Постанова

від 06.07.2009 по справі 14/476

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/476

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

06.07.09 р.                                                                                          № 14/476          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Жук Г. А. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Разіної Т. І

                                                  Мазур Л. М.

судді-доповідача Жук Г. А.

при секретарі судового засідання: Матвієвській Г.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:             не з'явились;

від відповідача:           не з'явились;          

розглянувши матеріали апеляційної скарги Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства на рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2009р.

у справі № 14/476 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»,

          м. Вовчанськ, Харківської області;

до                    Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук, Полтавської області;

про          стягнення 279 784,61 грн.

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Вовчанський агрегатний завод»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства про стягнення 279 784,61 грн., що становлять 274 716,44 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № В-4/07 від 04.10.2006 року  та 5 068,17 грн. пені (т.1 а.с.2-4)

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.02.2009р., позов задоволено частково. Стягнуто з Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства на користь Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»198 693,72 грн. заборгованості, 5 068,17 грн. пені. В задоволенні вимог в сумі 76 022,72 грн. відмовлено (т.2 а.с.6-9).

Суд першої інстанції посилаючись на статті  509, 526, 612, 546 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону та договору, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, дійшов до висновку про правомірність позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства, через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу № 28/18-84 від 19.03.2009 року (вх. № 2-04/2/260/798 від 27.03.2009 року) на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та припинити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вказане рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що у відповідності до п. 11.1 договору листами № офіс-ТНП/471 від 12.11.2008 року та № 4372-51 від 11.11.2008 року сторони узгодили нові умови оплати продукції, поставленої в серпні та вересні, а тому вимоги позивача про стягнення 274 716,44 грн. та нарахування пені у розмірі 5 068,17 грн. є безпідставними, оскільки на момент подачі позовної заяви скаржник заборгованості перед позивачем не мав.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів: Жук Г.А. –головуюча по справі, судді –Агрикової О.В., Мазур Л.М.) від 01.04.2009 року вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження.

Розпорядженням  голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від  06. 07.2009 року склад судової колегії змінено.

В ході апеляційного провадження апелянт  надіслав  апеляційну скаргу № 28/18-84 від 26.03.2009 року ( вх. № 2-04/2/260/798 від 03.04.2009 року) з додатковим обґрунтуванням, в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду повністю та припинити провадження у справі за відсутністю боргу перед позивачем.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Вовчанський агрегатний завод»проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2009р. у справі № 16/10 вважає законним та обґрунтованим, однак клопотанням врахувати при винесенні постанови часткову сплату відповідачем боргу (клопотання № 836/89-юр від 06.05.2009 року).

Сторони не скористались правом участі в судових засіданнях, своїх представників в судове засідання не направили хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

04.10.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Вовчанський агрегатний завод»(продавець) та Холдингова компанія у формі Відкритого акціонерного товариства «Авто КрАЗ»(покупець) уклали договір купівлі-продажу № В-4/07, відповідно до умов якого продавець зобов'язується виготовити на поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості та в строки, передбачені договором (т.1 а.с.5)

Пунктом 2.2. договору, який змінено додатковою угодою № 4 від 25.12.2007 року (т.1 а.с.6) сторони встановили загальну кількість продукції до поставки на загальну суму 7 191 694,80 грн.

Розділом 3 договору, який доповнений п. 3.3. додаткової угоди № 4 від 25.12.2007 р., визначено порядок поставки продукції, а саме: щомісячний об'єм, строки оплати і відвантаження окремих партій продукції в межах місячного періоду поставки встановлюються сторонами шляхом узгодження Позивачем заявки Відповідача. Заявка із вказаною кількістю продукції направляється Відповідачем Позивачу за 10 днів до початку місяця.

Розрахунки за продукцію, що поставляється, здійснюється шляхом передоплати на підставі рахунку на передоплату, який виставлявся Позивачем відповідно до письмової заявки відповідача на кожну окрему партію в строки, що обумовлені в заявці.

Термін дії договору з врахуванням додаткової угоди № 4 від 25.12.2007 року встановлено до 31.12.2008 року.

Місцевим господарським судом встановлено, що 15.08.2008 року представником відповідача Тарадіном С.В. за довіреністю серії НБД № 023047 від 13.08.2008 р. (т.1 а.с.10) та за довіреністю НБД № 023048 від 13.08.2008 р. (т.1 а.с.10) одержано продукцію на загальну суму 187 704,00 грн.

15.08.2008 р. відповідачу направлено рахунок на оплату одержаної продукції № ВА-0000342 на суму 187 704,00 грн., з визначенням строку до оплати - 26.08.2008 р. (т.1 а.с.8)

22.08.2008 р. покупецем (через представника Царенко І.В.) за довіреностями серії НБД № 023215 (т.1 а.с.13) та серії НБД № 023216 від 20.08.2008 р. (т.1 а.с.13) одержано продукцію на суму 141 048,00 грн., на оплату якої продавцем (позивач у справі) виставлено рахунок № ВА-0000349 (т.1 а.с.11) з терміном оплати до 29.08.2008 р.

Із загальної кількості продукції, що була відвантажена відповідачу, на загальну суму 328 752,00 грн., останнім було сплачено 327 000,00 грн., отже сума заборгованості покупця за вище перелічену продукцію  становить  1 752,00 грн.

09.09.2008 року покупец (через представника Тарадін С.В.)  за довіреностями серії НБД № 023597 (т.1 а.с.16) та серії  НБД № 023598 від 08.09.2008 р. (т.1 а.с.16) одержано продукцію на суму 199 668,00 грн. 09.09.2008 р. відповідачу виставлено рахунок № ВА-0000372 на оплату даної продукції (т.1 а.с.14), який відповідачем оплачено не було.

12.09.2008 р. покупец (через представника Тарадін С.В.) за довіреностями серії НБД № 023673 (т.1 а.с.16) та серії НБД № 023674 від 10.09.2008 р. (т.1 а.с.16) одержав від позивача  продукцію на суму 185 724,00 грн., на оплату якої 12.09.2008 р. останнім було направлено рахунок № ВА-0000378 (т.1 а.с.17), що залишився  відповідачем без оплати.

Загальна сума поставки та, як наслідок, виниклої заборгованості склала 385 392,00 грн.

З урахуванням заборгованості за поставлений раніше товар в сумі 1 752,00 грн., сума заборгованості склала 387 144,00 грн.

03.11.2008 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 836/614-юр, в якій просить оплатити заборгованість в сумі 387 144,00 грн. та пені в сумі 5068,17 гривень у семиденний термін з моменту отримання претензії (т.1 а.с.20-21).

Вказану заборгованість відповідач у визначений термін не погасив.

11.11.2008 р. відповідач, ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ, надіслав на адресу ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»пропозицію № 4372-51 (т.1 а.с.23) про реструктуризацію боргу у строки: з 11-14.11.2008 р. - 55306,28 грн.; з 17-21.11.2008 р. - 55306,28 грн.; з 24-28.11.2008 р. - 55306,28 грн.; з 01-05.12.2008 р. - 55306,28 грн.; з 08-12.12.2008 р. - 55306,28 грн.; з 22-30.12.2008 р. - 55306,28 грн.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 181 ГК України передбачений порядок укладання договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факограмами, телеграмами, телефонограмами тощо.

П. 11.1. Договору № В-4/07 від 04.10.2006 р. передбачено, що усі спори та розбіжності, пов'язані з виконанням договору будуть вирішуватись шляхом переговорів з використанням факсів, телетайпів та модемів.

Листом № ОфиС-ТНП/471 від 12.11.2008 р. позивач узгодив запропонований відповідачем графік оплати за поставлену продукцію (т.1 а.с.80).

Відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції (платіжним дорученням № 19707 від 12.11.2008 р. на суму 77 144,00 грн. (т.1 а.с.95); платіжним дорученням № 19750 від 12.11.2008 р. на суму 50 836,68 грн. (т.1 а.с.95); платіжним дорученням № 19801 від 14.11.2008 р. на суму 5163,32 грн. (т.1 а.с.96); платіжним дорученням № 19966 від 19.11.2008 р. на суму 132 858,28 грн. (т.1 а.с.96) , всього на суму 266002,28 грн.

В процесі розгляду справи позивач надав докази поставки 05.02.2009 року  відповідачу продукції на суму 77552,00 грн

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо відмови позивачу в частині стягнення заборгованості в сумі 76 022,72 гривень в зв'язку з проведенням відповідачем оплати до подачі позову відповідно до затвердженого сторонами графіку.

Отже, на момент розгляду справи заборгованість Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства перед Відкритим акціонерним товариством «Вовчанський агрегатний завод»склала 198 693,72 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі  виникли зобов'язання які мають ознаки купівлі-продажу, згідно якого в силу вимог ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст.  509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

    В силу частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

   Відповідно до ст. ст. 173, 193 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.     

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення повного розрахунку за товар, отриманий за вищезазначеним договором, і його заборгованість станом на час звернення позивача з позовом, становить 198 693,72 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт передачі Холдинговій компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства товару за договором купівлі-продажу № В-4/07 від 04.10.2006 року  підтверджено представленими належними доказами: видатковими накладними, дорученнями на право отримання цінностей та рахунками фактурами, наявними в матеріалах справи.

Відповідач під час розгляду справи в апеляційному провадженні факт отримання товару не заперечив, не представив доказів сплати заборгованості.

Враховуючи вимоги ст.599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, колегія суддів апеляційного суду  погоджується з  висновком місцевого господарського суду  щодо правомірності та обґрунтованості  позовних вимог позивача в частині стягнення боргу в сумі 198 693,72 грн.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, в даному випадку зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», передбачено, що розмір пені, встановлений за згодою сторін,  обчислюється від суми простроченого платежу та не може  перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230  ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до додаткової угоди № 8 від 29.09.2008 р. до договору № В-4/07 від 04.10.2006 р. сторони передбачили відповідальність  за порушення строків поставки (п. 5.1. договору), у вигляді сплати пені в розмірі 1% за кожний день прострочки від суми не відвантаженої  продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ та за порушення строків оплати ( п. 5.1. договору) –у вигляді  сплати пені в розмірі 1% за кожний день прострочки від суми не оплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частина 1 ст. 223 ГК України, передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку позивачем за несвоєчасне  виконання грошового зобов'язання по договору надання поворотної фінансової допомоги нараховано пеню за період з 22.09.2008 р. по 01.11.2008 р. в сумі 5 068,17 грн., що відповідає вимогам вищезазначених норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 198 693,72 грн. та пені в сумі 5 068,17 грн.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що сплата відповідачем боргу після прийняття рішення господарським судом не є підставою його скасування або зміни в розумінні статті 103 Господарського процесуального кодексу України, а приймається, як виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи  та  надано цим обставинам  відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2009р. у справі № 14/476 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства на рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2009р. у справі № 14/476- залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2009р. у справі № 14/476 - залишити без змін.

3.          Справу № 14/476  повернути до господарського суду Полтавської області.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя:                                                                      Жук Г. А.

Судді:

                                                                                                    Разіна Т. І

                                                                                                    Мазур Л. М.

Дата відправки  14.07.09