07.2016р. на адресу суду надійшла заява (вх. №05-22/7012/16) представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кочергіній В.О., у якій заявник зазначає, що при розгляді даної справи суддя Кочергіна В.О. не може брати участь і підлягає відводу, оскільки існують сумніви у її неупередженості. Вказує, що суддею Кочергіною В.О. безпідставно позбавлено можливості поставити експерту питання, які мають вкрай важливе значення для правового вирішення спору, а викладені в редакції суду питання спрямовані на формування доказової бази по справі. Зважаючи на наведене просить відвести суддю Кочергіну В.О. від розгляду справи №924/452/15.

Ухвалою суду від 15.07.2016р. відмовлено у задоволенні заяви (вх. №05-22/7012/16) представника відповідача від 15.07.2016р. про відвід судді Кочергіної В.О.

У судовому засіданні 15.07.2016р. та письмових поясненнях (вх. №05-22/7083/16 від 15.07.2016р.) представником відповідача заявлено клопотання про призначення у справі судової комп'ютерно-технічної експертизи з винесенням на вирішення експертизи питань в редакції, запропонованій відповідачем у клопотанні вх.№05-22/1027/16 від 02.02.2016р.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи, судом враховується, що ухвалою суду від 23.02.2016р. по справі №924/452/15 за результатами розгляду клопотання відповідача (вх. №05-22/1027/16 від 02.02.2016р.) призначено у справі судову комп'ютерно-технічну експертизи.

При цьому на підставі ч.2 ст.41 ГПК України, з урахуванням предмета позовних вимог та з метою встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі суд визначив питання, які виніс на вирішення призначеної експертизи.

Запропоноване відповідачем питання "чи має технічну можливість власник сайту http://privatbank.ua вносити будь-які зміни до інформації яка має назву "ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" способом, який би дозволяв приховати таку зміну інформації від осіб кому ця інформація адресована?" судом на вирішення експертизи не ставилось, оскільки останнє не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а саме чи була розміщена інформація на дату підписання відповідачем заяви про приєднання до умов та правил та до яких ОСОБА_4 та правил відповідач приєднався.

Вказані дії суду узгоджуються з п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення експертизи" №4 від 23.03.2012р., в якому судам роз'яснено, що питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Згідно з п. 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зловживанням процесуальними правами слід вважати подання учасниками судового процесу другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22097114 від 15.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" перебуває в стані припинення за судовим рішенням (дата реєстрації дії - 15.12.2015р.).

Враховуючи не оплату відповідачем призначеної за результатами розгляду клопотання відповідача (вх.№05-22/1027/16 від 02.02.2016р.) ухвалою суду від 23.02.2016р. експертизи, зважаючи на перебування юридичної особи - ТзОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" в стані припинення, дії відповідача щодо подання другого клопотання з того ж самого питання - призначення у справі експертизи з тими ж питаннями, яке вже було вирішено судом згідно ухвали суду від 23.02.2016р. судом розцінюються як зловживанням процесуальними правами, наміром яких є свідоме затягування розгляду справи. Такі дії відповідача порушують права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Доводи відповідача про те, що останнім не отримано рахунку на оплату експертизи судом відхиляються, оскільки згідно наявного в матеріалах справи листа Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1316/16-26 від 05.05.2016р. (вх.№05-22/4655/16 від 10.05.2016р.) (а.с.110, т.ІІ) вбачається направлення на адресу ТзОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" рахунку на оплату вартості експертизи.

З урахуванням вищевикладеного суд залишає заявлене відповідачем в судовому засіданні 15.07.2016р. клопотання про призначення експертизи без задоволення.

Суть спору

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" м.Хмельницький 12096грн. 63коп., з яких: 6478грн. 93коп. заборгованість за кредитом, яка виникла з 04.03.2014р., 3272грн. 38коп. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 04.02.2014р. по 26.01.2015р.; 1758грн. 98коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 31.03.2014р. по 26.01.2015р., 586грн. 34коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом за договором за період з 01.04.2014р. по 26.01.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору від 27.12.2011р. щодо повернення кредитних коштів. Також зазначає, що відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000060835768 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У додаткових поясненнях (вх. №05-22/1836/16 від 22.02.2016р.) зазначив, що Міністерство фінансів України у листі №31-04200-30-5/7021 від 09.12.2003р. затвердило таку схему відображення кредиту "овердрафт": кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою "овердрафт", відбивається на підставі виписки банку за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках" і відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №2 "Баланс" - у статті "Короткострокові кредити банків" розділу IV пасиву Балансу (форма № 1). Відповідно до п. 2.2 постанови правління НБУ від 27.12.2007 №481 "Банк відображає в бухгалтерському обліку суму наданих кредитів овердрафт за дебетом рахунків клієнтів (юридичних та фізичних осіб), у результаті чого виникає дебетовий залишок на цих рахунках". Позивач зазначає, що якщо в клієнта з банком підписано договір на надання овердрафту, то банк при одержанні від підприємств платіжних доручень самостійно визначає, чи потрібен кредит такому підприємству. Якщо залишок на поточному рахунку підприємства менше суми, зазначеної в платіжному дорученні, банк самостійно перераховує суму, зазначену в платіжному дорученні. При цьому по поточному рахунку підприємства за даними банківської виписки буде від'ємний залишок. При надходженні коштів на рахунок клієнта відбувається автоматичне погашення овердрафту й відсотків за ним. Відсотки за користування овердрафтом нараховуються щодня на суму дебетового сальдо по поточному рахунку клієнта, що була закрита за рахунок овердрафта. Після укладання договору на одержання овердрафту в підприємства може виникнути ситуація, коли підприємство не скористається кредитом - йому достатньо буде своїх власних коштів. У даному разі кредит підприємству не надається, незважаючи на існуючий договір. Тому об'єкт для нарахування відсотків буде відсутній. Звертає увагу суду на те, що доказами надання кредитних коштів є виписки по рахунках відповідача №26000060835768, №20679057068845, №20623052602382.

В судовому засіданні 15.07.2016р. представник позивача підтримав вимоги викладені у позові.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Наголошує, що договір кредитування із банком не укладав. Використані товариством кошти є коштами використаними без достатніх правових підстав. У письмових поясненнях (вх. №05-22/7083/16 від 15.07.2016р.) зазначає, що не здійснив оплати за проведення експертизи так як не отримував жодного повідомлення та рахунку від експертної установи про необхідність здійснення оплати за проведення експертизи. Вважає, що питаннями, які винесені на розгляд експерта в ухвалі суду від 23.02.2016р., суд намагається формувати доказову базу на користь позивача, адже останній не в змозі надати суду належний та допустимий доказ існування обставин на які він посилається: існування певних умов кредитного договору станом на конкретний момент виникнення правовідносин.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА №241170, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №054809, статутом ПАТ КБ "Приватбанк" погодженого Національним банком України від 01.09.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22097114 від 15.07.2016р. є юридичною особою, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за ідентифікаційним кодом 37971644 та перебуває в стані припинення за судовим рішенням (дата реєстрації дії - 15.12.2015р.).

27.12.2011р. відповідачем підписано заяву (ст. 28, том 1) про відкриття поточного рахунку №26000060835768 та карткового рахунку №260510608823268 (як виду поточного рахунку), яка разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua складають Договір банківського обслуговування. У заяві відповідачем вказано контактний номер телефону - НОМЕР_1.

Відповідно до наказу Голови правління ОСОБА_5 Дубілета №1240 від 31.10.2001р. (а.с.92-94, т. ІІ) "Про створення системи автоматизованого діловодства та документообігу ОСОБА_5" у ПАТ КБ "Приватбанк" діє система автоматизованого електронного діловодства та документообігу.

Наказом Голови Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. (паперова копія електронного документу міститься на а.с.192-197, том 1), підписаного головою правління 28.01.2011р., затверджено ОСОБА_4 та Правила надання банківських послуг в новій редакції. Пунктом 1 наказ, затверджено з 10.02.2011р. нові параметри продукту "кредитний ліміт на розрахунковий рахунок". Пунктом 1.1 наказу затверджено текст розділу 3.18 ОСОБА_4 та Правил надання банківських послуг. Пунктом 1.4 зазначеного наказу відповідальним працівникам поставлено задачу актуалізувати в строк до 05.02.2011р. розділ 3.18 ОСОБА_4 та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 23.02.2016р. (а.с.106, том 2) ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг, а саме розділ 3.18 ОСОБА_4 обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) були розміщені на сайті ПАТ КБ В«ПРИВАТБАНКВ» за адресою https;//sites.google.com/a/privatbank.ua/uslovia-i-pravila-predostavlenia-bankovskih-uslug/home 04.02.2011р. й паперова копія яких надана позивачем для долучення до матеріалів справи (а.с.84-90, том ІІ). Станом на 27.12.2011р. розділ 3.18 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг був розміщений на сайті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в редакції, що була затверджена наказом №СП-2011-85 від 28.01.2011р. Оскільки, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в 2012році перейшов на нову адресу сайту, то архів умов та правил надання банківських послуг, що розміщувались на сайті до квітня 2012року внаслідок технічного збою не зберігся.

Пунктом 3.18.1.1 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) (а.с.84, том 2) встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Згідно із п.3.18.1.3 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.), кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Відповідно до п.3.18.1.6 ОСОБА_4, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Підпунктом 3.18.1.8 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки і пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом ОСОБА_4 (п.3.18.1.13 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.)).

Відповідно до п. 3.18.2.3.1 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.), сторони в порядку ч. 1. ст. 212 Цивільного кодексу прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, а клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами і правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір, або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Клієнт доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків (як відкритих на момент початку обслуговування Банком Ліміту Клієнта, так і тих, які відкриті після цього), у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, а також відсотків за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні, для виконання зобов'язань з погашення винагороди, а також неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку згідно з цим розділом "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг", а також за іншими кредитними договорами, укладеними клієнтом з Банком, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається номер, дата і посилання на пункт 3.18.2.2.8. Списання грошових коштів за іншими кредитними договорами проводиться відповідно до умов інших договорів (п.3.18.2.3.3 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.)).

Згідно з п.3.18.2.1.4.4 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) за рахунок грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок Клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості за відсотками, розрахованим згідно п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2 Вступники на поточний рахунок Клієнта грошові кошти автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку. У разі відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, погашення відсотків, розрахованих згідно п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, проводиться за рахунок невикористаного залишку Ліміту. Після погашення заборгованості за відсотками, Банк проводить оплату надходять протягом операційного дня розрахункових документів Клієнта в межах невикористаного залишку Ліміту.

Відповідно до п.3.18.4.1 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п.3.18.4.1.2 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Відповідно до п.п. 3.18.4.1.3 та 3.18.4.1.4 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Підпунктом 3.18.4.2 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) передбачено що, відповідно до ст. 212 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.3.18.1.1., 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.4, 3.18.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.18.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.18.1.8).

Згідно з п.3.18.4.4 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Пунктом 3.18.5.1 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.), встановлена відповідальність сторін, зокрема, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по оплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагорода, передбачена п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Як передбачено п.3.18.5.4 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.), нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно з п.3.18.5.7 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.), терміни позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до довідки №08.7.0.0.0/150226102907 від 26.02.2015р. (а.с. 44, том 1) ПАТ КБ "Приватбанк" по рахунку №26000060835768 відповідачу встановлено кредитний ліміт: станом на 28.12.2011р. в розмірі 1000 грн., станом на 04.02.2013р. в розмірі 1500 грн., станом на 19.06.2013р. в розмірі 10000 грн., станом на 01.03.2014р. в розмірі 10000 грн., станом на 02.03.2014р. в розмірі 6758 грн.

Як вбачається з виписки з особистого електронного кабінету відповідача в "Приват24" по клієнту ТзОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" (а.с.119, том 1), 28.12.2011р. відповідача повідомлено, що за договором від 27.12.2011р. встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000грн.

Згідно з випискою з особистого електронного кабінету відповідача в "Приват24" по клієнту ТзОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" (а.с. 120, том 1), 04.02.2013р. відповідача повідомлено, що за договором від 27.12.2011р. встановлено кредитний ліміт в розмірі 1500грн.

19.06.2013р. відповідача повідомлено, що за договором від 27.12.2011р. встановлено кредитний ліміт в розмірі 10000грн., що підтверджується випискою з особистого електронного кабінету відповідача в "Приват24" по клієнту ТзОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" від 19.06.2013р. (а.с.121, том 1),

Відповідно до виписки з особистого електронного кабінету відповідача в "Приват24" по клієнту ТзОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" (ст. ст. 122, том 1), 02.03.2014р. відповідача повідомлено, що за договором від 27.12.2011р. встановлено кредитний ліміт в розмірі 6758грн.

На підставі протоколу кредитного комітету ОСОБА_5 від 27.05.2014р., було прийнято рішення про підвищення процентної ставки по кредитним лімітам на рахунках після пільгового періоду з 24% до 36% річних понад 45 днів, до 56% - понад 3 місяці. Підвищення процентної ставки відбулось у зв'язку зі значним підвищенням курсу гривні до долару США, який відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998р. №34 відноситься до першого класу вільно конвертованих валют України.

Згідно електронної роздруківки sms-повідомлень, наданої ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с. 99, том 1), на контактний номер відповідача, вказаний у заяві від 27.12.2011р. - НОМЕР_1, 04.06.2014р. о 15:15:13 відправлено sms-повідомлення про зміну відсоткових ставок з 01.07.2014р., запропоновано для ознайомлення з більш детальною інформацією перейти на сайт pb.ua. Дане sms-повідомлення доставлено отримувачу 04.06.2014р. о 15:15:13.

Випискою по банківському рахунку відповідача №26000060835768 (а.с. 77-83, том 2), за період з 17.02.2011р. по 01.02.2016р., підтверджується рух коштів по рахунку відповідача №26000060835768.

04.03.2014р., згідно виписки по банківському рахунку та меморіального ордеру №074Z від 04.03.2014р., заборгованість відповідача по кредитному договору в розмірі 6478грн. 93коп. винесено на прострочку кредиту та перенесено з рахунку №26000060835768 на кореспондентський рахунок №20679057068845.

Позивачем надіслано відповідачу претензію №11227К2Р6S0EJ від 09.01.2015р. (а.с. 50, том 1), у якій позивач просив сплатити заборгованість за договором від 27.12.2011р. Водночас, претензія залишена без задоволення.

Згідно поданого позивачем розрахунку (ст. ст. 45-47, том 1) станом на 26.01.2015р. заборгованість відповідача складає 12096грн. 63коп., з яких: 6478грн. 93коп. заборгованість за кредитом, яка виникла з 04.03.2014р., 3272грн. 38коп. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 04.02.2014р. по 26.01.2015р.; 1758грн. 98коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 31.03.2014р. по 26.01.2015р., 586грн. 34коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом за договором за період з 01.04.2014р. по 26.01.2015р.

На час розгляду справи - 15.07.2016р., заборгованість відповідача перед позивачем, яка виникла станом на 26.01.2015р. і складає 12096грн. 63коп. не погашена.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Цивільним законодавством України передбачено, що договір укладається шляхом приєднання до умов, встановлених однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах.

Судом встановлено, що 27.12.2011р. відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку №26000060835768. Підписавши цю заяву, останній погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р.), які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки склали договір банківського обслуговування. Підписання заяви не заперечується відповідачем.

Згідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 23.02.2016р. ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) були розміщені на офіційному сайті ОСОБА_5 www.privatbank.ua на дату приєднання відповідача до вказаних ОСОБА_4.

В матеріалах справи наявна паперова копія ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг п.3.18-3.18.7.6 (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) (а.с. 84-90, т.ІІ).

У відповідності до ст. 339 ГК України банками здійснюється фінансове посередництво у формі банківських операцій, зокрема розрахункових, кредитних. Так, ч. 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Відповідно до ч.4 ст.1068 ЦК України, клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1069 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

ОСОБА_4 та Правила надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р.) є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Враховуючи підписання відповідачем 27.12.2011р. заяви про приєднання до ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) та відкриття поточного рахунку, суд приходить до висновку, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору банківського обслуговування від 27.12.2011р., який за своєю правовою природою є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Судом також враховується, що генеральний директор ТзОВ "Юридичне бюро ОСОБА_1" - ОСОБА_1 підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку від 27.12.2011р. здійснив вільне волевиявлення та приєднався до запропонованих позивачем ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви).

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості здійснити роздруківку або зберегти в електронному вигляді копію ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) розміщених на сайті www.privatbank.ua до яких він приєднався підписуючи заяву, підійти в установу банку з метою ознайомлення з зазначеними відомостями, або ж у випадку відсутності таких в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua - відмовитися від підписання заяви від 27.12.2011р. та укладання договору банківського обслуговування, не вчиняти дій щодо користування наданими банком кредитними коштами.

Щодо доводів відповідача про відсутність оригіналу ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви), судом враховується, що згідно наявного в матеріалах справи (а.с.92-94, т.ІІ) наказу Голови правління ОСОБА_5 Дубілета №1240 від 31.10.2001р. у ПАТ ОСОБА_5 ведеться електронний документообіг. З огляду на що, доручення до матеріалів справи оригіналу ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) в силу технічних особливостей електронного документообігу фізично не видається можливим.

Відповідно до ст.5 Закону України „Про електронні документи і електронний документообігВ» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст.7 Закону України „Про електронні документи і електронний документообігВ» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

При цьому статтею ст.8 даного закону встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Таким чином, долучення судом до матеріалів справи поданих та завірених позивачем паперових копій електронних документів з електронної бази даних відповідає вимогам Закону України „Про електронні документи і електронний документообігВ» та узгоджується із приписами ч.2 ст.36 ГПК України, згідно якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За умовами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до заяви відповідача від 27.12.2011р. банк відкрив відповідачу для видачі кредиту поточний рахунок №26000060835768.

Відповідач отримав на виконання умов договору кошти та зобов'язаний був сплачувати відсотки за користування зазначеними коштами.

Видача кредитних коштів здійснювалась Банком шляхом перерахування коштів на поточний та кореспондуючий рахунки відповідача (№26000060835768, №20623052602382, №20679057068845) та шляхом сплати платіжних доручень позичальника з його рахунку.

В подальшому, у зв'язку з винесенням на прострочку, заборгованість в розмірі 6478грн. 93коп. перенесена на кореспондуючий рахунок №20679057068845.

Підтвердженням отримання кредитних коштів є наявна в матеріалах справи виписка по особових рахунках відповідача за період з 17.02.2011р. по 01.02.2016р., яка за змістом ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належним доказом видачі кредитних коштів, часткові оплати, наявність та розмір відповідної заборгованості.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 05.07.2012р. №583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6 Положення про операційну діяльність виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі клієнта. Виписки з рахунків містять серед інших такі реквізити: номер особового рахунку, дату здійснення останньої (попередньої) операції, дату здійснення поточної операції, суму вхідного залишку за рахунком, суму операції, суму вихідного залишку.

Судом також враховується, що у п.3.18.2.3.3 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) передбачено, що Клієнт доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків, у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, а також відсотків за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні, для виконання зобов'язань з погашення винагороди, а також неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку.

З урахуванням приписів Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", "Про Національний банк України" (ст. 41), Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004р. № 280 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", інформація бухгалтерського обліку в банківських установах накопичується та зберігається на відповідних рахунках, повний перелік яких встановлений Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - План рахунків).

Згідно Плану рахунків та Інструкції про його застосування, на рахунках другого класу відображаються: за рахунком 2600 - кошти клієнтів банку (кошти на вимогу суб'єктів господарювання); за рахунком 2062 - короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання; за рахунком 2067 - прострочена заборгованість за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання.

Наявні в матеріалах справи виписки по рахунках відповідача (№26000060835768, №20623052602382 та №20679057068845) узгоджуються та відповідають Плану рахунків та Інструкції про його застосування.

Відповідачем не подано доказів в підтвердження спростування отримання кредитних коштів, доказів оплати заборгованості заявленої до стягнення, не подано контррозрахунку заявлених вимог в підтвердження спростування заявлених позивачем сум.

На виконання умов укладеного сторонами договору Банком встановлено для відповідача кредитний ліміт станом на 28.12.2011р. в розмірі 1000 грн., станом на 04.02.2013р. в розмірі 1500 грн., станом на 19.06.2013р. в розмірі 10000 грн., станом на 01.03.2014р. в розмірі 10000 грн., станом на 02.03.2014р. в розмірі 6758 грн.

Повідомлення відповідача про зміну кредитного ліміту підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особистого електронного кабінету відповідача в системі клієнт-банк "Приват24" та узгоджується із п.3.18.1.3 ОСОБА_4 (в редакції наказу №СП-2011-85 від 28.01.2011р.).

Згідно виписок з особового рахунку за період з 17.02.2011р. по 01.02.2016р. відповідач використав кредитний ліміт, проте не здійснив платежі на виконання своїх грошових зобов'язань за договором, і тому на час розгляду справи заборгованість з повернення отриманих за договором кредитних коштів становить суму 6478грн. 93коп.

Відповідно до поданих позивачем розрахунків заборгованість з оплати комісійної винагороди за використання кредитного ліміту у період з 01.04.2014р. по 26.01.2015р. складає 586грн. 34коп.

Перевіривши розрахунок заборгованості по кредитному ліміту та комісійної винагороди суд визнав його обґрунтованим, з огляду на що, позовні вимоги в частині стягнення 6478грн. 93коп. заборгованості за кредитом та 586грн. 34коп. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 01.04.2014р. по 26.01.2015р. підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 3272грн. 38коп. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 04.02.2014р. по 03.03.2014р. за ставкою 24%, за період з 04.03.2014р. по 30.06.2014р. за ставкою 48% та за період з 01.07.2014р. по 26.01.2015р. за ставкою 56% судом враховується таке.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. ОСОБА_4 договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Так, за п.3.18.4.1.1 ОСОБА_4 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.

Згідно з п.3.18.4.1.2 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Пунктами 3.18.4.1.3 та 3.18.4.1.4 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) передбачено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Відповідно до п. 3.18.2.3.1 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) визначено, що сторони в порядку ч. 1. ст. 212 Цивільного кодексу прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодили, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, а клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами і правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір, або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Позивачем, на підставі протоколу кредитного комітету від 27.05.2014р., було прийнято рішення про підвищення процентної ставки по кредитним лімітам на рахунках після пільгового періоду з 24% до 36% річних понад 45 днів, до 56% - понад 3 місяці.

Підвищення процентної ставки відбулось у зв'язку зі значним підвищенням курсу гривні до долару США, який відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998р. №34 відноситься до першого класу вільно конвертованих валют України.

Відповідачу було направлено sms-повідомлення про підвищення процентної ставки починаючи з 01.07.2014р. з зазначенням про те, що більш детальна інформація щодо підвищення процентних ставок розміщена на офіційному сайті банку www.privatbank.ua, що, відповідно до п. 3.18.2.3.1 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви), вважається належним повідомленням про зміну відсоткової ставки.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3272грн. 38коп. процентів за користування кредитом за період з 04.02.2014р. по 26.01.2015р., суд визнав його арифметично вірним та обґрунтованим, з огляду на що позовні вимоги в цій частині вважає такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 1758грн. 98коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 31.03.2014р. по 26.01.2015р.

Приписами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.

Пунктом 3.18.5.4 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг (в редакції, затвердженій наказом Правління ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2011-85 від 28.01.2011р. чинній на час підписання заяви) передбачено нарахування пені протягом 3-х років з дня коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом, а п.3.18.5.7 ОСОБА_4 збільшено термін позовної давності за вказаними вимогами до 5 років, що узгоджується із приписами ст.259 Цивільного кодексу України. Підписавши заяву від 27.12.2011р. відповідач прийняв і погодився із зазначеними умовами.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань заявлено до стягнення пеню у розмірі 1758грн. 98коп., з огляду на що, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача висловлені в якості заперечень позовних вимог судом відхиляються з підстав викладених по тексту рішення, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача .

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 74-1, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро ОСОБА_1" (АДРЕСА_1, код 37971644) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 6478грн. 93коп. (шість тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 93коп.) заборгованості за кредитом, 3272грн. 38коп. (три тисячі двісті сімдесят дві гривні 38коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 1758грн. 98коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім гривень 98коп.) пені; 586грн. 34коп. (п'ятсот вісімдесят шість гривень 34коп.) заборгованості по комісії за користування кредитом; 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2016р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (простим);

3 - відповідачу (АДРЕСА_1 (простим).